Що вільнюське комюніке означає для України: аналітика

Кулеба каже, що Київ не знає, які умови потрібно виконати для вступу до НАТО і ким вони мають бути сформульовані

Другу добу поспіль весь світ вивчає вільнюське комюніке, де крани-члени НАТО описали безпекову ситуацію в світі через призму його збереження. Всі зазначені нами вчорашні інсайди знайшли своє пряме підтвердження сьогодні. 90 статей комюніке умовно можна поділити на дві частини, де в першій Альянс наголошує на винятковій мирності і дотриманні законності міжнародних норм. А також закликах до всіх країн керуватися цим же принципом у своїй міжнародній діяльності.

У той час як в другій частині є практично пряме звернення до найголовніших своїх опонентів: Китаю і Росії. Так, Китай вже вдруге офіційно поставлено в один ряд з неадекватною Росією, яку кільканадцять разів прямим текстом було названо суб’єктом невиправданої нецивілізованої агресії проти України, практично названо державою-терористом і у конкретних простих формулюваннях запропоновано негайно забиратися з української землі.

Кільканадцять разів було згадано ядерну зброю як останній метод дипломатії, про жаль і усвідомлення наслідків — та про готовність відповісти у разі її застосування агресором. Одночасно з цим, Китаю прямим текстом запропоновано припинити маніпулятивні спроби співпраці з Росією у відновленні її воєнного потенціалу. Окремо наголошено на тому, що країни-члени Альянсу дуже покладаються на усвідомлення китайським керівництвом наслідків своїх дій — і що майбутня співпраця принесе більше вигод, аніж сумнівні таємні комерційні угоди із загнаним у кут кремлівським терористом.

Також розібрано новітні виклики для безпеки — від тероризму до кіберзброї — і проголошено намір давати їм відсіч. На усе це мають піти 2% ВВП від кожної країни, які вони вкладатимуть в оборону і безпеку. Вже на завершення окремо згадувались Іран, Північна Корея і інші країни-опоненти демократичного світу. ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом в контексті згадки про Китай та Іран зафіксовано дві комунікації з боку союзників ворога, які так чи інакше але підтверджують попередні загальні висновки від 11 липня, що кейс Вільнюського саміту НАТО задав новий більш прискорений ритм, який не всі союзи здатні витримати. Так Іран висловив досить жорсткий протест Росії щодо підписаної нею Спільної заяви за підсумками міністерського засідання стратегічного діалогу Росія — Рада співробітництва арабських держав Перської затоки».

Тегеран звертає свою увагу, що зазначений діалог з боку Кремля відбувся досить неочікувано і що головне підступно стосовно Ірану, адже у спільній заяві Кремля та ОАЕ мова йде про три острови в Затоці (Абу-Муса, Великий Томб і Малий Томб), через які Іран і ОАЕ вже 17 років ведуть дипломатичні війни. Наразі відомо, що МЗС Ірану викликало посла Росії для пред’явлення своїх заперечень, аж до його ймовірного видворення з країни. Досить цікавий поворот подій, який змусив нас довго шукати відповідь на це, аж поки кремлівець Наришкін не повідомив про свою телефонну розмову з Головою ЦРУ, під час якої нібито обговорювали «Формулу Бернса по Україні».

Наразі вивчається озвучена кремлівцем «формула», проте така підсвітка з боку Наришкіна чітко показала, що Іран для Росії союзник ситуативний, якого вона відстебне за першої потреби через токсичність та обмежений потенціал співробітництва. А ось ОАЕ — союзник стратегічний, який може обрушити економіку Росії одним рішенням щодо нафти чи туризму. Тож Росії невдовзі доведеться обирати з ким вона: з новими лідерами Арабського Світу, адже ОАЕ розпочинає реалізовувати низку ініціатив з Єгиптом, про що зазначалося раніше, чи з ізольованим агресором, яким по своїй суті є і сама Росія. Незважаючи на деякі паралелі, вибір очевидний. Побіжно з цим проявився і Китай, який «люто відреагував» (цитата Reuters) на те, що НАТО погодили набагато жорсткішу, ніж очікувалося, заяву, яка засуджує Пекін.

Довідково. The Times: «Мало хто очікував, що спільне комюніке піде далі торішньої заяви, в якій Китай вперше був згаданий у тексті саміту НАТО».

Повертаючись знову до комюніке зазначимо, що КНР, окрім маніпулятивної підтримки «росії», звинувачують у кібернетичній, космічній загрозі, а також у зловмисному використанні руйнівних технологій. Проте китайська лють на сьогодні була виражена лише у демонстративному зломі китайськими хакерами електронної пошти Держдепу США та рішенням з 1 серпня обмежити експорт рідкісноземельних металів до Європи, які використовують у виробництві електроавтомобілів.

Що стосується дій країн союзників

У відповідь на китайську лють щодо злому пошти американська сторона оперативно заявила, що злом виявлено вчасно. В той час, щодо обмеження металів відповідь теж не забарилась. Так лідери країн НАТО заново подали Китаю сигнал щодо можливого відкриття свого представництва в Японії. Цього в комюніке немає — це оперативна реакція Заходу (заява Макрона) на китайський шантаж. Раніше ми зазначали, що Китай категорично проти того, щоб в Азії діяв будь-який «натівський філіал».

І на певному етапі турбулентності «токійський філіал НАТО» був питанням торгів за Тайвань. На цьому китайська лють згасла і комунікації в цьому напрямку припинились. Проте в напрямку України навпаки пожвавилась, так: країни G7 ухвалили заяву про гарантії безпеки для України, в якій гарантували військову та фінансову підтримку; а Джо Байден прямо натякнув Президенту України, що вступ України до НАТО відбудеться ще за його каденції. А це означає, що Україні, ймовірно, не доведеться довго чекати, адже президентські вибори у США мають відбутися у грудні 2024 року.

Щодо внутрішньо-політичної обстановки

Проте натяк Джо Байдена містить під собою ніщо інше як термін — термін для України до наступного саміту у Вашингтоні стати більш відповідальнішою, адже членство України в НАТО залежатиме не скільки від оцінки виконання конкретних пунктів, а скільки від оцінки її політичної частини. Тож, подальші рішення сьогодні — в руках політичних переговорників.

Довідково. Заява МЗС України: Київ не знає, які умови потрібно виконати для вступу до НАТО і ким вони мають бути сформульовані, — речник МЗС.

Механізмом такої оцінки безумовно стає «Рада Україна-НАТО» тим паче, що у комюніке саміту нас напряму стосуються 3 пункти (10-12), які описуються одним реченням із заяви Джона Кірбі, далі пряма мова: «Від України для вступу до НАТО очікуються демократичні реформи та реформи сектору безпеки». Іншими словами члени організації взявши на себе ряд зобов’язань фактично підштовхують Україну до членства — але при цьому даючи зрозуміти що: тут не буде ні примусу, ні надмірних реверансів. Але в будь-якому разі гіпотетична «втома від України», на якій люблять спекулювати російські пропагандисти, не знайшла свого місця в комюніке.

Висновки

1. Україні запропоновано долати внутрішні стереотипи і використовувати те, що є, і примножувати отримане як допомогу за рахунок власних зусиль.

Довідково. Володимир Зеленський у присутності американського колеги Джо Байдена назвав підсумки саміту НАТО у Вільнюсі успішними для Києва. Іншими словами Україні виголошено готуватись до внутрішньої відповідності; для оцінки прогресу створено спеціальний орган — «Раду Україна-НАТО»; а до готовності обіцяно надавати допомогу «стільки, скільки буде потрібно».

2. Формальне членство в НАТО сьогодні відіграє вторинну роль. Важливо те, що Україна отримуватиме величезну допомогу від США та інших країн-членів організації. В той час, як частиною вступу України до НАТО є наявність живої демократії та здорових, життєздатних, стійких демократичних інституцій, які українське суспільство має створити до наступного саміту у Вашингтоні.

3. Адже все більше схоже на те, що на наступному саміті країни Заходу зроблять Пекіну трете, останнє китайське попередження, де акцентування буде ставитись так само, як сьогодні на «росії»

Політика

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності