Об’єднати крайніх правих і крайніх лівих у Німеччині є метою Кремля. Таким чином росіяни хочуть створити у ФРН антивоєнну коаліцію. Про це пише The Washington Post. 25 лютого 2023 року близько 13 тисяч демонстрантів зібралися біля Бранденбурзьких воріт у Берліні, щоб закликати припинити постачання зброї в Україну. Протест очолила Сахра Вагенкнехт, членкиня парламенту Німеччини від ультралівої партії Die Linke. Вона засудила перспективу того, що німецькі танки, які незабаром будуть доставлені в Україну, знову можуть використовувати для атаки на «російських жінок та чоловіків». «Ми не хочемо, щоб Німеччина була ще глибше втягнута у цю війну», – сказала Сахра Вагенкнехт, закликавши до створення нового руху за мир й засудивши кровопролиття в Україні, не згадуючи про вторгнення Росії. Серед натовпу в Берліні був й Юрген Ельзессер, редактор ультраправого журналу, та десятки членів ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), які підтримали заклики Вагенкнехт. Нещодавно журнал Elsässer’s Compact опублікував обкладинку, де було зазначено, що Вагенкнехт – «Найкращий канцлер — кандидат від лівих і правих». Росія вперше відверто втручається у політику Німеччини Об’єднання політичних протилежностей у Берліні під прапором миру просочувалося місяцями, хоча союз залишається тимчасовим й неофіційним. Але це поєднання є явною метою Кремля, і це було вперше запропоновано високопосадовцями в Москві ще на початку вересня, згідно з конфіденційними російськими документами, здебільшого датованих липнем-листопадом, які були отримані європейською розвідувальною службою й потрапили до журналістів WP. У документах зафіксовано зустрічі між офіційними особами Кремля та російськими політтехнологами, а також накази зосередитися на Німеччині, щоб створити антивоєнні настрої в Європі та послабити підтримку України. У файлах також міститься хроніка зусиль стратегів щодо реалізації цих планів та їхні звіти Кремлю. Документи не містять жодних матеріалів, які б фіксували спілкування між російськими стратегами та будь-якими союзниками в Німеччині. Але інтерв'ю показує, що принаймні одна людина, близька до Вагенкнехт, та кілька членів AfD підтримували контакти з російськими офіційними особами під час розробки цих планів. Відтак ці документи вперше свідчать про прямі спроби Кремля втрутитися в німецьку політику, прагнучи створити нову коаліцію. Так, мета нової політичної формації полягала б у тому, щоб отримати «більшість на виборах на будь-якому рівні» в Німеччині та перезавантажити AfD, щоб підвищити її рейтинг, аби він був більший за 13%, які партія отримувала на той момент. Перезавантаження включає формування AfD у партію «німецької єдності» та оголошення санкцій проти Росії такими, що суперечать інтересам Німеччини. «Неадекватні політики, не здатні прорахувати наслідки своїх рішень, втягнули Німеччину в конфлікт з Росією — природним союзником нашої країни і нашого народу. Наші інтереси вимагають відновлення нормальних партнерських відносин з Росією. Сьогодні в Німеччині є тільки дві партії: партія ворогів Німеччини і партія її друзів», — йдеться в маніфесті. Чому Росія втручається у політичне життя ФРН Зусилля побудувати антивоєнні настрої в Німеччині є частиною прихованого фронту у війні Росії проти України, оскільки Кремль намагається підірвати єдність Заходу та заморозити війну на своїх умовах. Використання мирних протестів для розколу Заходу повторює тактику, яка вперше була відточена ще за радянських часів й знову вийшла на перший план після вторгнення РФ в Україну. 66-річний Юрген Ельзессер, який перейшов від комуністів до крайніх правих, уперше очолив демонстрації у 1980-х роках проти розміщення американських ракет Pershing II у Західній Німеччині. Нині його журнал німецькі чиновники описують як кремлівське пропагандистське ЗМІ. «Ми знаємо [цю тактику, - ред] з часів холодної війни, коли Радянський Союз намагався вплинути на антивоєнні рухи та маніпулювати ними», — сказав високопоставлений чиновник служби безпеки Німеччини. У файлах зазначено, що 13 липня 2022 року перший заступник глави адміністрації Кремля Сергій Кірієнко зібрав групу російських політтехнологів і сказав їм, що Німеччина має стати «центром» зусиль Москви з підриву підтримки України в Європі. Запропонована Кремлем стратегія об’єднає дві німецькі фракції з давньою проросійською позицією. 53-річна Вагенкнехт — колишня комуністка, яка виросла у Східній Німеччині та кілька разів конфліктувала з більш традиційним керівництвом Die Linke, у тому числі через її популістську позицію проти несанкціонованої імміграції та її заяви про те, що партія надто зосереджена на лівих елітах, а не на робітничому класі. Натомість опитування показують, що її популярність у країні зростає, й вона відкрито думає про створення нової партії. Німецькі експерти передбачають, що вона заручиться підтримкою з боку AfD та загалом може отримати до 24% голосів. Вагенкнехт заявила, що між нею та елементами AfD у будь-якій формі не буде «жодної співпраці чи альянсу». Вона сказала, що будь-які припущення про те, що вона могла отримати повідомлення від російських офіційних осіб або їхніх представників, які пропонують альянс з AfD, є «абсурдними», додавши, що вона «не контактувала ні з ким з РФ або будь-ким із її представників». AfD — яку дехто в Німеччині називає партією «розуміючих Путіна» — повторює думку Кремля про те, що війну в Україні спровокували Сполучені Штати, а Росія просто захищала себе від оточення НАТО, одночасно захищаючи російськомовних жителів сходу України. Натомість документи та інтерв’ю свідчать про те, що Москва давно вербує десятки членів AfD, через розкішні оплачувані поїздки до Росії. З документів незрозуміло, як політичні стратеги, які співпрацювали з Кремлем, намагалися спілкуватися з членами AfD або іншими потенційними союзниками Німеччини щодо планів Москви. Але незабаром після того, як Кремль віддав наказ створити союз між Вагенкнехт і ультраправими, депутати від AfD почали виступати на її підтримку в парламенті, а члени партії скандували її ім'я на мітингах. Бйорн Хеке, голова AfD у Тюрингені на сході Німеччини, публічно запросив її приєднатися до партії. Дехто в AfD назвав зусилля Росії передбачуваними, але не обов’язково такими, що відіграють роль у визначенні напрямку руху партії, особливо тому, що два німецькі табори мали діаметрально протилежні погляди на управління економікою. «Звичайно, росіяни скористаються будь-якою можливістю, але для них це лише теорія. Це якийсь теоретичний план бою. Але це не те, що ми тут практикуємо», — сказав анонімно один з членів парламенту від AfD. В свою чергу речник Кремля Дмітрій Пєсков заперечив причетність РФ до будь-яких спроб втручання в політику Німеччини. «Це 100-відсотковий фейк. Ми ніколи не втручалися раніше, і тепер у нас дійсно немає на це часу», — сказав він. Водночас принаймні дві ключові фігури — одна в AfD, а інша, близька до Вагенкнехт — заявили, що підтримували контакти з офіційними особами Кремля або союзниками Росії під час підготовки пропозицій Москви щодо коаліції. Крім того, 20 вересня троє законодавців від AfD поїхали до РФ, але перервали візит менш ніж через добу після громадського обурення та осуду з боку керівництва партії — через їхні плани відвідати тимчасово окупований Донбас. Підтвердження втручання РФ у німецьку політику Однією з осіб, які контактували з російськими офіційними особами, був Ральф Німеєр, колишній чоловік Вагенкнехт. Він сказав, що все ще майже щодня спілкується з Вагенкнехт й що під час останніх зустрічей із високопосадовцями Кремля в Москві йому було зрозуміло, що «в Росії є певні люди, які зацікавлені» в союз між Вагенкнехт та ультраправими. «З приватних розмов із цими людьми я знаю, що вони усвідомлюють весь потенціал», — сказав Німейєр, в чий будинок наприкінці березня прийшли з обшуками у рамках кримінального розслідування щодо його ймовірної участі в змові ультраправих з рух Reichsbürger для повалення німецького уряду. Попри зацікавленість Кремля, сказав Німеєр, Вагенкнехт ніколи не прийме жодної підтримки з боку Москви. «Це негайно знищило б цей проект, тому що … ви бачили це з Марін Ле Пен у Франції. Вона лише позичила гроші в якомусь російському банку, і навіть не пожертву, і це коштувало їй президентства. Вона не може зробити таку помилку», - зазначив Німеєр. Тоді як іншою особою був Петр Бистронь, харизматичний член парламенту від AD. Бистронь у листопаді три дні таємно їздив до Білорусії. Він зізнався у цьому лише після того, як поїздку викрили литовські та німецькі ЗМІ. Бістронь сказав, що він зустрічався з міністром закордонних справ Білорусі й що цей візит був місією для встановлення фактів для підготовки мирної ініціативи AfD, а не для обговорення німецької політики. Він зазначив, що не зустрічався з жодними російськими офіційними особами. Проте раніше була поїздка, яку Бістронь здійснив до Києва, щоб відвідати Віктора Медведчука, кума президента Росії Владіміра Путіна, який перебував під домашнім арештом, незадовго до повномасштабного вторгнення РФ. Вона викликала занепокоєння серед європейських чиновників, за словами представника європейської безпеки. Дискредитація США, ЄС та НАТО На початку липня 2022 року Путін заявив, що «навіть у країнах, які досі є сателітами Сполучених Штатів, зростає розуміння того, що сліпа покора їхніх правлячих еліт своєму сюзерену, як правило, не обов’язково збігається з їхніми національними інтересами, а найчастіше просто і навіть радикально їм суперечить». Кілька днів потому Кірієнко викликав політтехнологів до Кремля й вони почали намагатися використати уявне протиріччя. На зустрічі з Кірієнком політтехнологам було сказано, що їхня головна ціль – Німеччина, де вони мали дискредитувати Європейський Союз, Сполучені Штати, Велику Британію та НАТО. Частку німецького населення, яке виступає за поліпшення відносин з Росією, Кірієнко вимагав збільшити на 10% протягом трьох місяців. Натомість політтехнологи бідкались на складність свого завдання. «Це буде складно», - зазначив один із них. Вони негайно почали співпрацювати з російськими фермами тролів, щоб створити гасла для німецьких платформ к соціальних мережах й підбурити людей до протестів — «Купуйте газ, а не війну» та «Україна хоче війни, Німеччина хоче миру». Згідно з документами, підготовка гасел для протестів проти стрімкого зростання цін на енергоносії була іншою частиною стратегії, хоча це питання не набуло великого розголосу через м’яку зиму в Європі та здатність уряду Німеччини диверсифікувати постачання енергії. Також ця кампанія поширилася навіть на графіті, які мали бути намальовані на стінах по всій Німеччині, а потім сфотографовані та розміщені в німецькій пресі. Серед них малюнок товстого «дядька Сема», який каже: «Потерпіть ще кілька років». На іншому зображено міністра закордонних справ Німеччини Анналену Бербок, яка сидить на газопроводі «Північний потік», що з’єднує Росію та Німеччину, розмахує українським прапором й каже: «Мені байдуже, що думають німці». Стратеги щонайменше раз на місяць звітували про свій прогрес кремлівським чиновникам, використовуючи презентації, щоб продемонструвати охоплення своїх соціальних мереж, облікових записів Telegram та інших медіа, таких як ток-шоу на YouTube «Розуміти росіян». До кінця серпня стратеги збирали інформацію про заплановані протести по всій Німеччині, від Нойштреліца, маленького містечка на північ від Берліна, до Штутгарта на заході країни. Протести мали відбутися під керівництвом крайніх лівих або ультраправих, включно з демонстраціями під керівництвом руху Reichsbürger. Стратеги сподівалися використати мітинги як можливість просувати власну програму, сказав представник служби безпеки, додавши, що вони, можливо, ініціювали деякі з протестів. Демонстранти, які брали участь у акціях протесту, які щопонеділка проходять у Лейпцигу та Нойштреліці, просували гасла, розроблені кремлівськими стратегами, з вимогою в Лейпцигу: «Негайно запустити Північний потік-2!». «Зняти антиросійські санкції!» та «Знизьте ціни на електроенергію!» У Нойштреліці вони заявили: «Ми хочемо жити, а не просто виживати!» і «Чим будемо грітися взимку?», «Треба обирати одну сторону, особливо під час війни». Підкуп грошима Для багатьох членів парламенту AfD прихильність партії до Росії щодо війни в Україні та до анти-ЛГБТК та антиглобалістської програми Кремля є природною — і, як вони наполягають, не продиктована Москвою. Партію було засновано в 2013 році в опозиції до того, як уряд Німеччини впорався з кризою в єврозоні, але незабаром вона зайняла дедалі жорсткіші праві позиції: проти імміграції та виступала проти того, що члени партії вважали атлантистською та ліберальною правлячою елітою Німеччини. «Як правило, захист України збігається з нашими власними інтересами в ідеї національного суверенітету. Ми віримо в Європу. Але це проксі-війна. І для багатьох консервативних людей Путін є єдиним великим гравцем, який працює проти всієї ідеї західного лібералізму. Треба обирати одну сторону, особливо під час війни. Але не можна сказати, що AfD – це якась п’ята колона», – сказав Андреас Кальбіц, колишній голова AfD у Бранденбурзі та член правління партії до 2020 року, коли його було усунено через членство в неонацистській групі. Кальбіц, як і багато інших депутатів від AfD, був частим гостем у Москві. Витрати на візити часто оплачувалися з кремлівського гаманця, зокрема через «Русскій фонд мира», організацію, очолювану головою комітету у закордонних справах російського парламенту Леонідом Слуцьким. «Фонд «покриє витрати на вашу поїздку до Росії», — йдеться в одному з документів у запрошенні Слуцького Кей Готшалк, депутатці від AfD, від 3 жовтня 2018 року. Водночас Кальбіц наполягає, що його кремлівські господарі ніколи не пропонували партії гроші та зазначив, що Александр Гауланд, один із батьків-засновників AfD, сказав, що партія ніколи не прийме їх. Але він визнав, що не може говорити за кожного законодавця від AfD, й сказав, що росіяни часто вражали своїх гостей «розкішною гостинністю». У його випадку це включало вечір в одному з найрозкішніших імператорських палаців Санкт-Петербурга – Юсуповському палаці, орендованому виключно для небагатьох відвідувачів AfD, доповненому приватним виступом солістів Большого театру. «Росіяни вірять, що вони можуть робити багато чого за допомогою грошей», — сказав Кальбіц. Так, члени AfD та Німейєр продовжували подорожувати до Росії з початку війни. Коли Німейєр у вересні відвідав Владивосток, російське місто на Далекому Сході, він опублікував у соціальних мережах фото своїх зустрічей на економічному форумі з Пєсковим, міністром закордонних справ Сєргеєм Лавровим і главою «Газпрому» Олексієм Міллером. Тоді Німейєр сказав, що він був там, щоб обговорити з Москвою новий контракт на постачання газу через «Північний потік-2» від імені того, що він назвав «німецьким урядом у вигнанні». Німейєр сказав, що він повернувся до Москви після вибухів у Балтійському морі, які пошкодили газопроводи Nord Stream у вересні, і йому сказав високопоставлений кремлівський чиновник Юрій Ушаков, що поставки все ще можуть здійснюватись через Nord Stream 2, де одна гілка не постраждала від вибухів. Під час цих зустрічей, за його словами, йому дали спеціальний зашифрований телефон для безпечного зв’язку з Пєсковим, який, за його словами, також зацікавлений у спробі об’єднати Вагенкнехт і AfD. «Пєсков відкрито не говорить про [такий альянс, - ред.], тому що його процитувати: «Ми б хотіли, щоб це сталося в Німеччині». Це внутрішня політика», — сказав він. «Але з приватних розмов із цими людьми я знаю, що вони усвідомлюють потенціал, який це матиме. Ось чому я розмовляю з людьми, які більш праві, і кажу: «Давайте забудемо про всі відмінності, які у нас є». Перспективи Вагенкнехт За словами Німейєра, ідея союзу з AfD поки що не сподобалася його колишній дружині. Хоча під час акції протесту 25 лютого Вагенкнехт заявила, що вітає всіх, хто «чистий серцем» і виступає за мир і переговори з Росією, вона відмовилася від відкритого пошуку союзу з крайніми правими, побоюючись, що це буде коштувати їй підтримки зліва, кажуть її прихильники. Німейєр сказав, що якщо вона створить власну партію, то зможе отримати від 10 до 20% голосів виборців, заручившись підтримкою AfD. Але якби вона офіційно уклала альянс з AfD, «ймовірно, їй вдалося б отримати більшість». «Вона надзвичайно популярна в Німеччині, тому вона виграє», — сказав він, додавши, що вже готує платформу для Вагенкнехт, сподіваючись, що заклики головної опозиційної партії Німеччини, Християнсько-демократичного союзу, до Парламентського розслідування щодо того, як Шольц впорався з податковим шахрайством до того, як він став канцлером, може призвести до дострокових виборів. Дехто в AfD насторожено ставиться до об’єднання зусиль із Вагенкнехт, побоюючись, що вона в кінцевому підсумку послабить потенціал партії як національної сили. Хоча такий альянс міг би отримати голоси у Східній Німеччині, це коштувало б партії на заході, сказав Кальбіц. «Без західної частини Німеччини у AfD не буде майбутнього на рівні всієї республіки. Ми не маємо наміру втрачати свій авторитет. Я не хочу мати один шматок торта, коли я можу мати всю пекарню. Ми тут не для здійснення російських мрій», - зазначив він. Нагадаємо, Москва заявила, що висилає 40 німецьких дипломатів у відповідь на «недружнє рішення» Берліна вислати російських дипломатів через конфлікт в Україні.