На майбутній зустрічі у форматі Рамштайн НАТО попросить своїх членів збільшити запаси боєприпасів, які виснажила війна в Україні, щоб стабілізувати поставки зброї Києву та військовим Альянсу. Адже навіть до вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року багато країн-членів НАТО не виконали цільових показників Альянсу щодо запасів. Все тому, що офіційні особи вважали, що війни з масштабними артилерійськими битвами в минулому. Про це пише Reuters. Темпи поставок в Україну, де ЗСУ щодня випускають до 10 000 артилерійських снарядів, виснажили західні запаси та продемонстрували прогалини в ефективності й швидкості каналів постачання. «Якщо б Європа воювала з Росією, у деяких країн закінчилися б боєприпаси за кілька днів», - сказав європейський дипломат. Водночас офіційний представник НАТО анонімно заявив, що Альянс завершив обстеження запасів боєприпасів, що є у них в наявності. «Цілі НАТО [щодо боєприпасів, - ред.], які ми поставили для кожного союзника, здебільшого не виконувались [до війни в Україні» - ред.]», — сказав він. Втім зараз через війну в Україні запаси ще зменшуються, що робить ймовірним підвищення цільових рівнів запасів боєприпасів для НАТО. Але дані про те, скільки патронів залишилося у запасах Заходу секретні. Загалом НАТО ставить перед кожним союзником завдання надати певні можливості, які Альянс може використати у разі конфлікту. Це може означати, що певний союзник може мати одну бронетанкову дивізію – приблизно від 10 000 до 30 000 військовослужбовців – повністю оснащену боєприпасами, здатну вести бої з певним рівнем інтенсивності протягом певного часу. Враховуючи всі ці умови, країна повинна буде забезпечити певну кількість боєприпасів, танків, гаубиць і всього іншого, що може знадобитися для виконання вимог НАТО. Офіційний представник НАТО сказав, що найбільше не вистачає боєприпасів, починаючи від 155-мм снарядів, які використовуються в гаубицях, до ракет HIMARS і боєприпасів для систем ППО, таких як IRIS-T, Patriot і Gepard, які активно використовуються українськими військами. Натомість очікується, що рішення щодо цілей встановлять на саміті НАТО в Литві в середині липня цього року. Брак промислових потужностей Війна також привернула увагу до браку промислових потужностей, необхідних для швидкого нарощування виробництва, після десятиліть скорочення державних замовлень. Міністри оборони країн-членів НАТО обговорять це питання в Брюсселі у вівторок та середу перед тим, як десятки західних лідерів зберуться на Мюнхенську конференцію з безпеки, напередодні першої річниці вторгнення Росії в Україну. Так, США та Франція почали тиснути на оборонні компанії, щоб вони збільшили виробництво. Вашингтон має на меті збільшити щомісячне виробництво артилерійських снарядів до 90 000 з 14 400 до повномасштабного вторгнення. За даними Державного департаменту та Пентагону, як найбільший військовий донор України, США протягом майже року надали Києву зброю на суму близько 30 мільярдів доларів США, включаючи понад мільйон 155-мм снарядів. Натомість у липні минулого року президент Франції Емманюель Макрон наказав військовим підрядникам країни розробити стратегію «воєнної економіки», щоб прискорити виробництво всього: від боєприпасів до гаубиць. Французькі офіційні особи відмовилися назвати конкретну цифру виробництва боєприпасів, але на 2023 рік Париж замовив боєприпаси на суму близько 2 мільярдів євро, з яких близько 1,1 мільярда євро буде поставлено цьогоріч. Сюди входить 10 тисяч 155-мм снарядів від Nexter Systems, єдиного французького підрядника з боєприпасів великого калібру. В той самий час військова економіка починає приносити плоди, адже за словами військових, час виробництва боєприпасів почав скорочуватися з дев’яти до трьох місяців. Тоді ж як гаубиця «Цезар», яку раніше створювали два роки, тепер виготовляється за 18 місяців. Водночас співпраця між союзниками є ключовою. Так, угода між Францією та Австралією передбачає, що Канберра постачатиме порох, який не виробляється у Франції, щоб Nexter міг виробляти 155-мм снаряди. А перші кілька тисяч будуть доставлені в Україну до кінця березня. Повільна реакція європейських країн Німеччина, де канцлер Олаф Шольц через кілька днів після вторгнення оголосив про створення спеціального фонду в розмірі 100 мільярдів євро для модернізації армії, досягла незначного прогресу в наповненні зброєю та боєприпасами, які терміново доставлені Києву. «До кінця минулого року ми не отримували жодних значних замовлень. Незважаючи на 100 мільярдів євро спеціального фонду, міністерство оборони мало дефіцит протягом усього 2022 року. Грошей на закупівлю боєприпасів не вистачало ні в спеціальному фонді, ні в оборонному бюджеті», - сказав глава Асоціації промисловості безпеки та оборони Німеччини Ганс Крістоф Ацподіен. Тоді як Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету з питань оборони німецького парламенту та союзниця правлячої коаліції Шольца, назвала цей рік «втраченим роком» і поскаржилася на відсутність передбачливості при передзамовленні обладнання. Однак деякі німецькі виробники зброї готуються – Rheinmetall, ймовірно, найвідоміша виробництвом 120-мм гармати для танка Leopard 2, заявила, що готова збільшити виробництво 155-мм артилерійських снарядів до 450 000–500 000 на рік із 60 000 до 70 000 у 2022 році. Це зробить Rheinmetall найбільшим виробником цих боєприпасів, сказав генеральний директор Армін Паппергер. Він також веде переговори зі США. Так, компанія Lockheed Martin, яка виготовляє реактивні системи залпового вогню HIMARS, створить виробничу лінію в Німеччині. Навіть у Великій Британії, яка є одним із головних постачальників України, серед опозиції зросла тривога після того, як у січні Лондон поставив Києву 30 великих артилерійських гармат AS90. Джон Хілі, керівник головної опозиційної Лейбористської партії з питань оборони, сказав, що це третина всіх поставок Великої Британії, але нічого не було зроблено для їх заміни. «Нам потрібна стратегія накопичення запасів, яка враховує вимогу продовжувати підтримувати Україну, а також вимогу поповнювати наші власні сили для майбутнього», – додав Хілі. У чому причина низьких темпів виробництва снарядів у країнах Заходу Зусиллям, спрямованим на збільшення оборонного виробництва, заважає кілька факторів, серед яких світовий дефіцит напівпровідників, деяких видів сировини та проблема пошуку достатньої кількості висококваліфікованих працівників. Зокрема після холодної війни виробництво боєприпасів стало «досить кустарним», сказав представник НАТО. «У певному сенсі це стало на кшталт амазонського стилю, начебто своєчасно, без величезної глибини за цим. Це дуже дорого модернізувати», - пояснив він. Водночас керівники оборонного сектору неохоче інвестували в додаткові виробничі лінії, не маючи чітких замовлень. Офіційний представник НАТО сказав, що Альянс намагається вирішити такі проблеми, об’єднавши групи союзників для укладення багатонаціональних контрактів на кілька років, і що він очікує, що на зустрічі в Брюсселі буде підписано кілька таких контрактів. Але попереду ще довгий шлях. «Я не думаю, що протягом наступного року рівень наших запасів значно зросте. Будь-які додаткові запаси, які ми матимемо, підуть в Україну», - сказав представник НАТО. Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що наразі у Кремлі не готові до миру. Там можуть розпочати підготовку до нових наступів на українській території.