LVIV.MEDIA аналізує головні політичні події у світі та їхній вплив на Україну. Саміт Росія-Африка У Петербурзі 27-28 липня пройде саміт Росія — Африка. Свого часу Радянському Союзу добре вдавалося вести «холодну війну» із Заходом і одночасно формувати «друзів» та ідеологічних послідовників в Африці. Але коли справа доходить до гарячої та масштабної фази конфлікту, то потрібні вже готові союзники, тому що на їхнє вирощування шляхом інвестицій, хабарів або шантажу вже немає ні часу, ні зайвих ресурсів. Участь у саміті підтвердили 49 із 54 африканських країн. Кремлем було анонсовано, що Путін зустрінеться з кожним із лідерів. Після цього повідомлення 38 африканських країн знизили рівень своїх представників з рівня президента до міністра, з них 10 країн до рівня послів. Іншими словами Африка бойкотує путінський саміт. Єгипет та зернова угода Єгипет розкритикував Росію за вихід із «зернової угоди». Міністр поставок Єгипту заявив, що Каїр продовжить імпортувати виключно українську пшеницю навіть через небезпечні альтернативні шляхи. Безперечно, Африка намагається у своїх інтересах скористатися геополітичною ситуацією що склалася, і по можливості отримати від протилежних сторін більше, ніж у мирний період. Проте на сьогодні дуже важливо те, що Африка, все більше північна та східна її частина, підтримує українську повістку дня. Лише нагадаємо, що саме Африка порушила мовчазний шок ООН після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС. На жаль ця повістка знову в тіні. Хоча є певні окремі припущення, що завтра Єгипет знову може підняти цю тему. Тим часом Росія стосовно Африки готова стати щедрішою, навіть в ролі такої собі благодійниці, яка безкоштовно роздає зерно. (із заяви Путіна — ред.) Проте з «радянських часів» Африка вельми подорослішала, і на ідеологічній платформі минулого століття її вже не проведеш, вона навчилася виставляти рахунок та вимагати оплати за векселями. Так дійсно, Африка готова отримувати бонуси від Росії, але лише в обмін на конструктивну позицію, а не в гру в темну, тим паче зараз, коли найбільші ставки робляться сьогодні. Африканський мирний план щодо України, який перш за все передбачає вивід російсько-окупаційних військ з нашої території, півтора місяця тому був відкинутий Кремлем. Африка чудово бачить, що «зернова угода» з предмета торгу протиборчих ліній перетворилася на військову мету, яка багато в чому вже знищена російськими ракетами, які точно потрапили в портову інфраструктуру та елеватори Одеси. Звісно ми бачимо, що Африка готова «довіритись» альтернативним обіцянкам зерна з Росії, тим більше частково заявленого до безкоштовних та пільгових поставок. Але ціна питання для російського постачальника в нових умовах може кратно зрости, а апетити Африки, як і інших її нових партнерів, що підгодовуються, взагалі ростуть на очах. Союз «The Transactional 25» — нова четверта світова сила Тим часом після вчорашнього вашингтонського рішення повернутись до треку щодо іранської ядерної програми, Тегеран заявив про свою позитивну готовність у відповідь, хоча і через Туреччину, як єдиного посередника. На додачу до цього, Президент Ірану Раїсі анонсував про відновлення комунікацій з Африкою, через підписання 21-ої угоди про співпрацю в різних галузях. Не дивлячись на те, що Тегеран не розкриває схему комунікації з Африкою, з єгипетських ЗМІ ми дізнались, що ця комунікація буде здійснюватися через Єгипет, який з 31 травня об’єднав під своїм крилом 25 африканських країн утворивши союз «The Transactional 25» (45% світового ВВП). 31 травня світові ЗМІ назвали цей союз новою четвертою світовою силою. Останні дві комунікації вказують, по-перше, на те, що Тегеран визнаючи Анкару посередником в ядерних перемовинах — визнає її як центр Ісламського світу, хоча іранські аятоли про це поки офіційно мовчать. По-друге, відновлення комунікацій з Єгиптом вперше за 11 років, це визнання Каїру центром Арабського світу та сигнал до майбутнього спростування протиріч навколо віршів у Корані через які виникли суперечності між Ісламським та Арабським світами. Саме тому, якщо завтра Африка і погодиться на певні російські умови, то ціна питання для Кремля в нових умовах може стати непідйомною або неприйнятною. Бо сьогодні Африка — це четверта світова сила. Нагадаємо, що Міністр закордонних справ України зараз перебуває в турне по Африканському континенту. Шойгу в КНДР Тим часом, поки український міністр відвідує четверту силу, кремлівський міністр Шойгу відвідує незрозуміло яку, а саме КНДР. Легендою прибуття Шойгу до Північної Кореї стали урочистості з нагоди «70-ї річниці перемоги корейського народу у війні 1950-1953 років». Однак самі ж кремлівці на РосТВ визнали, що Шойгу поїхав клянчити «корейські дрони, корейських робітників для відновлення захоплених територій і коридору для постачання китайської зброї». В Кремлі ще анонсували, що Путін планує в жовтні приїхати до Китаю, щоб взяти участь у форумі «Один пояс, один шлях», а у вересні відвідає саміт G20 в Індії, хоча його ні туди ніхто не запрошував. Тож в контексті Африки та її мирних ініціатив, які були до цього відкинуті Кремлем зазначимо, що ніякої перемоги корейського народу 70 років тому не було, все завершилося перемир’ям. Проте з радянських часів країни Заходу вельми подорослішали і міфами минулого століття їх вже не проведеш, вони навчилися виставляти рахунок. На цей раз ніякого перемир’я не буде. Міф про «хороших рускіх» зруйновано Одним із кремлівських міфів є міф про «хороших рускіх», на яких Захід час від часу ставив ставки. Сьогодні цей міф розвінчано: і Навальний, і Ходорковський офіційно заявили, що підтримують арештованого Гіркіна. Отже, кожен «хороший рускій» в перспективі це той самий Путін. Адже сам факт, що російські ліберали підтримують терориста, на чиїх руках малайзійський боїнг і тисячі загиблих українців — дуже показовий. І на Заході це чітко усвідомили. Проте тон поточної доби був заданий колишніми російськими генералами, а нині депутатами, які заявили про збільшення призовного віку з 18 до 30, і що цей закон написаний «під велику війну», якою вже «пахне» (заява Картаполова). Іншою заявою, що підлягає заклику до заборони виїжджати з території Росії відзначився ексгенерал Соболєв, який заявив, що у Росії негідників вдвічі більше, ніж нормальних. В той час, як так званий верховний суд Росії визнав, що участь у СВО є підставою для звільнення від кримінального покарання. Все це особливості до повернення архаїчних інстинктів пов’язаних з імперативом виживання. Відбувається своєрідне повернення (деградація) до пройдених щаблів людського філогенезу (термін для позначення форм розвитку). І це повернення зазвичай є незворотнім. Адже перехід соціуму в режим утилізації є фатальним саме з огляду на ті зміни, які він породжує в окремій людині, громаді та суспільстві. Військком Борисов та зрадник Мураєв Тим часом подібні іспити, хоч і в набагато меншому масштабі проходить і українське суспільство. Кейс одеського «військкома Борисова» жорстко тригерить націю. Адже людський філогенез, про який ми зазначали вище передбачає таку схему: варто в поліцейському відділку з’явитися одному-двом непокараним корупціонерам згодом весь відділок буде корумпованим. Екснардепу Мураєву повідомили про підозру в держзраді. За даними слідства, Мураєв використовував свій телеканал «Наш» для поширення кремлівських наративів в інформаційному просторі України, для маніпулювання суспільною думкою українців в інтересах Росії. Єдине що на сьогодні тримає українське суспільство від прірви режиму утилізації — це соціальна модель поведінки Головнокомандувача Збройних Сил України, яка перебиває буквально всі антиукраїнські кейси. Так, розвитку кейса корупціонера Борисова не дає січневе рішення генерала Валерія Залужного передати отримані у спадок 1 мільйон доларів на потреби української армії.