Війна Росії в Україні довела, що майже кожне припущення — хибне. Повномасштабне вторгнення вразило всіх, хто вважав, що Кремль буде достатньо розумним, щоб не вдатися до такого масштабного й безглуздого кроку. Водночас ті, хто вірив у напад РФ, все одно не могли собі уявити, що росіяни цинічно бомбардуватимуть цивільні райони, відтворюючи сценарій знищення Грозного в Чечні в 90-х. Про це пише CNN. Росія витратила мільярди доларів на модернізацію своєї армії, але виявилося, що це значною мірою був обман. Зокрема, ланцюжки постачання росіян не працюють за кілька десятків миль від її власних кордонів. Крім того, Росія недооцінила реакцію світової спільноти. Ключовим є те, наскільки об’єднався Захід, адже попри розкол щодо Іраку, розкол через Сирію та часткове небажання витрачати 2% ВВП на безпеку, яких США давно вимагали від членів НАТО, Європа та Штати єдиним фронтом виступили як ключові союзники України. І хоча є імперські амбіції у таких країн, як Угорщина, зрушення відбувається в бік єдності, а не диспропорції. Якою є ситуація на фронті Втім, заяви про те, що Росія вже програла війну, залишаються передчасними. Існують чинники, які все ще можуть призвести до глухого кута на її користь або навіть змінити долю війни. Зокрема, НАТО може втратити терпіння та шукати економічну доцільність довгострокової безпеки, наполягаючи на мирних перемовинах, які невигідні для Києва. Але наразі це здається малоймовірним. Водночас Росія окопується на східному березі річки Дніпро на півдні України і має перевагу в тому, що Донецька та Луганська лінії фронту на сході України знаходяться ближче до її кордону. І все ж, виклики величезні, адже мобілізовані воюють неефективно, кількість високоточних ракет майже неможливо поповнити, а крім того, наростає внутрішнє невдоволення серед місцевих еліт. Натомість моральний дух українців все ще високий, а західна зброя робить свою справу. Які перспективи чекають на Росію Перспектива поразки Росії у війні може мати драматичні для неї наслідки. Вона не здобула швидкої перемоги над слабшим «на папері» супротивником, а слова російської пропаганди викликають лише більший дисонанс із тим, що відбувається насправді. Вже зараз зрозуміло, що пройдуть десятиліття, перш ніж російська армія відновить хоча б частину своєї техніки та засобів ураження, щоб їх можна було порівнювати зі зразками, наявними у НАТО. І це, мабуть, найбільша поразка для Кремля: роки зусиль, витрачених на відновлення репутації Москви як розумного, асиметричного ворога, випарувалися приблизно через шість місяців, бо ухвалювались бездарні та нелогічні рішення. Але залишається актуальним питання щодо ядерної зброї, адже Путін любить регулярно згадувати про це у своїх промовах. Але навіть тут загроза Росії зменшилася. По-перше, НАТО надсилає недвозначні сигнали про руйнування РФ, яке завдадуть сили альянсу, якщо буде використано будь-яку форму ядерної зброї. По-друге, союзники Росії — Індія та Китай — швидко та раціонально оцінили її програшну ситуацію та публічно застерегли Кремль припинити ядерну риторику (ймовірно, у приватному спілкуванні ці вимоги були ще жорсткішими). Як діятиме Захід щодо РФ І все ж ця катастрофа принесла певну користь. Європа знає, що вона повинна негайно позбутися своєї залежності від російського газу та інших ресурсів у довгостроковій перспективі, оскільки економічна залежність від викопного палива диктаторів не може забезпечити довгострокову стабільність. Зараз Захід має справу з Росією, яка «втратила обличчя» в Україні та повільно економічно в’яне через санкції. Понад 70 років росіяни та Захід тримали світ у полоні взаємного впевненого знищення. Це був мир, заснований на страху. Але страх перед Москвою повинен повільно спадати, втім разом з цим виникає ризик прорахунку через оцінку. Завдання Європі зараз полягає в тому, щоб мати справу з Росією, яка опиниться у стані керованого занепаду. Проте в той же час ризик для Європи полягає в перебільшенні її потенціалу як загрози. Нагадаємо, оскільки російський президент Владімір Путін продовжує свою війну в Україні, стабільність його режиму висить на волосині. Деякі оглядачі передбачають, що російського президента можуть повалити; інші навіть сподіваються на розпад країни.