Малі модульні реактори або міні-атомні електростанції — це нова технологія виробництва електроенергії, яка може в перспективі зробити революцію у цій сфері. У листопаді 2022 Уповноважений президента США з питань клімату Джон Керрі та міністр енергетики України Герман Галущенко анонсували пілотний проєкт, в рамках якого планують будувати малі модульні ядерні реактори (ММР). Проєкт спрямований на проведення першого у своєму роді пілотного промислового виробництва чистого палива з ММР за допомогою електролізу твердих оксидів, що дозволить підтримати енергетичну безпеку України. Заступник керівника групи компанії «Еко-Оптіма» Тарас Федак повернувся зі США, де брав участь у конференції, в рамках якої презентували цю технологію. В інтерв’ю YouTube-каналу LVIV.MEDIA Тарас Федак розповів про технології мініАЕС, де їх почали споруджувати і як це допоможе українській економіці. Пане Тарасе, я так розумію, що у компанії, яку ви представляєте, є інтерес до цієї технології. Чому цей інтерес виник? Кілька слів відносно цієї конференції. Її проводила компанія Reuters, яка запросила найвідоміші фірми, переважно з американського континенту — США та Канади, а від Європи були компанія з Естонії і наша українська компанія «Еко-Оптіма». Чому запросили нас? Ми на Заході України, я думаю, найбільша компанія, яка займається питаннями альтернативної енергетики, відновлювальної енергетики, сонячними і вітровими станціями. В Європейському Союзі пройшов у першому читанні перший етап розгляду питання щодо роботи малих модульних реакторів, які відносяться до джерел зеленої енергетики. Це не нова технологія. Вона була у 1970-ті задіяна у військовому комплексі США, але на той період була дуже дорогою. Зараз ситуація змінилась, і ця війна, яку розпочала Росія проти України, створила певні передумови на ринку енергетики. Економічно ця технологія стає привабливою, не тільки для державних, а й для приватних компаній. Як працює ця технологія? До малих модульних станцій відносяться станції до 300 мегават. Якраз зараз триває дискусія щодо того, які реактори краще технологічно. Наприклад, шведська компанія пропонує 50 мегаватні, General Electric і NuScale 150-мегаватні. Ця технологія, в принципі, нічим суттєво не відрізняється від технології великих атомних станцій, крім одного нюансу: все робляться на заводі під ключ. Тобто будується на заводі реактор, який потім збирається на місці. В принципі, з безпекової точки зору це вищі технології. Якщо наші станції, які функціонують, є третім поколінням, то ми говоримо зараз про 10 покоління атомних станцій. У безпековому ракурсі це набагато безпечніше. З точки зору технології мені здається, що вони майже на 100% безпечні в плані експлуатації. А як це, умовно кажучи, з вулиці виглядає? Якщо ми говоримо про станцію в 300 МВт, а зараз будується перша така станція в Канаді у Торонто… Тобто поки що промислової експлуатації цієї технології ще немає? Якщо говорити про ринок Сполучених Штатів Америки і Європи, то конкретно такі технологічні станції зараз будуються тільки біля Торонто. Вони планують ії ввести в експлуатацію до 2028-го. Там використовуються технології General Electric і Hitachi. Це десь прототип такої станції, про яку ми можемо говорити в Україні. Як вона буде виглядати? Вона розміщена на досить невеликій ділянці. Для технології потрібно не більше шести гектарів. У плані безпеки навколишнього середовища станція відповідає всім положенням чинного законодавства. Там дуже суттєво відслідковується екологічний рівень. Якщо дивитися за цією територією, то мені здається, вона більше контрольована, ніж будь-яка інша. Там не тільки відслідковується питання радіоактивності, але й інших показників. В Україні сформувалось ставлення до атомної енергетики в останній період, на жаль, із проблематики Чорнобиля. Ніхто не говорить про те, що Чорнобильська атомна станція була побудована з порушенням технологічних норм і не на тому місці, де потрібно. Натомість реактор мініАЕС будується на заводі, повністю монтується, розбирається і будується на майданчику на глибині умовно 50 метрів, а зверху невелике водоймище, яке дає можливість природньо охолоджувати дві зони. Станція може працювати тиждень без персоналу, бо проходить природний процес охолодження реактора. Скільки часу працює такий реактор? Я думаю, що ми говоримо зараз за роботу до 50 років. Тобто це можна порівняти з великими атомними електростанціями? Так, бо там є різні технологічні підходи, але там є одна з технологій, де вони самозатухають. А-де можна їх розміщувати? Чи є якісь обмеження? На конференції було представлено декілька потенційних проєктів, наприклад, естонці показали, де вони хочуть в межах Таллінна зробити таку станцію і не одну. Якщо Естонія в межах такого великого міста, фактично в столиці, планує будувати таку станцію, то ми можемо припустити, що вони всі ризики прорахували. Тому ми зараз розглядаємо декілька потенційних ділянок. Звичайно, ми пройдемо громадські слухання. Звичайно, буде розмова з територіальними громадами. Я не говорю, що ми вже кінцево ухвалили рішення. Нас потенційно запросили як учасників такого проекту. Ми розглядаємо такий варіант, бо він, по-перше, вартує дуже великих коштів. Потрібно десь залучити серйозні інвестиції для реалізації такого проекту. Ви говорили про його потужність 50, можливо 150 мегаватт. Наскільки, наприклад, в масштабі Львівської області це суттєво? По-перше, агресор в особі Росії багато знищив у нас потужності, пов’язані з енергетикою. По-друге, у нас теплові станції зі старими технологіями. Нам потрібно десь шукати варіант заміщення тих генерацій новими інноваційними проектами. По-третє, у нас більше 50% атомних станцій в загальному балансі енерговиробництва в Україні, яким також вже десятки років. Тому, в принципі, технологія малих атомних ракторів дала би можливість замістити потужності, які вже технологічно є вчорашні. Зазначу, що важливе розміщення такої станції з прив’язкою до споживачів. Вона має бути побудовані там, де є споживання, де не потрібно будувати окремі лінії електропередач, бо це здорожчує сам проект. Тому такі ділянки ми потенційно розглядаємо на теренах Заходу України. Однак їх ще не визначили. Попит на електроенергію Львівської області приблизно тисяча гігават? Понад один гігават. Виходить вісім таких реакторів, умовно, вони могли би забезпечити всю область. Залежно від потужності. Цією станцією ми маємо можливість регулювати від мінімального навантаження до максимального. Тому вона може бути використана не тільки як генерація, але і для балансу потужностей задля стабільної роботи енергоринку. Це дуже великий їхній плюс. Не кожна станція має таку можливість робити. Наскільки я розумію, зараз великі атомні електростанції забезпечують таку базову потребу. Так, але їх не можна миттєво запустити чи миттєво зупинити. Сучасні технології великих атомних станцій не дають можливості виконувати роль балансування. Зараз роль балансування виконують в основному теплові станції? Гідростанції і теплові. Тобто коли зростає попит, зростає споживання, тоді диспетчер дає команду і на тепловій електростанції запускають котел, спалюють вугілля, в результаті чого виробляється більше електроенергії. Ну або в гідростанції, рівнем води регулюють ці пікові навантаження. Ці малі модульні реактори теж мають таку можливість за командою виробляти більше або менше. Конструкція тих модульних реакторів дає можливість регулювати навантаження, видачу потужності. Ви говорили, що в ЄС цю технологію розглядають, і вже пішов процес визначення її як частини зеленої енергетики. Це щось нове, бо атомна електроенергетика не мала цього статусу зеленої енергетики. Завжди була дискусія відносно того, до чого віднести атомну енергетику. Якби не було цієї Чорнобильської аварії, може б інакша ситуація була на енергоринку. Тому що фактично за своїми технологічними можливостями, викидами та іншими показниками це одна з найчистіших технологій. А давайте взагалі розберемось, що така зелена енергетика. Яке визначення, де-факто? Зелена енергетика — це відновлювальна енергетика. Тобто ми використовуємо для виробництва електроенергії вітер, воду, природні елементи, які не створюють проблем для навколишньої середовищі. В мініАЕС іде процес термореакції. Тому, в принципі, це дискусійне питання, але Європейський Союз зараз ухвалює рішення відносно цього. А що залишається? Відпрацьоване ядерне пальне, що після цього залишається у цих реакторах? Йде невеликий процес захоронення цих продуктів від термореакції, але це дуже несуттєві речі. Чим вони цікаві ще в Україні: ми ядерна країна. В нас працюють чотири фактично великі атомні станції, тому нас і запросили. В нас є культура роботи з ядерною енергетикою, бо це дуже важливо. В Естонії дещо інша ситуація, вони будують першу. Тому Україна готова в багатьох моментах для використання цієї технології. Просто в нас законодавство таке, що виробництвом цієї електроенергії займаються державні компанії. Але якщо ми входимо потенційно в ЄС, а я в цьому не сумніваюсь, ми будемо діяти за законами ЄС. Українське законодавство так чи інакше треба буде адаптувати. Це буде тривалий процес, який потребуватиме змін законодавства, роботи з територіями і громадами. А за європейським законодавством приватні компанії мають можливість працювати? У них ще не до кінця це законодавство врегульоване, але наскільки ми слідкуємо за цими процесами, я думаю, що у найближчий період буде. Ще в листопаді минулого року Володимир Зеленський говорив про цю технологію. Говорив, що Україна вже пропрацювала план будівництва таких малих модульних реакторів. Які умови треба створити в Україні, щоб цей план було реально втілити? На державному рівні президент і уряд розуміють, що країна є експортером електричної енергії, але через війну ми фактично будемо мати проблеми з генерацією електроенергії. Треба чимось ці потужності замістити. Я так зрозумів, що і Міністерство енергетики вивчаєте це питання. Остання зустріч нашого міністра енергетики з компанією NuScale про будівництво декількох десятків таких реакторів свідчить, що на державному рівні підтримана така технологія і вирішення цього питання. Тобто треба зважати, що Україна ще перед війною дала обіцянку відмовитись від використання вугілля при виробництві електроенергії. Ми підписали ряд хартій енергетичних і ми вже поступово виконуємо умови входження в Євросоюз. Чи Україна, на вашу думку, має можливість якось отримати цю технологію від США? Я думаю, що на тому етапі не тільки Україна не має можливості їх виробляти, багато країн не має може це робити, бо це дуже складно і потребує дуже високої точності, обладнання і кваліфікації спеціалістів. Але я думаю, що такі інвестиції взагалі в Україну можливі тільки напевно з фінансування Сполучених Штатів Америки. Ми надіємося, що їм буде цікаво їхні технології впровадити в Європі і знайти фінансування для реалізації такого проекту. Я думаю, що це буде взаємний інтерес, бо ми стаємо гравцями чистої енергетики в Європі. Більше про майбутнє атомної енергетики дивіться на YouTube-каналі LVIV.MEDIA