Щодня загроза російської агресії щодо України посилюється. Росія погрожує НАТО та виставляє свої умови, натомість Північноатлантичний альянс їх відкидає посилює свою присутність у Східній Європі. Одні країни Європи всіляко допомагають Україні, зброєю та фінансово, тоді як інші від цієї допомоги утримуються. Lviv.Media зібрало для вас добірку найсвіжіших заяв та позицій країн Європи щодо України. Велика Британія Уже тиждень Велика Британія активно постачає протитанкову зброю та оборонні системи озброєння в Україну. Уже сьогодні у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що у Львові, пройшло перше заняття із підготовки військовослужбовців до використання протитанкових ракетних комплексів NLAW. Ця зброя нового покоління може знищити танк на відстані 800 метрів і пробити броню товщиною понад 500 мм. Окрім військової допомоги, Британія відзначилася і роботою своєї розвідки навколо України. Міністерство закордонних справ Об'єднаного Королівства виступило із заявою, що за даними їхньої розвідки, Росія планує вторгнутися до України найближчим часом та встановити у Києві прокремлівського лідера Євгена Мураєва. Наступного тижня міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс відвідає Україну. Польща У п'ятницю, 28 січня, президент Республіки Польща Анджей Дуда скликає засідання Ради національної безпеки у зв’язку з ситуацією довкола України і на східному флангу НАТО. Польща готова надати Україні військову і гуманітарну допомогу у разі збройної конфронтації з Росією. Про це вчора заявив глава Бюро нацбезпеки Польщі Павел Солох. За його словами, Польща готова збільшити військову присутність в Україні, але "українці про це поки не просять". Чехія Чехія також приєдналася до країн, що готові підтримати Україну у разі російського вторгнення. Міністерка оборони Чехії Чернохова сьогодні заявила, що Чехія не виключає можливості надіслати в Україну військових для допомоги, однак як і у випадку з Польщею, запит поки не надходив. Також Чехія планує надіслати в Україну снаряди для артилерії калібру 52 мм. Підтвердили в чеському Міноборони і про готовність надати гуманітарну допомогу та прихистити "українських жінок і дітей". Канада 17 січня Канада відправила в Україну своїх спецпризначенців. Канадське міністерство оборони, побоюючись загострення ситуації в Україні, надіслало невеликий контингент військових сил спеціальних операцій. У відомстві такий крок назвали "частиною спроби союзників НАТО стримати російську агресію в Україні та визначити шляхи надання допомоги українському уряду". Крім того, спецпризначенці допоможуть в евакуації канадських дипломатів у разі повномасштабного вторгнення. США Учора в Пентагоні повідомили, що 8.5 тисяч американських солдат підготували до рівня "підвищеної бойової готовності". Військовий контингент можуть швидко дислокувати у Східну Європу в разі російського вторгнення до України. Напередодні 23 січня до Києва прибуло близько 80 тонн військової допомоги від США, зокрема боєприпаси. Перед цим надійшла перша частина допомоги 22 січня, в якій передали також і летальну зброю. Країни Балтії Балтійське тріо традиційно виступає різко проти російської агресії та є чи не найближчим союзником України. Латвія і Литва погодилися передати Україні американські переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, після того, як передачу озброєння погодили в США. А Естонія планує передати протитанкові ракети Javelin, які також є американського виробництва. Німеччина Німеччина поки що займає найбільш неоднозначну позицію щодо України з тих, хто уже висловився публічно. Ця країна вирішила не лише не давати Україні зброю, а й заборонила Естонії постачати німецьке озброєння в Україну. А британські літаки з військовою допомогу на шляху до Києва були змушені облітати повітряний простір Німеччини. Очільник військово-морських сил Німеччини Кай-Ахім Шенбах 22 січня заявив, що Україна "назавжди втратила Крим" та закликав поважати Путіна. Міністерство закордонних справ України різко та категорично відреагувало на його слова. Того ж дня Шенбах подав у відставку. Новообраний канцлер Німеччини Олаф Шольц 23 січня сказав, що санкції проти РФ потрібно запроваджувати "з обережністю", адже вони матимуть наслідки й для інших. Люксембург Ще однією країною, яка публічно виступила проти постачання зброї до Україна, став Люксембург. З такою заявою виступив міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн. Він закликав проявити терпіння у ситуації врегулювання конфлікту навколо України. Ассельборн вірить у запобігання ескалації дипломатичним шляхом. Також люксембурзький міністр заявив, що "між Росію та Україною — велика різниця у військовому плані". Хорватія Сьогодні президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що Україні не місце в НАТО і у разі ескалації з Росією Загреб максимально дистанціюється від подій. За його словами, він буде всіма силами ставати на заваді будь-якому залученню Хорватії до конфлікту між РФ і Україною. Однак на підтримку України виступає хорватський прем'єр-міністр Андрей Пленкович, який у грудні відвідав Київ та Львів. Президент Міланович, критикуючи Пленковича, назвав цей візит "чистим шарлатанством". Єврокомісія Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Україні 1,2 мільярда євро екстреної макрофінансової допомоги. За словами фон дер Ляєн, ця підтримка допоможе Україні покрити фінансові потреби на фоні конфлікту [російсько-українського — ред.]. Після ухвалення рішення Європарламентом буде швидко виплачений перший транш в розмірі 600 мільйонів євро. Також Комісія майже подвоїть свою двосторонню допомогу Україні у вигляді грантів: буде виділено ще 120 млн євро. Додамо, сьогодні Верховна рада України закликала міжнародні організації та парламенти іноземних держав визначити конкретні часові рамки вступу України до НАТО. За це рішення проголосували 282 депутати — представники практично всіх фракції, окрім ОПЗЖ.