Коли минулого тижня Володимир Путін відвідав Мінськ, саркастичний жарт самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, здавався надто правдивим: «Ми двоє — співагресори, найшкідливіші та найтоксичніші люди на цій планеті. У нас тільки одна суперечка: Хто більший? Ось і все». І ось перед Новим роком, коли Путін готується до 23-ї річниці свого призначення в 1999 році виконуючим обов’язки президента Росії, він виглядає більш ізольованим, ніж будь-коли. Про це пише The Washington Post. Понад 300 днів жорстокої війни проти України підірвали десятиліттями старанно культивовані економічні відносини Росії із Заходом, перетворивши країну на ізгоя, тоді як спроби Кремля замінити ці зв’язки більш тісною співпрацею з Індією та Китаєм, схоже, зазнають невдачі. Путін завжди покладався на близьке коло старих друзів і довірених осіб, але, здавалося, ніколи повністю не довіряв комусь з них. Втім тепер між Путіним і більшою частиною еліти країни виникає нова прірва, адже російські бізнесмени, чиновники й аналітики все частіше відхрещуються від російського диктатора. Путін «відчуває втрату своїх друзів», — сказав один російський державний чиновник із тісними зв’язками в дипломатичних колах, який говорив на умовах анонімності через страх покарання. «Лукашенко єдиний, до кого він може серйозно поїхати. Всі інші бачать його тільки в разі необхідності», - сказав співрозмовник видання. Попри те, що цього тижня Путін зібрав лідерів колишніх радянських республік на неформальний саміт у Санкт-Петербурзі, авторитет Кремля слабшає. Наприклад, Путін розмовляв із президентом Китаю Сі Цзіньпіном під час відеоконференції вранці 30 грудня, намагаючись продемонструвати зв’язок двох країн. Хоча Сі заявив, що готовий покращити стратегічне співробітництво, він визнав «складну та досить суперечливу міжнародну ситуацію». Крім того, китайський лідер ще раніше чітко висловив свою «стурбованість» війною. Навіть Папа Римський, який на початку війни, здається, дбав про те, щоб зберегти хиткий мир та часто слугував інтересам Кремля, цього місяця порівняв війну в Україні з нацистським геноцидом євреїв. В чому проявляються претензії російської еліти до Путіна Серед російської еліти зростає питання щодо тактики Путіна, який входить у 2023 рік на фоні принизливих військових поразок, що сталися восени 2022 року. За словами Тетяни Станової, старшої наукової співробітниці Фонду Карнегі за міжнародний мир, зараз виникає розрив між тими в еліті, які хочуть, щоб Путін зупинив війну, і тими, хто вважає, що він повинен продовжувати ескалацію. Попри масовий бліц у ЗМІ протягом останніх 10 днів, коли Путін проводив ретельно сплановані телевізійні зустрічі з військовим керівництвом і офіційними особами військово-промислового комплексу, а також сесію запитань і відповідей з обраною групою лояльних журналістів, членів російська еліта, дехто вважає, що не може передбачити, що може статися наступного року, і висловлює сумнів, що сам Путін знає, як він може діяти. «Існує величезне розчарування серед людей навколо нього. Він явно не знає, що робити», - сказав один російський мільярдер, який контактує з високопоставленими чиновниками. Інший російський чиновник сказав, що єдиний план Путіна, схоже, полягав у «постійних спробах змусити Захід і Україну розпочати мирні перемовини за допомогою авіаударів по критично важливій інфраструктурі України та інших загроз. Цього тижня Путін повторив цю тактику, оголосивши, що він відкритий для мирних переговорів, навіть коли Росія завдала ще одного масованого ракетного удару, припинивши постачання електроенергії в кількох регіонах. «Але», - сказав чиновник, Путін готовий говорити «тільки на своїх умовах». Водночас співрозмовники журналістів вказали на перенесення щорічного звернення Путіна до народу, коли російський президент загалом декларує плани на наступний рік, і скасування його щорічного пресмарафону, як ознаки ізоляції Путіна та спробу захистити його від прямих запитань. Пресконференція, зокрема, могла бути ризикованою, враховуючи, що сотні журналістів зазвичай привозять до Москви з віддалених регіонів Росії, які непропорційно «постраждали» від нещодавньої часткової мобілізації. «У зверненні має бути план. Але плану немає. Думаю, вони просто не знають, що сказати. Він, звичайно, в ізоляції. Він і так не любить спілкуватися з людьми. У нього дуже вузьке коло, а тепер воно ще звузилось», – сказав мільярдер. Натомість Путін парирував такі твердження заявивши, що розглядав ключові питання на останніх публічних зустрічах, і йому та адміністрації «було складно знову втиснути все це в офіційне звернення, не повторюючись». Втім його коментарі щодо війни були скупими на деталі: сказав, що умови на чотирьох українських областях, які він спробував незаконно анексувати, «надзвичайно складна ситуація», і що його уряд намагатиметься покласти край конфлікту «чим швидше, тим краще». Крім того, Путін знову спробував покласти провину за затягування війни на США та НАТО, що здавалося майже мовчазним визнанням того, що він втратив контроль над процесом. «Як він може нам говорити, що все йде за планом, коли ми вже на 10-му місяці війни, і нам сказали, що це займе всього кілька днів», – сказав анонімний російський чиновник. Також Путін виглядав виснаженим у своїх останніх виступах. І навіть якщо у нього є секретний план дій, більшість російської еліти втрачає в нього віру. «Це фігура, яка в очах еліти виглядає нездатною дати відповіді на запитання. Еліта не знає, у що вірити, і бояться думати про завтрашній день. Здебільшого складається відчуття, що виходу немає, що ситуація непоправна», — сказала Станова. Олександра Прокопенко, колишня радниця керівництва Центрального банку Росії, яка пішла у відставку та покинула Росію через кілька тижнів після початку вторгнення, сказала в інтерв’ю, що її колишні колеги «намагаються не розглядати війну з точки зору переможців і переможених. Але вони знають, що для Росії зараз немає хорошого виходу». «Таке відчуття, що ми не можемо досягти тих політичних цілей, які були спочатку висунуті. Це всім зрозуміло. Але ніхто не знає, наскільки великих втрат може зазнати Росія, перш ніж її лідери повірять, що її існування під загрозою», – сказала вона. Як еліти дистанціюються від Путіна Ще більше підкреслюючи зростання дистанції між президентом і бізнес-елітою, Путін скасував свою щорічну новорічну зустріч з місцевими мільярдерами, офіційно пославшись на ризик зараження. Тож всередині еліти виникли два табори: «прагматики, які вважають, що Росія взяла на себе тягар війни, яку вона не може витримати й має припинити», і ті, хто хоче її ескалувати. Зокрема, серед тих, хто виступає за ескалацію, є Євгеній Пригожин, соратник Путіна, який очолює ПВК «Вагнер» та продовжує публічно критикувати російське військове керівництво. Зростаючий розкол створює для Путіна ще одну небезпеку на порозі 2023 року – останнього року перед президентськими виборами у 2024 році. Попри те, що останні опитування показують, що Путін зберігає підтримку переважної більшості населення, яке поки що продовжує вірити кремлівській пропаганді, переважна більшість серед еліти вважає, що наступного року ситуація може стати більш нестабільною. «Ми не знаємо, що станеться в майбутньому. Можливо, буде чергова хвиля мобілізації. Економічна ситуація в наступному році почне погіршуватися ще більше», — сказав анонімний співробітник російських дипломатичних кіл. Сергій Марков, колишній кремлівський радник, який досі підтримує контакти з командою Путіна, сказав, що очевидно, що Путін досі не має відповіді на головне запитання. «Попереду є два можливі шляхи. По-перше, армія продовжує воювати, а решта суспільства живе нормальним життям — як це було цьогоріч. Другий шлях – це те, що було під час Другої світової війни, коли все було для фронту і для перемоги. Відбулася мобілізація суспільства та економіки», — сказав Марков. Існують також питання щодо кричущої слабкості російської армії, яка стала очевидною в останні місяці, включаючи її очевидну нездатність належним чином навчити та спорядити 300 000 військовослужбовців, призваних під час осінньої мобілізації. «Річ у тому, що цим 300 тисячам мобілізованих не вистачає зброї. Коли вони отримають військову техніку? На це питання у Путіна теж немає відповіді», – каже Марков. За словами колишнього кремлівського радника, який підтримує ескалацію війни, сумніви Індії та Китаю виникли через те, що Путін не виграв достатньо швидко. «В приватних розмовах вони кажуть: «Вигравайте швидше, але якщо ви не можете виграти, ми не зможемо побудувати з вами хороші стосунки. Ви повинні або виграти, або визнати свою поразку. Нам понад усе потрібно, щоб війна закінчилася якнайшвидше», — сказав він. Інші співрозмовники кажуть, що причиною прохолодних відносин з лідерами Індії та Китаю було те, що вони явно більше стурбовані подальшою ескалацією. «Ми чуємо, що існує занепокоєння щодо перспективи ескалації до ядерного рівня. І тут, мені здається, всі дуже чітко сказали, що це вкрай небажано і небезпечно», – сказав давній представник російських дипломатичних кіл. Водночас усередині Росії час від часу представники ліберально орієнтованої еліти висловлюють свою занепокоєність. Так, минулого тижня голова правління одного з найбільших російських банків «Открытие» Михайло Задорнов, який обіймав посаду міністра фінансів з 1997 до 1999 р., зазначив, що Росія втратила ринки на Заході, які вона створювала ще з радянських часів. «50 років будувався ринок, взаємні економічні зв'язки. Зараз вони знищені на десятиліття вперед», – бідкається Задорнов. Нагадаємо, Українські розробники випустили антистрес-гру Kick the Pu. У грі можна «вивільнити негативні емоції в ігровій формі, наприклад, відлупцювавши або поціливши з «джавеліна» в одного зі світових антигероїв-загарбників», пишуть автори гри. У Kick the Pu можна взаємодіяти з антигероями в образах Путіна, Лукашенка, кадирівця або «чмобіка». Згодом розробники мають додати до переліку персонажів російських пропагандистів.