Національний музей історії України зібрав 772 тисячі гривень для демонтажу самочинної «церкви-МАФу» на своїй території, яку встановила УПЦ МП. На збір коштів знадобилося менш ніж доба, повідомили у музеї у вівторок, 9 квітня. Ще у вересні 2023 року апеляційний суд зобов'язав демонтувати «храм-МАФ» біля Десятинної церкви в Києві, а також привести земельну ділянку у попередній стан за гроші правопорушника. Рішення суду набуло законної сили та перебуває на стадії примусового виконання з 2 жовтня 2023 року. Утім, досі цього не сталося. У музеї заявили, що єдиний спосіб виконати рішення суду та прибрати з території музею сміття — це здійснити авансування витрат виконавчого провадження від імені стягувача (музею), залучивши спеціалізоване підприємство, яке має дозвіл на проведення робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою. Попередній кошторис робіт з демонтажу та вивезення сміття становить 772 тисячі гривень. Благодійний фонд розвитку Національного музею історії України оголосив збір на цю суму. Вже наступного дня необхідну суму вдалося зібрати, на це пішло менше ніж 24 години. «Швидкість, з якою вдалося зібрати необхідну суму, свідчить про те що українське суспільство підтримує знесення... Дякуємо всім, хто пожертвував кошти на цю справу, дякуємо всім хто поширював цю інформацію! Українці вкотре довели, що об'єднавшись разом ми можемо творити дива», — зазначили у музеї. Як з’явилася «Церква-МАФ» УПЦ МП у Києві Тодішній керівник музею Сергій Чайковський у 2004 році дозволив УПЦ МП встановити капличку на території музею. У 2006 році релігійна громада Української Православної Церкви Московського патріархату встановила на території Національного музею історії України тимчасовий намет, а згодом перетворила його на дерев'яну каплицю. Цей «храм-МАФ», як його називають у народі, розташований у буферній зоні, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Це історичне місце біля культурної пам’ятки — фундаменту Десятинної церкви, зведеної ще в десятому столітті, писало раніше «Громадське». Міністр культури України Олександр Ткаченко зазначав, що самовільне захоплення ділянки розпочалося 2008 року, а 2012-го, за часів Януковича, сталося «узаконення» будівництва. У Міністерстві вже раніше заявляли, що каплицю спорудили незаконно. 2018 року Національний музей історії України звернувся до Окружного адмінсуду Києва щодо визнання протиправним та скасування рішення про держреєстрацію прав релігійної громади на цей об'єкт. Суд почав розгляд аж 2021-го. 15 лютого 2023-го Господарський суд Києва задовольнив позов Музею і дозволив знести каплицю. Однак зробити це має сама релігійна громада. Далі це рішення підтримав апеляційний суд.