Львівський історичний архів — найстаріший в Україні. 240 років тому у Бернардинському монастирі австрійська влада створила установу, що збирала документи минулих століть. Тоді нинішній архів називався “Цісарсько-королівський уряд давніх галицьких гродських і земських актів і короборації документів”. З того часу і до сьогодні в архіві збереглися 765 фондів, які налічують понад 1 млн 119 тис. справ від XII до XXI ст. Зараз працівники Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІАЛ України) оцифровують історичні документи, дещо викладають в інтернет для загального доступу. Серед вже доступних в електронному варіанті — колекція грамот на пергаменті, справи з фондів судових установ Руського воєводства XV–XVIII ст., свідоцтво про хрещення, дипломатичні паспорти та інші особисті документи Андрея Шептицького, багато метричних книг тощо. Станом на початок лютого архіваріуси оцифрували більш ніж пів мільйона копій історичних документів. Ексклюзиви Львівського архіву Оцифровувати архівні матеріали потрібно, перш за все, аби вберегти від знищення, а особливо зараз під час війни. Як розповіла LVIV.MEDIA директорка ЦДІАЛ України Олеся Стефаник в деяких містах на Сході України від російських ударів знищені архіви, а разом з ними цінні документи, які не встигли оцифрувати. У сховищах Львівського історичного архіву є унікальні та ексклюзивні раритети. Наприклад, берестяні грамоти, датовані 1110-1137 рр. Або ж колекція документів на пергаменті, серед них: міждержавні угоди, папські булли, привілеї королів, князів, господарів, воєвод, старост, які були надані містам, селам, церквам, костелам, монастирям, синагогам, цехам тощо, а також маєткові угоди. Все це є частиною української історії, а тому обов’язково повинно бути збережене для нащадків, впевнені у львівському архіві. “У нас с діє програма оцифрування інформаційних ресурсів архіву на 2022-2025 рр. Тому щороку ми маємо план з переліком фондів, які ми будемо переводити “в цифру”, визначаємо кількість справ”, — розповіла Олеся Стефаник. Львівський історичний архів співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема з генеральною дирекцією архівів Польщі, архівами Перемишля, Кракова, з міжнародним генеалогічним порталом Family Search та з єврейським товариством Jewishgen. Польських архівістів цікавлять здебільшого судові книги XV–XVIII століть, Family Search і Jewishgen — генеалогічні матеріали. Зараз в ЦДІАЛ копіюють для Інституту українознавства документи фонду УНДО (Українське національно-демократичне об’єднання). Архіваріуси Щодня п’ятеро працівників архіву роблять 2 тис. сканкопій документів. Ще двоє людей копіюють приблизно 5 тис. аркушів для порталу Family Search. Протягом 2023 року в архіві оцифрували 439 тис. сторінок архівних документів, а для Family Search — ще майже 600 тис. За словами завідувача сектору інформаційних технологій Центрального державного історичного архіву України у Львові Андрія Березівського, станом на зараз у ЦДІАЛ перевели “в цифру” понад 37 500 справ з 1 мільйона 100 тисяч, які зберігаються в його фондах. Кожна справа може налічувати від двох до кількох тисяч аркушів. Більшість з оцифрованих документів вже є доступними, деякі будуть оприлюднені найближчим часом. Крім того, на мікроплівку продублювали майже 200 тис. справ так званого “страхового фонду” (щоби переглянути справи з мікроплівки, потрібно прийти в архів). До слова, коли на початку повномасштабної війни весь масив оцифрованих документів спробували перекачати на закордонні сервери, то ці дані вантажилися майже місяць. “Ми рівномірно копіюємо документи різних періодів історії: і давні книги, і новіші. Зараз ми копіюємо книги гродських судів XV–XVIII століття, їх досліджують науковці. Вони потім видають великі книги про це. Зараз ми переводимо в цифру фонди 9 (судові книги Перемишльської землі), 344 (УНДО), 358, це фонд Шептицького, а 770 фонд (тимчасовий уряд самоврядування в 1920-1930 роках) переводимо на мікрофільми”, — розповіла директорка архіву Олеся Стефаник. За її словами, цифрові копії зберігаються у мережевих і хмарних сховищах. Для сканування використовують два спеціальні сканери, проте цього обладнання все ще недостатньо для повноцінної роботи. Переведення документів у цифру відчутно полегшує роботу дослідників, які тепер можуть працювати з ними віддалено, з будь-якої країни світу. Особливо пощастило тим, хто займається генеалогією. Львівські архіваріуси виклали в мережу греко-католицькі та римо-католицькі метричні книги. Переглянути скановані документи найстарішого архіву нашої держави можна в Міжархівному порталі або на сайті ЦДІАЛ України. Для довідки: Центральний державний історичний архів України, Львів (ЦДІАЛ України) — один з найбагатших і найдавніших архівів держави. Зосереджені в ньому документи відображають історію українського та інших народів, що населяли Галичину. В ньому зосереджено одну з найбагатших і найдавніших збірок документальних матеріалів XII — першої пол. XX ст. з історії Західної України, Польщі, Австро-Угорщини, Литви, Білорусі, Чехії, Молдови, Німеччини, Угорщини та інших країн Європи.