• Головна
  • Війна
  • Європа запізнюється: військово-промисловий потенціал союзників з ЄС не відповідає потребам України

Європа запізнюється: військово-промисловий потенціал союзників з ЄС не відповідає потребам України

Європа запізнюється: військово-промисловий потенціал союзників з ЄС не відповідає потребам України

Існуючі в Києві запаси виснажуються, як і власні запаси Заходу, що підвищує ризик дефіциту поставок для України до кінця року

Цього тижня президент України Володимир Зеленський здійснив тур західними столицями. Мільярди доларів нової військової підтримки були ознакою того, що європейські уряди нарешті почали вкладатись у те, щоб забезпечити стійку підтримку тривалої війни.

Водночас перед візитами до Берліна, Парижа та Лондона Зеленський чітко дав зрозуміти, що довгоочікуваний контрнаступ України не може розпочатися, доки не буде забезпечено більше зброї та боєприпасів, пише The Washington Post.

Хоча британські поставки ракет великої дальності Storm Shadow могли б значно посилити наступальний потенціал України, значна частина озброєння, яке обіцяли європейські лідери цього тижня, навряд чи потрапить на поле бою після початку контрнаступу, кажуть військові експерти. Все тому, що здатність Європи підтримувати Україну в майбутньому залишається незрозумілою.

Західні уряди, зокрема європейські, не змогли діяти досить швидко, аби змінити свою промислову політику, щоб задовольнити зростаючі потреби України в артилерійських боєприпасах, бронетехніці та іншому озброєнні, вважають військові експерти. Існуючі в Києві запаси російського обладнання виснажуються, як і власні запаси Заходу, що підвищує ризик дефіциту поставок для України до кінця року. Це в свою чергу перешкоджатиме здатності України розпочинати подальші наступальні операції.

«Монета впала на те, що це може тривати довше, і що вам доведеться інвестувати у свою галузь, якщо ми збираємося зробити це стійким. Справа в тому, що це було очевидно в квітні минулого року, але люди сиділи, склавши руки», — сказав Джек Уотлінг, старший науковий співробітник Land Warfare – Королівського інституту об’єднаних збройних сил та британської аналітики.

Це призвело до того, що в західних столицях зростає усвідомлення того, що часткова допомога Україні досі може бути недостатньою, щоб дозволити Києву здійснити більше, ніж локальні прориви вздовж лінії фронту протяжністю 1,5 тис. км, де Росія витратила місяці на зміцнення своїх позицій.

«Історія показує, що навіть дурні здатні вчитися, і одна з речей, яку ми повинні дуже усвідомлювати, це те, що Росія знає, що цей наступ наближається», — сказав генерал Річард Берронс, колишній командувач Об’єднаних сил британської армії.

За його словами, наступ повинен мати певний ефект, але він «не викине кожного росіянина з України».

Натомість дехто у Москві впевнені, що російські військові можуть значною мірою утримати свої позиції, хоча нервозність зростає через постачання ракет великої дальності. Також виникає питання: чи зможе Київ знищити сухопутний міст, який Росія проклала до Криму.

«За останні кілька місяців було зроблено багато для зміцнення оборонних ліній. Це не означає, що український контрнаступ не може досягти жодних цілей. Але це означає, що будь-яка атака буде супроводжуватися значними втратами», — сказав член російських дипломатичних кіл, який підтримує зв’язок з колегами в уряді та говорив на умовах анонімності.

Речниця НАТО Оана Лунгеску заявила, що альянс «продовжує працювати над швидким усуненням недоліків у запасах боєприпасів, підвищенням оперативної сумісності та взаємозамінності та зміцненням трансатлантичної промислової бази».

«Кілька союзників, включаючи Сполучені Штати, Великобританію, Норвегію та Францію, вже підписали великі нові контракти з оборонною промисловістю, що дозволяє їм інвестувати у збільшення виробничих потужностей», — сказала Лунгеску.

Велика частина оголошеної військової допомоги Україні від західних урядів була отримана з обладнання, яке в будь-якому випадку вийшло б з ладу, сказав Вотлінг.

«Більшість того, що ми віддали, — це те, за що ми вже давно заплатили, і нам довелося б заплатити, щоб вивести його з експлуатації. Зараз ми говоримо про ситуацію, коли ми повинні покласти гроші на стіл, тому що ми повинні інвестувати в промислові потужності», — зазначив старший науковий співробітник Land Warfare.

Тим часом ставки зростають, адже Росія намагається намалювати свою війну в Україні як битву проти ліберальних демократій того, що вона називає «колективним Заходом».

«Якщо ми не зупинимо цю загрозу в Україні, це загроза, з якою нам доведеться мати справу в наших власних країнах, і це набагато дорожчий процес. Можливість тут полягає в тому, що ми оновлюємо наше виробництво та знищуємо нашу головну загрозу безпеці, не піддаючись нападу на нашу власну інфраструктуру та не вбиваючи наш персонал», – додав Вотлінг.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг допоміг зосередити увагу на боєприпасах під час зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО в лютому, попередивши, що Україна використовує боєприпаси набагато швидше, ніж їх можна виробити. За його словами, терміни очікування нових боєприпасів великого калібру зросли з 12 до 28 місяців.

«Промислова політика, яка відповідає масштабам війни, настільки ж важлива, як і підтримка успішного наступу. Найстрашніше те, що ми програли 13 місяців війни до того, як почали нарощувати промисловість. Ми не бачили такої промислової діяльності, яка б дала Україні те, що їй потрібно для масштабної боротьби», — сказав Берронс.

У травня Єврокомісія оголосила про план на 500 мільйонів євро для збільшення виробництва в Європі артилерійських снарядів, необхідних Україні. Військові експерти кажуть, що хоча ця ініціатива знаменує значний зсув, діяти вона буде надто повільно.

Минулого року українська армія використовувала 180 тисяч артилерійських снарядів на місяць. Перед війною виробництво в США становило 14 500 снарядів на місяць, а в ЄС виробництво було приблизно таким же. Сполучені Штати швидше відреагували на виснаження запасів, збільшивши внутрішнє виробництво до 20 000 снарядів на місяць й інвестувавши в нові потужності, щоб зрештою збільшити це число до 90 000 на місяць.

Але, за словами Уотлінга, Україна все ще витрачає від 90 000 до 140 000 снарядів на місяць. Натомість нещодавно оголошена ЄС ініціатива щодо інвестицій у виробництво можуть зайняти від одного до двох років, попри  заклик Тьєррі Бретона, єврокомісара з питань внутрішнього ринку, перейти до «режиму воєнної економіки».

«Не потрібно бути великим військовим аналітиком, щоб зрозуміти, що європейські країни, які роблять значні інвестиції у виробництво артилерії через 13 місяців війни, трохи запізнилися. Що важливо, США вже значно збільшили виробництво артилерії. Але в Європі є більший потенціал. Вони зобов’язані використовувати свою оборонну промисловість і витрачати гроші», — сказав Майкл Кофман, директор програми вивчення Росії з Центру військово-морських сил.

Водночас з’являються ознаки того, що Росія паралельно намагається збільшити виробництво попри санкції Заходу. Дані, нещодавно опубліковані на вебсайті Федерального казначейства Росії, показали, що Москва витратила 2 трильйони рублів (26 мільярдів доларів) на оборону лише в січні та лютому, що на 282% більше, ніж за той самий період 2021 року. За словами Уотлінга, Росія має намір виготовити 2,5 мільйона артилерійських снарядів цього року проти 1,7 мільйона до війни.

«Росія має спроможність мобілізувати власну економіку на підтримку збройних сил і контролювати власну долю так, як Україна не може. «Критична слабкість» України полягає в її залежності від західних запасів і промисловості», — сказав Берронс.

Нагадаємо, у ГУР зазначили, що росіяни вичерпали значний запас ракетного озброєння, але їм вдалося налагодити виробництво, попри санкції.

Війна

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності