Від початку повномасштабного вторгнення чимало осіб із паспорт громадянина Росії, які перебувають в Україні, захотіли відмовитися від паспорта країни-вбивці. Зокрема, такі особи є й на Львівщині. Про нелегальних мігрантів, множинне громадянство та чи зверталися громадяни Росії за українським громадянством в інтерв’ю LVIV.MEDIA розповів начальник Головного управління ДМС у Львівській області Юрій Татомир. Першу частину інтерв’ю читайте за посиланням. Яка зараз ситуація із незаконним працевлаштуванням іноземців? Ми працюємо із Західним регіональним управлінням Держпраці та проводимо перевірки можливих місць працевлаштування. Критичної ситуації немає, більшість громадян іноземних держав працюють на підставі дозволу на працю. Однак є і такі, хто працює без дозволів. Таких ми притягуємо до відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладаємо штраф у розмірі 5 100 гривень. Також ми складаємо протокол про адміністративне правопорушення на роботодавця за статтею 204 КУпАП і накладаємо штраф у розмірі 3 400 гривень. Держпраця накладає на таких роботодавців набагато більші штрафи. Якщо іноземець нелегально перебуває на території України і його працевлаштували, тоді на роботодавця складається протокол за порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг. У такому випадку штраф становить до 8500 грн. На яку суму ви наклали адміністративних стягнень у 2021-2023 роках? Протягом 2021 — І кварталу 2023 років ми наклали адміністративних стягнень у вигляді штрафів у дохід держави на загальну суму 3,2 млн гривень. 2021-го — 1,6 млн грн, у 2022 — 1,2 млн грн, а від початку 2023 року — 403,3 тис. грн. Скільки коштів від наданих послуг ви перерахували у бюджети Львівщини торік? У бюджет Львівщини надійшло понад 110 млн грн від послуг складеними суб’єктами звернення. Якими незаконними методами легалізації користуються іноземці? Можу сказати, що на сьогодні не так багато іноземців прибуває в Україну через воєнний стан. У більшості до нас звертаються щодо оформлення посвідок на проживання. Інші намагаються перебувати тут у дозволений строк, а є відсоток таких, що через незнання законодавства перевищують термін перебування. А фіктивні шлюби? Так, це теж один з методів легалізації. Ми часто бачимо у ситуаціях, коли громадяни України одружуються з іноземцями і навіть не орієнтується у дні народження дружини/чоловіка. Маємо надію, що у найближчій перспективі будуть внесені зміни у законодавство, і ми зможемо перевіряти такі шлюби. На сьогодні, при їхньому виявленні ми не маємо підстав для скасування. Як виявляєте людей із подвійним громадянством? Стаття 2 ЗУ «Про громадянство» стверджує: якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то в правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Звертаються люди, які мають російське громадянство і хочуть від нього відмовитися? Так. Вони мають право це зробити, однак враховуючи, що у нас з Російською Федерацією розірвані дипломатичні відносини, це неможливо, адже нас є перелік документів, які ми зобов’язані отримати від РФ. Люди, які тут перебувають 10 років, переважно не мають закордонного паспорта або будь-якого іншого паспорта, щоб вони могли виїхати й податися в консульську установу РФ у Польщі, Молдові, Угорщини. Для того, щоб прийняти нам людину в українське громадянство, потрібно, щоб вона була на території України законно. Така особа може легалізуватися, отримавши посвідку на постійне, тимчасове проживання або продовжити термін перебування на 180 днів. Якщо людина перебуває тут 10 років — всі терміни вийшли. Тоді такій особі потрібно виїхати з України, побути на території іншої країни певний період часу, сплатити у нас штраф. Якщо не сплатить штраф, Держприкордонслужба може заборонити в’їзд. До прикладу росіянину, щоб в'їхати до нас, потрібно податися в іншій країні на візу, а віз за цей рік там відкрили доволі мало. Хтось заходить у судові процеси з нами, хтось у біженство за релігійними чи політичними переконаннями. Нещодавно ми видворили громадянина Російської Федерації, який від 2011 року жив у селі Яворівського району. Ми його помістили у пункт тимчасового перебування іноземців та готуємо документи на видворення. Проблема далі — в Росію ми його не можемо видворити. Ми його видворяємо у Молдову, однак там кажуть, що їм таких громадян не потрібно. Коли я прийшов на посаду, чимало балерин, зірок, спортсменів, які мають російські паспорти, зверталися до нас. Така позиція людей, спочатку їм «не хотелось» та вони не звертали увагу на російський паспорт, а зараз вони хочуть їхати в Європу. Які перспективи легалізації множинного громадянства в Україні на вашу думку? Верховна Рада України над цим працює, і я думаю, що перспективи є. Я висловлю свою думку на прикладі Марокко. До нас звернувся громадянин Марокко, щоб отримати громадянство України з одруження. Він тут живе багато років, у нього є сім’я та діти і він мав два роки, аби вийти з громадянства Марокко. Однак його країна відповіла, що не відпускає жодного свого громадянина з громадянства. Я за те, якщо ти українець, повинен ним залишатися, а не тримати «у ящику» паспорт іншої країни, а ще гірше — російський. Зокрема, є багато військовозобов’язаних, які виїжджають з України за «другим» паспортом. Можете розповісти про електронний сервіс обміну інформацією? Державна міграційна служба України налагодила порядок взаємодії з ДМС, Державною судовою адміністрацією та іншими правоохоронними органами. Тепер, наприклад, кожен суддя у своєму особистому кабінеті має доступ до інформації про місця реєстрації громадян. Зокрема, раніше суди у паперовій формі через пошту відправляли запит до нашого відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця реєстрації громадян. Ми перевіряли інформацію у наших системах та відправляли назад поштою до суду. Тепер потрібну інформацію суддя може перевірити через свій електронний кабінет. Ми продовжуємо співпрацю у цьому напрямку не лише з судами, але й правоохоронними органами. Відтак, якщо ми отримуємо близько 10 тис. паперових запитів у місяць, ми плануємо цю цифру зменшити до 3 тис. запитів. Крім цього, підписані Плани взаємодії з питань запобігання, своєчасного виявлення та припинення порушень міграційного законодавства та протидії нелегальній міграції. Проводяться спільні зустрічі щодо налагодження ефективної співпраці в районах Львівської області. Регулярно проводяться спільні заходи з виявлення порушників міграційного законодавства в гуртожитках, готелях, хостелах, ринках, автовокзалах та в місцях скупчення потенційних нелегальних мігрантів. Також працівники відділу здійснюють заходи контролю за дотриманням перебування іноземців в районах Львівської області. Спільними заходами проводяться виявлення, затримання та видворення нелегальних мігрантів, у разі відсутності в іноземців документів що посвідчують особу, супроводжується та поміщаються до Волинського ПТПІ з метою ідентифікації та подальшого видворення нелегальних мігрантів до суміжних з Україною країн. Розкажіть про актуалізацію персональних даних Реєстру територіальних громад області. Станом на сьогодні у Реєстрі територіальних громад області внесено 41% актуальних відомостей, тобто 59% — не внесено. У кожного четвертого мешканця області у Реєстрі відсутні дані про паспортний документ, а у кожного третього рік реєстрації зазначений у 1900 році. Це пов’язано із тим, що дані із Реєстру виборців переписувалися у Реєстр територіальних громад. З 2016 року функція реєстрації місця проживання делегована від ДМС органам місцевого самоврядування. Ми наділені правом контролю органів місцевого самоврядування у частині реєстрації місця проживання, відтак ми розпочали моніторинг і аналітику. Спільно з ЛОВА, територіальними громадами налагоджена співпраця в частині актуалізації персональних даних в Реєстрі територіальної громади. Завдяки активній співпраці ми зробимо великий крок до розвитку та внесення у Реєстр коректної інформації у наближенні до 100% Які на сьогодні завдання стоять перед Міграційною службою? Перше завдання — це швидко, якісно і професійно надати послугу, без корупційної складової, та доступно для будь-якої верстви населення. Також нашим завданням є міграційний контроль. На Львівщині не має бути іноземних осіб або осіб без громадянства, які незаконно тут перебувають. Окрім того, ми посилюємо співпрацю із ЦНАПами та органами місцевого самоврядування, щоб вони якісно надавали послуги. Серед іншого, нашими завданнями є забезпечення громадян України, які виїхали за кордон, у тому числі депортованих до Росії, адміністративними послугами, а також продуктивна комунікація з громадськістю.