Закон непередбачуваних наслідків працює понаднормово для Росії, яка прагнула посилити свій контроль над світовими енергетичними ринками, усунувши минулого року з посади президента України Володимира Зеленського. Цей план не зовсім спрацював так, як планувалося. Україна розпочинає план «зеленого» відновлення, який має на меті декарбонізувати Європу разом із власною економікою, а Росія залишається з мішком викопного палива в руках. Про це йдеться у статті CleanTechnica. Зелена сталь для зеленого відновлення Український план «зеленого» відновлення включає низку різних елементів, серед яких особливої уваги заслуговує «зелена» сталь. Сталь є важливим компонентом сонячних батарей, вітрових електростанцій, електромобілів та інших нових систем, які живлять блискучу зелену економіку майбутнього. Однак сама по собі металургія є енергоємною, вуглецевоємною галуззю, яка гальмує темпи декарбонізації. З іншого боку, виробники сталі почали впроваджувати нові процеси, що значно скорочують викиди. Одним з хороших прикладів є електродугова технологія, яка замінює традиційні доменні печі, що працюють на викопному паливі, дозволяючи виробникам сталі використовувати переваги відновлюваних джерел енергії, яких в Україні багато (див. більше інформації від CleanTechnica тут). Оскільки безкоштовних обідів не буває, електропечі потребують вищої якості залізної руди, ніж доменні печі, і галузеві оглядачі висловлюють занепокоєння щодо вузького місця в постачанні. Однак принаймні один стартап вже потрапив у поле зору CleanTechnica з енергоефективним процесом збагачення руди для електродугової технології. Зелений водень робить свій внесок Ринок «зеленого» водню, що прискорено розвивається, відкриває ще один шлях до «зеленого» відновлення для сталеливарної промисловості. Ще у 2021 році стартап під назвою H2 Green Steel оголосив про амбітні плани використання відновлюваної енергії у масивній системі електролізерів для виробництва зеленого водню, який буде використовуватися для перетворення залізної руди на губчасте залізо без необхідності використання викопних матеріалів. «Екологічно чисте губчасте залізо буде використовуватися в процесі виробництва „зеленої“ сталі, що дозволить скоротити викиди на 95% порівняно з традиційним виробництвом сталі з використанням коксу і вугілля в доменній печі», — пояснили в H2 Green Steel в недавньому прес-релізі. Фірма рухається вперед з планами будівництва заводу з виробництва «зеленої» сталі в Швеції. Cargill і Mercedes-Benz — серед тих, хто вже підписався на першочергове право на продукт, коли він буде готовий до запуску. Тим часом українські урядовці зазначають, що зелений водень відіграватиме ключову роль у планах зеленого відновлення країни, з початковим акцентом на декарбонізацію металургійної промисловості. Зелене відновлення для всієї планети Незалежна українська організація Razom We Stand також висловила свою думку щодо післявоєнного енергетичного планування з метою декарбонізації світової економіки. «Обіцянка України протистояти терору викопного палива має бути реалізована всім світом. Відбудова України має стати початком глобального руху за чисту, відновлювану та безпечну енергетику», — заявляє «Разом» на своєму сайті. Щоб донести свою позицію до міжнародної аудиторії, 20 червня Razom We Stand провів у Лондоні конференцію високого рівня з питань зеленого відновлення під назвою «Стратегічне розгортання відновлюваної енергетики в Україні: Інвестиції в енергетичну безпеку», у співпраці з Лондонською торговою палатою та зацікавленими сторонами галузі. Захід відбувся напередодні Конференції з питань відновлення України 21-22 червня, яку спільно організовують Великобританія та Україна. «Основна мета цього заходу подвійна: підкреслити ключову роль переходу на відновлювані джерела енергії та підвищення енергоефективності у сталому зеленому відновленні економіки України, одночасно зміцнюючи енергетичну безпеку Європи; а також розкрити величезні інвестиційні можливості, пов’язані з цим переходом», — пояснили в прес-релізі Razom We Stand минулого тижня. На підтримку місії конференції із залучення інвесторів Razom We Stand також випустила звіт про відновлювані джерела енергії в Україні, приділивши особливу увагу допомозі в декарбонізації, яку можуть надати Європі її біометанові, сонячні та вітрові ресурси. «Україна має значний потенціал для виробництва 30% біометану в Європі та надзвичайно сприятливі умови для розвитку сонячної та вітрової енергетики», — підкреслив Олег Савицький, керівник кампанії Razom We Stand. Обґрунтування необхідності міжнародного фінансування Razom We Stand висловлює подяку українським промисловим організаціям та іншим зацікавленим сторонам за допомогу в підготовці звіту, а також Ember, незалежному британському аналітичному центру, який відстежує світову енергетичну галузь. Ember фокусується, як лазер, на інвестиціях в електрифікацію для швидкої декарбонізації. «Ми зосереджені на тому, щоб зробити найбільший вплив на зміну клімату. Саме тому переведення світу на чисту електроенергію є нашим першочерговим завданням», — пояснює Ember на своєму веб-сайті. Старший аналітик організації з питань електроенергетики Малгожата Вятрос-Мотика додала коментар до прес-релізу Razom, який спрямований на залучення міжнародних інвесторів до відновлення, орієнтованого на відновлювані джерела енергії. «Завдяки низькій вартості, швидкому будівництву та імунітету до численних ризиків, пов’язаних з використанням викопного палива, сонячна та вітрова енергетика стають життєво важливими факторами для зміцнення стабільності поточного енергопостачання України та закладання фундаменту для відновлення її енергетичної системи. Вкрай важливо, щоб ці проекти були підтримані міжнародним фінансуванням, особливо в умовах війни, що триває», — заявив В’ятрос-Мотика. Більше зеленого водню для України Українські фахівці з енергетичного планування вже обґрунтували необхідність створення в Україні хабу «зеленого» водню, який буде пов’язаний з металургійною галуззю та іншими хабами в Європі. Існує багато можливостей для зростання. Наприклад, на початку цього року BBC News зазначила, що масштабний проект H2 Green Steel має на меті виробляти 5 мільйонів тонн «зеленої» сталі на рік до 2030 року. Це мізер порівняно з обсягами виробництва сталі у світі, які сьогодні коливаються навколо позначки 2000 мільйонів тонн, або близько 2205 мільйонів тонн у США. Раніше цього тижня агентство Reuters процитувало Ростислава Шурму, заступника в офісі президента Зеленського, який повідомив інформаційній організації, що першочерговим напрямком відновлення буде металургійна промисловість, з акцентом на «зелене» відновлення. Журналісти Reuters Саймон Джессоп та Олена Гармаш зазначили, що металургійний сектор є провідним джерелом ВВП України, експортних надходжень та зайнятості. «На нього також припадає 15% викидів вуглекислого газу в країні», — зазначають вони, — «І Шурма заявив, що зараз є можливість побудувати галузь, засновану на відновлюваних джерелах енергії». «Якщо вже відбудовувати, то логічно відбудовувати екологічно, відповідно до нових технологій… Наше бачення полягає в тому, щоб побудувати в Україні „зелену“ сталеливарну промисловість потужністю 50 мільйонів тонн», — сказав Шурма. Аналітики сталеливарної галузі прогнозують подальшу волатильність на світовому ринку сталі, але фокус на «зеленому» відновленні може дати українській сталеливарній промисловості перевагу. У звіті про сталеливарну промисловість, опублікованому на початку цього року, McKinsey прогнозує, що попит на «зелену» сталь буде випереджати пропозицію, зростаючи з приблизно 15 мільйонів метричних тонн у 2021 році до понад 200 мільйонів метричних тонн до 2030 року.