Торік Росія передала Угорщині 11 українських військовополонених родом із Закарпаття нібито через їхнє угорське походження. Двох із них згодом повернули в Україну, а потім ще трьох. Однак у березні цього року стало відомо, що військовополоненим висунули умову — ніколи не повертатися в Україну, бо інакше таких звільнень більше не буде. Журналісти DW поспілкувалися з двома звільненими з полону закарпатцями. Вони розповіли, що угорського походження не мають. Їхні імена журналісти змінили. Один зі звільнених закарпатців, якого у статті називають Іваном, до війни їздив на заробітки у Європу. Інший, якого називають Андрієм, працював далекобійником. Як закарпатці потрапили в російський полон Обидва пішли на війну на початку повномасштабної війни. Попри те, що чоловіки воювали в різних підрозділах, у червні росіяни захопили їх у полон. Це сталося на Луганщині. Колишні військовополонені розповіли про умови перебування в колонії Обох чоловіків утримували у Суходольській колонії, відомій як місце утримання українських військовополонених на окупованій території Луганської області. Звільнені з полону військові неодноразово заявляли про катування у цій колонії. У той час там були ще 500 українських військовополонених — Андрій порахував їх під час шикування. Кожен ранок у колонії починався із гімну Росії. «Періодично били», — коротко описав умови в полоні Андрій. За спостереженнями чоловіків, там працювали виключно українські колаборанти. Полонених годували перловкою і «тюремною баландою», «аби людина залишалася живою». За майже рік у колонії Іван втратив десять кілограмів, Андрій — майже 30. Як обмінювали військовополонених закарпатців Серед 500 військовополонених було шестеро чоловіків родом із Закарпаття. Саме їх посадили до вантажівки на початку червня 2023 року. Їх везли з закритими очима та зв’язаними руками. Чоловіки думали, що їх везуть на страту або перевозять в іншу в’язницю. Колишні військовополонені припускають, що їх возили окупованою територією Донецької та Луганської областей, збираючи військовополонених з інших колоній. Адже зрештою у вантажівці опинилися ще пʼятеро українських військових також родом із Закарпаття. Групу із 11 військовополонених повезли далі. Через дві доби вони зрозуміли, що опинились у Москві. Там їх допитали представники ФСБ, які повідомили, що полонених звільнять, але відвезуть не в Україну, а в Угорщину. «Угорщина сказала Росії, що наші бабці могли бути угорками, тож вони забирають своїх людей», — розповідає Іван, посилаючись на слова російських спецслужбовців. Водночас, за словами чоловіків, із 11 закарпатців лише один має угорське походження. «Але мені сказали: або ти говориш так, як треба — що ти угорець, або невідомо, чи тебе довезуть назад», — додав Андрій. Основна умова обміну від Угорщини 8 червня військовополонених посадили на літак до Стамбула, а звідти — до Будапешта. Там їх зустрів представник Угорщини, який не назвався. Чоловіків поселили у готельному комплексі. Їх не охороняли і не обмежували в пересуванні, але попросили не гуляти містом, поки вони не отримають статус біженців. Крім того, чоловікам дозволили зателефонувати рідним і запросити їх у гості. За словами Івана та Андрія, представники Угорщини висунули колишнім полоненим умову — не повертатись в Україну до закінчення війни. «Інакше таких звільнень більше не відбудеться», — додала Власта Рейпаші, яка у той час працювала представницею уповноваженого з питань зниклих безвісти у Закарпатській області. Зауважимо, що Угорщина торік заявляла, що передані їй закарпатці можуть будь-коли повернутися в Україну. П’ятеро українців повернулися на Батьківщину, інші роз’їхалися по світу Попри умову з угорського боку, пʼятеро із 11 українських військових вирішили повернутись додому. Спочатку в Україну повернулася група із трьох військовослужбовців, у якій був Іван. До кінця червня додому приїхали ще двоє, включно із Андрієм. Серед них був і єдиний військовий угорського походження. Решта шестеро вирішили лишитись в Угорщині, але згодом розʼїхалися по інших країнах Євросоюзу, каже Рейпаші. Через місяць представник Головного управління розвідки та підпорядкованого йому Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов заявив, що Російська православна церква готує нову передачу українських військовополонених з Росії до Угорщини. За його словами, процесом керують спецслужби Росії, але з угорською стороною взаємодіє саме РПЦ. Утім, таких передач більше не відбувалося. Як склалася доля військовополонених, які повернулися з Угорщини в Україну Після повернення в Україну пʼятьох чоловіків відправили до реабілітаційних центрів. Після лікування та відпочинку їх поновили на службі. «Ну як поновили. Мене вивели за штат. Зарплата — 500 гривень», — каже Андрій, який тепер служить у тилу на Закарпатті. Іван залишився у штаті, але наразі перебуває у відпустці за станом здоровʼя. Третій колишній військовополонений лікується у психіатричній лікарні. Четвертий — помер від пневмонії. Пʼятий — повернувся на фронт. Після закінчення відпустки Іван хоче звільнитися зі служби, аби доглядати за дружиною з інвалідністю. Він не впевнений, що залишиться в Україні. Каже, що повернувся сюди, аби не стати для країни зрадником. Андрій хоче жити в Україні, хоч і розчарований тим, як склалось його життя — адже він не може ані продовжити службу з гідною оплатою, ані звільнитися. Тим не менш, чоловік не шкодує про повернення в Україну, як і про рішення піти у військо. «Якщо ми самі поїхали воювати, значить, ми підтримуємо цю країну. Я би не змінив свого рішення», — додав Андрій.