24 травня віряни вшановують пам'ять святих рівноапостольних просвітників Кирила та Мефодія, а також християнського священномученика Мокія Амфіпольского. LVIV.MEDIA розповідає про життя святих та народні традиції пов’язані із цією датою. Історія Святі рівноапостольні просвітники Кирило та Мефодій народилися в грецькому місті Солуні. Про старшого з братів — Мефодія, збереглось обмаль свідчень. Є припущення, що він був імператорським намісником на болгарських землях Візантії, та, розчарувавшись у державній кар’єрі, постригся у ченці, оселився в одному з монастирів на горі Олімп. Молодший — Кирило, здобув освіту у кращих учителів Константинополя. У 850р. або 851р. став професором уславленої Магнаврської школи, де прославився не лише як філософ, а й як знавець інших мов. Окрім грецької, Кирило досконало володів слов’янською та латиною, а також староєврейською. За обдарованість та різнобічні знання сучасники назвали Кирила Мудрим. Згодом він перебрався зі столиці Візантії до монастиря, де вже жив Мефодій. Брати взяли на себе послух – нести слово істини людям. Якось тримаючи шлях до хозар, Кирило та Мефодій, зупинились у Корсуні, де знайшли Євангеліє та Псалтир, писані «руськими письменами», а також зустріли русина, який говорив мовою руською та від нього перейняли її. Завдяки солунським братам слов’яни першими серед європейських народів здобули право говорити з Богом рідною мовою. Відтак право називатися слов’янськими просвітителями та апостолами слов’янства Кирило і Мефодій заслужили тим, що створили першу слов’янську азбуку – глаголицю; створили норми першої літературної мови слов’ян – старослов’янської; зробили перші переклади християнської богослужбової літератури старослов’янською мовою; підготували цілу когорту учнів, серед яких уславлені Климентій Охридський, Наум, Сава, Ангелар та інші. У 1980 році Папа Іван Павло ІІ оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи. У Києві пам’ятників просвітителям є два: на Михайлівській площі та на території Києво-Печерської Лаври. Також в Україні святі Кирило і Мефодій увічнені в бронзі у Мукачеві та Одесі. На тимчасово окупованих територіях – в Донецьку та Севастополі. Варто зазначити, що 24 травня церква також згадує християнського священномученика Мокія Амфіпольского. Святий Мокій жив в III столітті н. е в місті Амфіполі, Македонія. Коли настали часи гонінь на християн при правителі Діоклетіані, православний пресвітер не злякався. Він продовжив нелегку працю настанови на шлях істини ідолопоклонників. Одного разу Мокій прийшов на святкування на честь язичницького божества в капище і закликав присутніх відректися від ідолопоклонства, покаятися і прийти до Господа. Його заарештували та доставили на суд місцевого правителя. Мокій сміливо визнав себе християнином. Його кинули в клітку з левами, але ті мирно лягли біля ніг Мокія. Потім його кинули у вогненну піч. Він вийшов з неї без жодного опіку. Городяни побачили ці чудеса і попросили правителя відпустити мученика. Той передбачав можливість заколоту і відправив Мокія у Візантію, де його обезголовили. Сталося це у 295 році. Народні прикмети В народі цей день назвали Мокія мокрого. Таку назву день отримав ще й тому, що часто 24 травня йде дощ. Народні прикмети пов'язані саме з цим: Якщо на Мокія мокро - це до дощового літа; Туман і помаранчевий схід сонця - чекайте літо з частими грозами; Якщо на Мокія дощ, то ще сорок днів будуть дощовими. Суха і спекотна погода - таким же буде і літо. Туман 24 травня – до дощового літа. Кінь гривою трясе – до дощу.