«Багатополярний світ», за який так сьогодні бореться Росія, – це насамперед палиця з двома кінцями. Про це пише LVIV.MEDIA. Плебейським і дуже не коректним прикладом такої «багатополярної моделі», стали території колишнього СРСР, які в умовах однополярного управління жили без конфліктів, принаймні без воєнно-політичних позовів один до одного, а потім значною мірою поринули у хаос із взаємними претензіями та військовими зіткненнями. Вірменський полюс не залагодив з азербайджанським, таджицький – з киргизьким, а російський – з українським. І це тільки в форматі колишнього СРСР. Тож можна лише уявити в якій хаос може поринути планета, якщо ідею багатополярності запровадити для всього світу. Тому кремлівська ініціатива щодо поширення багатополярної архітектури на інші частини світу під приводом формування нібито більш справедливих і рівних відносин, насправді несе в собі величезні ризики. Саміт Росія–Африка Кремль звинуватив США та Францію в тому, що до Путіна не приїхали дві третини лідерів Африки. Водночас терміни і програма саміту урізані. Проте Путін не відступив і на саміті Росія-Африка почав переконувати учасників, що Кремль набув досвіду локальної багатополярності, і тому має право порушити питання про проведення такого експерименту для решти світу. І тут ми зафіксували цікавий момент, адже у відповідь на це путінське марево новий спільний банк розвитку (NDB), який був створений країнами БРІКС для фінансування внутрішніх проєктів заявив, що немає наміру вкладати гроші в Росію. І це при тому, що банк був створений у тому числі і за російські кошти. Зараз бріксовський банк NDB очолює пані Ділма Русефф, яка у 2011–2016 роках обіймала пост президента Бразилії. Питання Вірменії Далі для Кремля все пішло ще гірше – світові ЗМІ оприлюднили відео відправки до Вірменії індійської зброї через Іран. Одночасно з цим сенат Франції почав вимагати відправити і свою зброю до Вірменії. А сам Єреван заявив, що відмовляється брати участь у наступних навчаннях країн ОДКБ «Скеля-2023», які Кремль спланував провести на початку вересня у Білорусі. Також Єреван повідомив, що почав закуповувати іранські дрони. Схоже на те, що зазначене дещо привело в Кремль в ступор, коли його аналітики почали публічно задаватись питанням: навіщо Захід «накачує» Єреван зброєю? В той час, як сам російський диктатор у всьому звинуватив «долар», який, на його думку, Захід використовує як цільовий інструмент для фінансової боротьби із кремлівськими союзниками, та закликав Африку разом з Росією боротися з ним (тобто з доларом). Агонія Кремля щодо валюти На тлі цього Пентагон заявив, що головна фаза українського контрнаступу нарешті розпочалася, що ще більше розбалансувало Кремль, пише The New York Times. І в Москві приймають рішення розірвати в односторонньому порядку всі угоди із МВФ, наївно сподіваючись на те, що це призведе до валютної самостійності Кремля, зокрема щодо керування обмінним курсом рубля. Прийняття цього законопроєкту пов'язане з санкційною політикою МВФ та Міжнародного банку реконструкції, що проводиться на вимогу керівництва США та його союзників. Одночасно з цим, з метою отримання хоч якоїсь підтримки з боку Китаю, особливо після заяви Пентагону про головну фазу українського контрнаступу, Москва скликала засідання Ради безпеки ООН, щоб звинуватити Україну в так званому «переслідуванні російського православ'я». Проте в ООН зазначили, що при нагоді обговорять «зернову угоду», підрив Каховської ГЕС і викрадання українських дітей, заявив Сергій Кислиця. А це означає, що ми не помилялись, коли зазначили, що Африка тримає на пульсі повістку підриву Каховської ГЕС. Корисні дії США На довершення до цього, за підсумками Ради НАТО – Україна, було прийнято рішення про посилення проведення Альянсом розвідки у регіоні Чорного моря. Безперечно, в Кремлі чудово зрозуміли, що тема «розколотого православ’я» світу не цікава, порядок денний буде зміщено в бік російських злочинів. Свідченням цього став наказ Президента США Пентагону передати докази військових злочинів росіян в Україні до МКС. Як пише The New York Times, цей наказ Байдена свідчить про серйозні зміни в американській політиці, які поклали край внутрішнім суперечностям. Нагадаємо, що Байден перед цим повернув до свого Кабінету Главу ЦРУ Вільяма Бернса. Мовчання союзників РФ На додачу до цього африканці які прибули до Росії мовчать, мовчить і Китай лише зазначивши: щодо розірвання угод з МВФ – китайським юрособам важко працювати з Росією, особливо тим які мають інтереси на західних ринках; щодо відмови банку – наразі Пекін немає ентузіазму брати участь у великих проектах із РФ. Щодо контрнаступу, Пекін виступає проти застосування касетних снарядів. І на цьому все. Припускаємо, що реакцію Китаю стримував особисто президент Туреччини, який в цей період зустрівся із главою МЗС Китаю. А потім світові ЗМІ повідомили про військовий переворот у Нігері: міністр оборони зник, а президент Мохамед Базума захоплений терористами і за останніми повідомленнями був зміщений. Його доля наразі не відома. До перевороту у Нігері був ланцюжок переворотів у сусідніх Малі та Буркіна-Фасо, за підсумками яких обидві країни опинилися у сфері впливу Росії” та ПВК «Вагнер». Однак ці перевороти були у форматі підкупу і шантажу, на кшталт підкупу Януковича. В той час, як сьогоднішні події у Ніамеї, вказують на те, що Росія” через безвихіддя переходить до плану «Б», що є подібним до плану анексії українського Криму. Також відомо, що Президент Нігеру на путінський саміт не збирався, а ще він є палким союзником Заходу. Отже, атмосфера саміту Росія-Африка немов ядерний реактор Запорізької АЕС, який за словами Міністра енергетики України «може вибухнути будь-якої миті». І це теж кремлівський хід, якщо ситуація в Нігері вийде з під його контролю. Елементи «внутрішньої багатополярності» в Україні Комітет з питань гуманітарної політики не підтримав відставку пана Ткаченка з посади очільника Мінкультури перевівши голосування в сесійній зал. Проте Кабмін виділив 40 млрд грн на виробництво українських безпілотників. Нагадаємо, що тригером конфлікту стало виділення державних коштів на серіали, а не на запити оборони, в тому числі на дрони. Висновки Отже, «багатополярний світ», за який бореться Росія – це палиця з двома кінцями. Перший – маніпуляція, другий – погрози. При цьому інструменти примусу можуть опинятись в руках то одних, то інших. В результаті хаос та пошук компромісу, який не відповідає логіці політичної боротьби, що вимагає займати усе більш радикальну позицію, докладаючи зусилля для знищення аргументів і позиції противника. А це означає, що насправді ніяких висновків Кремль з локальної багатополярності колишнього СРСР не виніс. Натомість Захід на тлі саміту з Африкою розіграв для Кремля локальний кейс вірменського і українського полюса попутно торкаючись кейсу ОДКБ та БРІКС. І Кремль знову показав своє істинне обличчя, а значить ні про яке формування більш справедливих і рівних відносин мови немає – це лише маніпуляція. На додачу до цього Захід зрозумів, що Путін знаходить шляхи, щоб частково переступати західні «червоні лінії», але він не готовий переступати «червоні лінії» Китаю, до яких його сьогодні підвели: викрадання лідера країни; високий ризик вибуху на ЗАЕС; вихід з системи МВФ. Водночас все це є погрози. В основі таких кремлівських ініціатив завжди лежить мотивація повернення до радянських часів, тобто до умов однополярного управління. А це означає, що Путін знову бреше, проте на цей раз його брехня була миттєво викрита.