Торгівля людьми: як не потрапити на гачок злочинців та що робити, якщо сталася біда

Торгівля людьми: як не потрапити на гачок злочинців та що робити, якщо сталася біда

Сьогодні в Європі відзначають день боротьби з торгівлею людьми.

За останні 30 років понад 260 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми. А 21% від загального населення України належить до вразливої групи.

Термін “торгівля людьми” передбачає різні види та форми експлуатації людини, серед яких примусова праця, рабство, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

Будь-хто може постраждати від торгівлі людьми, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу.

“Понад 90% випадків торгівлі людьми в Україні — це трудова експлуатація. 80% постраждалих — чоловіки”, — розповідає координаторка програми протидії торгівлі людьми львівської громадської організації "Центр "Жіночі перспективи" Олена Кальбус.

Раніше громадяни України найчастіше страждали від торгівлі людьми у Росії (55% від виявлених у 2020 році випадків), на другому місці була Польща (32%), на третьому — сама Україна (6%).

У 2021 році ці статистичні дані змінилися: Польща — 38%, Росія — 36%, Україна — 18%.

Крім цих країн, небезпечними можуть бути Туреччина, Чехія, Італія, ОАЕ, Німеччина, Ізраїль, Португалія, Греція, Іспанія, Кіпр, Білорусь, Угорщина, Литва, Китай, Швеція, Азербайджан, Бельгія, Бразилія.

Історія Романа

“Романові за 60 років. Він має невелику пенсію, але не має роботи. Його син втратив роботу, а дружина на пенсії, хворіє і теж не працює. Чоловік хотів заробити, бо йому були потрібні гроші. Він не знав, де шукати таку роботу, щоб можна було за кілька місяців отримати хорошу суму. Він шукав. І в одній з місцевих газет знайшов оголошення від фірми, що можна поїхати та легально працевлаштуватися до Чехії. Чоловік подзвонив за оголошенням, домовився, прийшов та заплатив кошти за послуги фірми. У призначений час поїхав до Праги”, — розповідає Олена Кальбус.

З Праги люди роз'їжджалися на різні місця праці. Романа та ще кількох жінок та чоловіків забрав із собою підприємець родом із Львівщини. Він обіцяв Романові та іншим людям роботу у садах, на зборі яблук. Це був вересень. Роман думав, що він пропрацює 2-3 місяці й повернеться додому.

"Спочатку вони жили недалеко від садів, а потім місце роботи переносили все дала та далі. Іноді доводилося приходити пішки. Роман — професійний водій, йому обіцяли роботу на сільськогосподарській техніці. Натомість йому доводилося зривати яблука і засипати у величезний контейнер наприкінці яблучних рядів. У кожному з відер було 20 кілограмів яблук, а носив чоловік одразу по 2 відра. І кожного дня, зі світанку до ночі, по 20 кілограмів у кожній руці, до того часу, коли вже не видно ні дерев, ні яблук, чоловік працював. Потім пішки йшов у невеличкий гуртожиток”, — каже Олена Кальбус.

Грошей людям не давали, їсти часто було нічого. Коли зверталися до працедавця, він говорив, що не має грошей, але за тиждень обіцяв заплатити.

“На одній з ділянок інший господар садів, чех, бачив, що люди працюють і голодні. Він іноді давав їм пообідати”, — додає Олена Кальбус.

За півтора місяця такої роботи Роман втратив близько 10 кілограмів своєї ваги, а грошей так і не було. Проте були обіцянки, які дуже скоро перетворилися на погрози, мовляв, якщо не працюватимуть, будуть винні роботодавцеві.

“Найгірше почалося згодом. Романові стало погано. Він не міг підвестися з ліжка, а якщо і вдавалося це зробити, втрачав свідомість. Після кількох спроб встати він зрозумів, що не може вийти на роботу. Знову почалися погрози, його намагалися відправити на роботу, але Роман більше не міг”, — ділиться Олена Кальбус.

Після цього працедавець злякався, купив чоловікові квиток на автобус, і просто відправив його додому.

“Тоді Роман зрозумів, що може зовсім не отримати грошей, почав кричати в автобусі, що йому мають заплатити. Тільки тоді працедавець сунув йому кілька сотень і зник. З того часу Роман його не бачив. Удома місяць лікувався. Зараз знову працює водієм”, — закінчує історію чоловіка Олена Кальбус.

Вона зізнається, що після цієї історії Романа турбувала лише можливість повернути втрачені гроші. Проте, коли він звернувся по допомогу Центру “Жіночі перспективи”, виявилося, що у чоловіка немає жодного офіційного документа.

“Єдиним офіційним документом був дозвіл на роботу у тій місцевості, де він жив”, — пригадує Олена Кальбус.

Як захистити себе та отримати допомогу, якщо стали жертвою торгівлі людьми

Координаторка програми протидії торгівлі людьми Олена Кальбус наголошує, що їхати працювати закордон потрібно лише за офіційним контрактом.

Також вона акцентує, що нікому не можна віддавати оригінали документів, особливо паспорту.

“Якщо працедавець забрав паспорт, але ви маєте можливість покинути місце, де вас експлуатують, не переймайтеся тим, що не маєте документу. Ви можете звернутися до найближчого відділку поліції у будь-якій країні й вимагати зв'язку з консульством чи посольством України. Вони допоможуть відновити вам документи та повернутися додому”, — пояснює Олена Кальбус.

Водночас її колега, спеціалістка з роботи з громадськістю ГО "Центр "Жіночі перспективи" Надія Костіна, радить перед поїздкою зробити копії усіх документів та залишити їх близьким. Це допоможе відновити документи та встановити особу, якщо оригінали документів будуть втрачені.

У випадку, якщо вас експлуатують чи чинять будь-які інші протизаконні дії, експертки радять не мовчати. Вони наголошують, що вихід є завжди.

“Не чекайте, коли вам, мабуть, повернуть гроші. Якщо вам досі це обіцяють. Звертайтеся до правоохоронних органів чи дзвоніть на національну гарчу лінію 527. Гаряча лінія — анонімна. Ви можете не називати своє ім'я та прізвище, не розповідати, де живете, але можете обговорити ті питання, які вас хвилюють”, — радить Олена Кальбус.

У разі, якщо проблеми сталися закордоном, допомогу можна шукати у міжнародній мережі La Strada, яка займається запобіганням домашнього насильства, гендерної дискримінації та торгівлі людьми, у консульствах, посольствах та релігійних організаціях.

Телефон гарячої лінії La Strada в Україні — 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

Олена Кальбус також додає, що згідно із законом України про протидію торгівлі людьми, постраждалі від таких злочинів можуть отримати державну допомогу.

Крім цього, допомогу та підтримку можна отримати у таких організаціях, як “Жіночі перспективи”.

“Ті, хто звертається до нас, маю можливість долучитися до реінтеграційної програми Міжнародної організації з міграції. ”, — ділить Олена Кальбус.

У рамках цієї програми можна отримати допомогу у лікуванні, інформаційну підтримку, допомогу у відновленні документів, консультації правників, психологічні консультації, допомогу у працевлаштуванні та у тому, щоб розпочати власну справу в Україні.

Соцзахист

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності