Хто і навіщо блокує кордон з Україною в Польщі?

Польські перевізники розпочали страйк на кордоні з Україною 6 листопада. Через блокування кордону, у пропускних пунктах «Ягодин», «Рава-Руська» та «Краківець» утворилися черги із тисяч вантажівок. Уже двоє українських водіїв, які застрягли на кордоні, померли. Після переговорів з українськими чиновниками 13 листопада польські перевізники відмовилися розблокувати кордон з Україною.

Томаш Бартецький — польський бізнесмен та активіст. 21 листопада він перетинав державний кордон між Україною та Польщею та зафільмував черги з вантажівок. Про те, хто й чому заблокував кордон саме зараз, Томаш Бартецький розповів в інтерв’ю LVIV.MEDIA.

— Ви перетинали державний кордон і бачили на власні очі, що відбувається. Розкажіть детальніше, на ваш погляд, скільки кілометрів становлять черги з українськими вантажівками?

Дуже добре, що в такій ситуації є електронна черга з українського боку. Там десь є максимум 40-30 вантажівок, які стоять вже перед шлагбаумом і на заправці. Немає ніякої черги, всі очікують на виїзд з України, а, як відомо, протестувальники блокують рух в обидві сторони. З польського боку всі стоять, і стоять у великих чергах. Я точно не знаю, де вони закінчуються, бо я доїхав тільки від кордону 20 кілометрів, а вона ще далі, все довша. Однак я знаю, що в інших пунктах пропуску є черги по 70-80 кілометрів. Це теж не означає, що це ціла черга, бо роблять так звані буферні зони в населених пунктах. Для мешканців це добре: машини стоять десь за містом. Однак для водіїв це не так добре, не так комфортно, бо відстань від кордону до першого населеного пункту — це десь вісім, майже дев’ять кілометрів. І між тими пунктами тільки ліс і поля. До магазину мусять чотири-п’ять кілометрів іти, туди й назад.

— Уточнимо ще один нюанс: на вашу думку, звідки виникли ці протести? Чи насправді українські перевізники так ламають ринок своїм колегам у Польщі?

Я на це можу дивитися з іншої сторони — як експортер, як хтось, хто користається перевезеннями з послуг тих же ж фірм. І чим дорожче перевезення, тим дорожчий товар. А зараз, коли є черги, транспорт подорожчав десь в чотири рази, і дешевий товар стає практично як золотий, і його взагалі не вигідно перевозити.

Однак вони навіть собі заперечують, бо самі кажуть, що зараз, як порти закриті, Україна має право як і інші, перевезти товар, просто немає мита. Вони оцінюють, разом з поляками й українцями, мільйон двісті перевезень в рік, а колись за лімітами їздило триста тисяч. Так що зараз перевезень у чотири рази більше, і практично неможливо застосувати такий ліміт.

— Вивчаючи ситуацію, яка зараз відбувається на україно-польському кордоні, я дізналася, що офіційним організатором блокади є комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту. І нібито його створили зовсім нещодавно: за кілька тижнів до початку блокади. Що вам відомо про цей комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту? Що про нього говорять в Польщі? Чи він впливовий, і хто туди входить?

Взагалі не говорять, взагалі нічого не відомо, бо його немає. Той так званий комітет має тільки сторінку на Фейсбуці. Немає навіть за цими даними юридичної адреси, ніяких прізвищ, хто входить, хто шеф. Навіть цього немає, без реєстрації якась фірма, але хтось подає адресу, де живе, є один мобільний телефон. Крім того, мала б бути судова реєстрація. Така фірма, така інституція, таке товариство не існує, просто пара колег створили собі таку сторінку і називалися комітетом. Про них взагалі не знає найбільша спілка, ZMPD. Та спілка має понад п'ять тисяч перевізників, її головою є пан Бучик. Я читав листування, їхні коментарі, і він вважає, що можна домагатися (запровадження регулювання ринку - ред.), але 100% не такими методами, бо ми всі стоїмо.

— Ви розповідали в одному з відео, що пускають одну машину на годину. Там ви бачили чотири машини блокувальників, і збоку стояла машина на номерах LLU, містечка Луків, яке поблизу кордону з Білоруссю. Розкажіть детальніше, що це за номери, і що це, на вашу думку, може означати?

Як я їхав, то вантажівки мали закриті номери, просто написано «протест». Я навіть не знаю, чи дозволено в Польщі стояти на дорозі із закритими номерними знаками. Але там під'їжджають якісь машини, які завозять водіїв, вони обмінюються, і там стояв якийсь бус з номерами LLU. Ті номери називають «люльки». Вони ціле життя обслуговували той напрямок: Білорусь і Росія. Просто це невелике містечко: один почав їздити, другий подивився на сусіда і собі почав. Власне, там (на кордоні, — ред.) практично немає місцевих. І вони признають: «ми раніше їздили на Білорусь, на Росію. Скасуйте нам санкції».

— Можна сказати, що це, по суті, причина блокади: щоб ці перевізники мали можливість їздити в Білорусь і Росію. Якщо ні, то вони заблокують україно-польський кордон. Тому що вже раніше Державна прикордонна служба України писала, що блокують і цистерни з пальним, і вантажівки з гуманітарною допомогою для України, що є вкрай важливо. Тобто це такий своєрідний шантаж.

Так, і на 20 кілометрів їх дуже багато, і там стоять цистерни з пальним. А домовленості були такі, що вони пропускають ті бочки без черги, без ліміту, а нормальний вантаж — один на годину. А вони пускають, я так зрозумів, взагалі одну машину на годину.

— Я так розумію, що не було офіційних заяв від польської влади стосовно цієї блокади. Були від перевізників, які не підтримують такі дії. А що в самій Польщі говорять про заблокований україно-польський кордон? Як самі поляки до цього ставляться, і що говорять на телебаченні, у ЗМІ?

Я б не казав, що простий поляк щось про це говорить, адже вони не знають причини. Причину озвучують ті, що протестують, а за ними стоїть партія «Конфедерація». І вони практично говорять, що це «боротьба за поляків».

І до того ж, як пан Деркач (Сергій Деркач — заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, — ред.) приїхав до Польщі, виявилось, що йому нема з ким говорити. Там символічно поставили воєводу Любельського. Але ви самі розумієте, що міністр знає, ще коли виходить з кабінету й збирає свої речі, що він буде говорити й кому. А прийде наступний, і скаже, що все не так. І це може бути зле, тому що мине два-три тижні, як буде новий уряд.

— Ви згадали про політичну силу «Конфедерація». Її представники найгучніше озвучують антиукраїнські заяви. Вони медійно виступають проти українських біженців та нібито вже виставляють рахунки за допомогу Україні та нашим громадянам. Як ви думаєте, чи це такий політичний хейт, оце блокування кордону? Чи ми можемо говорити про ще один виток, де намагаються посварити українців та поляків? Згадаймо, нещодавно у нас була зернова криза, а зараз маємо блокаду кордону.

«Конфедерація» до виборів вийшла з лозунгами проти іноземців, проти України, що — «Україна це не наша війна», щось в тому стилі. І вони сподівалися, що досягнуть десь 15%. Виявилося, що вони отримали 7% і 18 депутатів, а це замало, щоб щось зробити, з кимось домовлятися. І за якийсь час після виборів вони зробили цю блокаду. Я думаю, що це також якась форма шантажу: «Зараз дві політичні сили збираються, у когось на пару голосів буде більше. А ми ніби маленькі, але ще щось значимо, а також можемо отак заблокувати всі кордони, а можемо їх розблокувати».

— Яка ваша думка, кому вигідні ці сварки, блокади кордону між Україною та Польщею? Що ви думаєте загалом щодо цієї ситуації?

Тут нікому не може бути вигідно, навіть тим, хто протестує. Бо тепер виявиться, що українці зроблять якісь чорні списки, і їм буде важко приїхати. Однак навіть якщо вони мають якусь рацію, щось хочуть, якісь дозволи, то просто не такими методами. Можна звернутися до Європейської комісії. Хай комісія дивиться на це. І оскільки скасування дозволів (на перевезення для українських водів — ред.) діє до червня 2024 року, можна було б протестувати десь в червні, а не на пів року закривати кордон.

Однак, звісно, кому найвигідніше — так це Росії. Думаю, там тішаться дуже добре. З однієї сторони, вони їдуть танками й хочуть заблокувати Україну. А тут, з іншої сторони, майже щось подібне: постачання всіх товарах блокують, закривають кордони, і то напевно, тішить ворога України.

— На вашу думку, чи можуть спільні переговори української та польської влади з протестувальниками вирішити ситуацію? Чи все-таки має бути вже в Польщі сформований уряд, і тоді протестувальники якось розблокують кордон?

Фактично дійти до порозуміння неможливо. Протестувальники вперлися, що перший пункт їхніх вимог найважливіший. Була пара інших пунктів, і з електронною чергою можна було щось зробити, чи відкрити якісь нові пункт пропуску, як пропонувала українська сторона. А перший пункт не можна зараз вирішити, бо навіть щоб щось скасувати чи повернути ті дозволи, процес не відбувається так просто. Є якісь умови міжнародні. Однак я не думаю, до того дійде, або не так скоро.

Є Рафал Меклер, головний протестувальник. На тій зустрічі польського й українського уряду, де були представники Європейського Союзу, він з групою заходив, і вони навіть не заговорили. Просто на початку спитали: «Будуть дозволи?». «Ні, на тій зустрічі це не обговорюється». І вони вийшли. Отакий шантаж.

А я знаю ще іншу ситуацію. Вони мають свою внутрішню групу на WhatsApp. І один колега колеги, який теж є польським підприємцем, за запрошенням другої особи зайшов в цю групу і написав тільки одне речення, що треба якось домовлятись, бо такий протест не має змісту. І його одразу видалили з групи, разом з тим, хто його запросив. Значить, в тій вузькій групі, не знаю, скільки там людей, 30-50, нема з ким домовлятись.

— Це чітко відфільтроване коло і чітко відфільтровані тези, хто що пише, хто що говорить. Однак є повідомлення, що до блокади доєдналися й польські фермери. Чи це правдива інформація?

Не знаю. Можливо вони просто десь знайшли пару людей, бо той Рафал шукає просто когось, там на Словаччині, поїхав, ну, сьогодні нібито блокує там десь. Раніше на годину заблокували, тобто блокада виглядала так: двох поляків і трьох словаків поєднали й заблокували кордон.

Тут шукають таких людей. Наприклад, водій заробляє близько двох тисяч євро на місяць. Він не хоче стояти, і йому підприємець не буде платити за простій. Може, вони знайшли якусь групу фермерів, чи когось, щоб там походили, бо має бути піша блокада через піший перехід перед Медикою. Є оголошення в їхніх групах постійно, що «це дуже важливо, ходіть, заміняйте, бо немає кому ставати на блокаду. І так само як в тому Гребенному, через яке я їхав, із самого початку у блокаді стояло вісім машин. Було вісім машин, пізніше — сім, а зараз стоїть чотири.

Я написав також листа до поліції. Був випадок, пару днів тому, що якісь чоловіки, із цих організаторів, може, випивши, чи не випивши, ходили із сокирою й регулювали так рух. Тоді вони ще підійшли до українського водія, і там щось вирішували. І я написав листа, що то небезпека, і щоб скасували протест, адже там небезпечно знаходитися. І що я побачив: поліція не скасувала, але вже там пильнує їх: стоїть біля них і дивиться, чи вони п’яні, чи не п’яні, але це все. Поліція теж нічого не хоче робити, тільки каже «ми стежимо за тим, щоб вони не побилися».