Експорт «зеленої» електроенергії може принести більше валютної виручки та вирішити чимало проблем гравців «зеленого» ринку. Проте на сьогодні компанії ВДЕ (відновлювальні джерела енергії — Ред.) не можуть експортувати електроенергію, а через надлишок генерації змушені зупиняти генерацію, адже для збалансування мережі необхідно скоротити її виробництво або ж знайти нові ринки збуту. Чому важливий експорт «зеленої» електроенергії та чи не призведе це до зростання тарифів LVIV.MEDIA розповів Андрій Конеченков, голова Правління Української вітроенергетичної асоціації. Чому важливий експорт «зеленої» електроенергії? Експорт української електроенергії, включно з «зеленою», партнерам в ЄС важливий для покращення економіки держави в умовах війни, а також підвищення фінансової ліквідності ринку електроенергії, в якому через недосконале ручне керування НКРЕКП накопичились багатомільярдні борги. Експорт саме «зеленої» електроенергії з України має потенціал до значно більших надходжень у порівнянні з іншими видами генерації, оскільки європейські компанії готові платити більше, щоб їхня діяльність відповідала екологічним вимогам ЄС, а товари та послуги можна було назвати частково чи повністю екологічно чистими. Окрім того, експорт «зеленої» енергії може зменшити проблеми диспетчерських обмежень генерації з ВДЕ, більшою частиною сонячні станції, які активно генерують її більше вдень. Енергосистема України не споживає стільки, що призводить до профіциту та дисбалансу, а європейські споживачі можуть бути зацікавлені в таких перетоках. Чому зараз експортувати «зелену» електроенергію неможливо та які шляхи вирішення? По-перше, наразі експорт електроенергії загалом це питання балансу ОЕС (об’єднаної енергетичної системи — Ред.) України та наявності доступних потужностей. Розуміючи це, УВЕА (Українська вітроенергетична асоціація — Ред.) ще від березня 2022 року закликає державні органи забезпечувати повні розрахунки із виробниками ВДЕ та надати їм можливість добудувати та ввести в експлуатацію нові потужності. Чим більше у нас буде потужностей ВДЕ, тим більше можливості для експорту. По-друге, ми не виключаємо, що коли експорт був би відкритий, певний обсяг у ньому займала саме «зелена» електроенергія. Наразі в Україні не працює механізм гарантій походження, тобто підтвердження того, що певні кіловат-години були вироблені саме з ВДЕ. Це інструмент, який би підтверджував покупцям, з якого джерела виробництва. Треба зауважити, що 30 червня 2023 року Верховною Радою ухвалений Закон України про зелену трансформацію енергетичної системи України № 3220-ІХ (законопроєкт 9011д). Серед важливих ініціатив: запровадження механізму гарантій походження, надання права ДП «Гарантований покупець» експортувати «зелену» електроенергію, запровадження нового механізму підтримки відновлюваної генерації — так званий механізм «ринкової премії» (feed-in-premium). Відповідальність за впровадження гарантій походження за європейськими принципами в Україні лежить на НКРЕКП, яка повинна розробити низку підзаконних актів, частину з яких має погодити Міненерго та затвердити Кабінет Міністрів України. Коли в Україні запрацює механізм видачі гарантій походження «зеленої» електроенергії? Розраховуємо, що весь процес — від розробки проєктів документів до взаємного визнання гарантій походження між Україною та ЄС — має зайняти не більше року. Зауважу, що метою запровадження гарантій походження має стати не сам механізм, який запрацює в Україні, а взаємне визнання гарантій походження: тобто гарантії походження, видані в Україні, визнаються країнами ЄС й навпаки. Без цього не буде ані експорту, ані синхронізації ринку електроенергії України з ринком ЄС. Чому так довго? Закон України № 3220-ІХ передбачає, що НКРЕКП протягом трьох місяців від дня набрання чинності законом мають розробити та подати КМУ для затвердження Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження електроенергії, виробленої ВДЕ. Далі НКРЕКП протягом 6 місяців від дня затвердження Порядку має забезпечити функціонування Реєстру гарантій походження. Це основні документи, які мають бути затверджені. Водночас, ще є другорядні, але теж обов’язкові документи. Головне у цьому процесі — забезпечити дотримання вимог європейських директив і правил, що дозволить забезпечити інтеграцію реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з ВДЕ, з реєстрами країн ЕС. Ми знаємо, що вже існують європейські програмні рішення, протоколи інтеграції тощо. НКРЕКП просто потрібно швидко та без змін адаптувати ці документи та запустити механізм гарантій походження. Чи зможуть компанії самостійно експортувати «зелену» електричну енергію, а не через ДП «Гарантований покупець»? Можливість така є. Компанії, що виробляють електроенергію з ВДЕ, мають змогу вийти з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» для продажу електроенергії на ринку України. Надалі вони можуть знайти європейських покупців та продавати їм електроенергію за комерційними цінами. Чи не призведе експорт «зеленої» електроенергії до підвищення тарифів для населення та бізнесу в Україні? Тарифи на електроенергію для населення в Україні затверджуються рішенням Кабінету Міністрів України. Уряд у разі їхнього збільшення чи зменшення враховує комплексну ситуацію та проблематику галузі електроенергетики, щоб вона працювала не тільки стабільно, а й могла відновлюватися після ворожих обстрілів. Бізнес купує електроенергію на різних сегментах ринку електроенергії України, де ціни мають волатильний характер, але при цьому на ринку існують певні цінові обмеження (прайс-кепи), які встановлює НКРЕКП. Експорт «зеленої» електроенергії стабілізує фінансовий стан як галузі ВДЕ, так і енергоринку України в цілому. Окрім того, «Гарантований покупець» потребуватиме менше коштів від «Укренерго» за оплату послуги зі збільшення частки ВДЕ з тарифу на передачу, що зменшить фінансові зобов’язання оператора та вплине на подальші рішення НКРЕКП щодо встановлення тарифу на передачу, який сплачують постачальники універсальних послуг та комерційні покупці електроенергії.