Галицький районний суд Львова 7 лютого відмовив у задоволенні позову Ірини Фаріон до Національного університету “Львівська політехніка” про поновлення її на посаді професорки кафедри української мови. Відповідне рішення суду оприлюднили 9 лютого. Ірина Фаріон просила визнати протиправним та скасувати накази ректора Національного університету “Львівська політехніка” про її звільнення з посади професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Також позивачка вимагала поновити її на посаді професора кафедри та стягнути з “Львівської політехніки” на її користь середній заробіток за весь період вимушеного прогулу. Ірину Фаріон звільнили з університету з формулюванням “за вчинення аморального проступку”. Йдеться про її публічні висловлювання про російськомовних військових ЗСУ, сказані у програмі “Рандеву” з журналісткою Яніною Соколовою на “5 каналі” 4 листопада 2023 року. У Львівській політехніці вважають, що висловлювання Фаріон принижують честь та гідність захисників. “Приниження воїнів через те, що вони не розмовляють українською мовою є неприпустимими. Окрім того, такі висловлювання розпалюють ворожнечу у суспільстві. Поведінка позивача була предметом детального розгляду на засіданні ректорату університету, за результатами якого, було прийнято рішення про звільнення”, — такою є позиція Львівської політехніки, викладена у рішенні суду. Проте Ірина Фаріон вважає, що таке її звільнення є незаконним, “а зазначені накази безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на реальних фактах вчинення нею аморального проступку”. Провадження у цій справі Галицький районний суд Львова відкрив 12 грудня 2023 року. У рішенні суду йдеться про те, що “суд погоджується з доводами відповідача (“Львівської політехніки” — ред.) про те, що у час коли стоїть питання існування української держави, розпалювати ворожнечу, зокрема публічно принижувати воїнів, висловлюючи на їх адресу тези, які містять ознаки нетерпимості до певної групи осіб, через те, що вони не розмовляють українською мовою, є неприпустимим. При цьому, суд цілком і повністю погоджується з тим, що питання мови для існування держави є надзвичайно важливим (…) Водночас суд вважає категорично неприйнятними у демократичній країні прояви нетерпимості до певної групи чи категорії населення (у цьому випадку - військовослужбовців), за будь-якою ознакою, зокрема віком, статтю, національністю чи мовою спілкування”. Таким чином суд визнав, що є обґрунтовані підстави вважати, що “подальша трудова діяльність Фаріон у навчальному закладі може спричинити непоправних репутаційних втрат для університету, адже очевидним є те, що залишення позивача у трудових відносинах могло бути оцінено суспільством як схвалення її дій та поведінки колективом цього навчального закладу”. Тож суддя Віталій Стрельбицький вирішив, що звільнення Ірини Фаріон із займаної посади за вчинення аморального проступку, є правомірним, тому позовні вимоги до університету є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. “Очевидним для суду є те, що висловлюючи відповідні твердження, які негативно характеризують військовослужбовців за певними ознаками, позивач, будучи людиною грамотною та освіченою, повинна була і могла усвідомлювати те, що такі її твердження можуть бути оцінені як аморальні, адже у воюючій державі межа моралі у поведінці щодо оцінки захисників країни є дуже тонкою”, — йдеться у рішенні суду. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Сама Ірина Фаріон на своїй сторінці у Facebook відреагувала на рішення суду. “Суддя Галицького суду В. Стрельбицький відмовив у моєму позові до Львівської політехніки щодо мого політично вмотивованого і незаконного звільнення. Те, що написав цей суддя, не має нічого спільного з правовим обґрунтуванням. Це замовна політична публіцистика, що є повною дискваліфікацією львівського судді. Цього слід було очікувати. Апеляція буде. Я не борюся за поновлення на посаді, бо моя посада вже давно просто Ірина Фаріон. Я борюся за справедливість”, — написала Ірина Фаріон.