Лідери G7 зустрінуться 19-21 травня в японському місті Хіросіма. На саміті будуть обговорюватись два ключових питання: як краще озброїти Україну та як уповільнити або зупинити низхідну спіраль у відносинах з Китаєм. Про це пише The New York Times. Обидва питання тепер є знайомими темами для лідерів країн «Групи семи», які значно згуртувалися й залишилися напрочуд єдиними після того, як Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 15 місяців тому. Але очікується, що лідери G7 також обговорять й нове питання: це будуть перші розмови між найбільшими демократичними економіками світу про спільний підхід до регулювання використання програм генеративного штучного інтелекту, таких як GPT-4. Втім починаючи з п’ятниці, 19 травня, саме Україна буде домінувати в розмові світових лідерів у критичний момент для президента Зеленського, для України та для основних західних демократій, які зараз хочуть здійснити те, що президент США Джо Байден називає «стратегічною поразкою Росії в Україні». Він часто говорить, що Росія вже переможена. Але страх, який пронизує сім великих демократій, полягає в тому, що якщо контрнаступ не виявиться дуже успішним, Україна ввійде в кривавий, заморожений конфлікт, у якому найкращим варіантом буде перемир’я, що нагадуватиме про бойові дії в Кореї у минулому столітті. Таке протистояння здавалося майже неможливим уявити в 1997 році, коли президент Білл Клінтон та прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер запросили Росію стати повноправним членом групи, розширивши її — майже на два десятиліття — до G8. Але Росія була відсторонена від спільноти після анексії Криму в 2014 році, а через три роки вона вийшла з неї. Зараз, коли українські війська вже намагаються знищити російські склади зброї перед контрнаступом, Володимир Зеленський завершив серію візитів до європейських столиць, щоб отримати підтримку продовження великих витрат на озброєння та допомогу. Очікується, що він звернеться до лідерів у Хіросімі через відеозв’язок, але були й кулуарні розмови про те, чи варто ризикнути перевезти його особисто на інший кінець світу, щоб довести свої аргументи наживо. Проте у будь-якому випадку Зеленський матиме велику аудиторію. Крім Індії, в якості гостей будуть присутні лідери Австралії, Південної Кореї, Бразилії, Індонезії та В'єтнаму. Це частина ширшої стратегії Байдена та його союзників щодо залучення країн, які різною мірою слідкували за війною в Україні, відмовляючись надто суворо засуджувати Росію, з ентузіазмом запроваджувати санкції чи постачати зброю Україна. Деякі з основних членів «Групи семи» намагаються озброїти Зеленського засобами, які можуть випередити бажання Байдена. Так, коли президент України був у Британії, Ріші Сунак, прем’єр-міністр Сполученого Королівства, обійняв Зеленського й сказав журналістам: «Їм потрібна постійна підтримка міжнародної спільноти, щоб захиститися від шквалу невпинних і невибіркових атак, які були їхньою щоденною реальністю більше року. Ми не повинні підвести їх». Відтак Велика Британія та Нідерланди тиснуть на Вашингтон, щоб той дозволив Україні розпочати тренування з використання винищувачів F-16. Але подібно до того, як Байден спочатку не хотів передавати HIMARS та Patriot й інші технології, він був обережним щодо F-16. Таким чином, Сполучені Штати, схоже, будуть стверджувати в Хіросімі, що винищувачі, хоч і вражатимуть символізмом, були б настільки дорогими в експлуатації, що набагато корисніше допомогти недорогими системами, включно з протиповітряною обороною, яка виявилася напрочуд успішною в боротьбі з російськими ракетами. Байден постійно був обережним — надмірно обережним у свідомості Зеленського та деяких союзників по НАТО — щодо надання Україні зброї, яка, на його думку, може призвести до швидкої ескалації війни та нових погроз з боку російського диктатора Владіміра Путіна, зокрема й щодо використання тактичної ядерної зброї. Водночас Британія почала надавати Україні іншу високоточну зброю з більшим радіусом дії, ніж наданий США HIMARS, ракети Storm Shadow. Довідково: G7, або «Велика сімка» — міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Лідери цих країн регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів. Щороку група проводить зустріч глав урядів та численні допоміжні зустрічі та політичні дослідження. Міністри країн G7 зустрічаються протягом року. Зокрема, міністри фінансів G7 проводять зустрічі чотири рази на рік. Також відбуваються щорічні зустрічі міністрів з питань зовнішньоекономічної політики та міністрів з питань охорони навколишнього середовища.