Всі російські приватні військові компанії пов’язані з Кремлем. Водночас кожна з них несе пряму загрозу національній безпеці України. Про це йдеться у розслідувані журналістів з проєкту Molfar. Згідно з російським законодавством, створення та керування ПВК – це протизаконна діяльність. Але оскільки всі ПВК так чи інакше підпорядковуються кремлю, учасників цих організацій не арештовують й не піддають судовим процесам. «За малочисельними виключеннями: якщо керівник ПВК потрапить в немилість кремлівських кураторів, його можуть заарештувати та відправити за ґрати разом з членами організації відповідно до чинних законів РФ», - зазначають розслідувачі. Наразі, розгалужена система з 37 ПВК діє в 34 країнах світу: 67% (25) всіх компаній задіяні в Україні, з них майже половина (12) компаній була створена та використовувалась виключно для участі у бойових діях на території України. Так, у січні 2023 року «Слово і діло» писало, до 2014-го російські ПВК працювали максимум у 2-3 країнах світу, з 2020-го – кількість зросла до 30 країн. Зокрема, зі знайдених 37 ПВК: ймовірно, 27% (10) закриті; 73% (27) відкрито після 2014-го; 30% (11) створені після лютого 2022-го. Станом на березень 2023-го 37 російських ПВК були присутні у 34 країнах світу. Вони перебувають: 67% (25 ПВК) в Україні в період з 2014-го й дотепер; 32% (12) в Сирії з 2011-го; 14% (5) в Іраку, переважно у період Іракської війни (2003-2011 роки); по 8% (3) у ЦАР та Нігерії. За континентами, ПВК були присутні у: 19 країнах Африки; 10 країнах Азії та Близького Сходу; 4 країнах Європи; 1 країні Південної Америки. За кількістю країн, у яких ПВК були присутні: «Вагнер» – у 18 країнах світу; «Патріот» – 7 країн; «Е.Н.О.Т.» – 6 країн; «Редут», «МАР», «Ястреб», «Антитерор-Орел», Moran Security Service у 5 країнах; натомість інші ПВК були помічені у менш ніж 3 країнах. Ймовірно, серед 37 знайдених ПВК: 16% (6) фінансуються/фінансувалися бізнесменами, серед відомих – Пригожин Євген, Тимченко Геннадій, Дерипаска Олег, Ісаков Сергій; 67% (25) мають зв'язки з державними органами РФ (міноборони, ФСБ, уряд, РПЦ) через фінансування та керівне підпорядкування; ще 17% (6) мають змішані типи фінансування, як державно-приватні, так і просто від багатьох приватних донорів. Згідно із російським ресурсом kapital-rus.ru, ПВК створюють для ведення гібридних війн, без прямої участі держави, таким чином не провокують відкриту агресію. «Це робиться для того, щоб не створювати міжнародних конфліктів, але виконувати певні бойові операції у різних частинах світу, обходити статут ООН та ймовірні санкції», - пояснюють журналісти. Причини створення ПВК Водночас більшість ПВК РФ були створені для війни в Україні. Тоді як утримання бійців можуть фінансувати бізнесмени, що у перспективі зменшує навантаження на бюджет країни. Утримання бійців ПВК дешевше ніж регулярних військ. ПВК – мобільні групи, тому здатні швидше розгортатися. Використання ПВК означає зменшення офіційних втрат. У ПВК йдуть добровільно, тому держава не відповідає перед родинами загиблих. На прикладі російсько-української війни, у ПВК проводять дуже коротку підготовку бійців та найчастіше використовують їх як «гарматне м'ясо» – відправляють штурмувати укріплені позиції противника без підготовки й підтримки авіації та артилерії. Основна мета – виснажити противника перед наступом основної частини регулярних військ. У ПВК, які ретельно проводять відбір та підготовку, служать переважно бійці з бойовим досвідом та колишні військовослужбовці, це дає змогу виконувати складніші місії. Ймовірно, впливові люди РФ хочуть захистити себе, свої статки та території у випадку розпаду чи перевороту у Росії. ПВК стали символом політичної влади, тому усі йдуть за трендом і таким чином піарять себе. ПВК використовують для контролю над корисними копалинами (нафтові вежі, золоті шахти) у 19 країнах Африки. Путін має намір зміцнити свою владу за допомогою ПВК, а також уникнути «палацового перевороту». Росіяни створюють ПВК для захисту награбованого. Нагадаємо, очільник приватної військової компанії «Вагнер» Євген Пригожин побоюється вразливостей російських позицій у тилу для українських контратак. Його заяви свідчать про можливе відведення бойовиків ПВК Вагнера від Бахмута.