Пропозиція Єврокомісії щодо конфіскації доходів від заморожених російських активів на підтримку України навряд чи буде схвалена на саміті лідерів Європейського Союзу, що розпочнеться в четвер, 21 березня, у Брюсселі. Про це повідомляє DW з посиланням на високопоставленого європейського дипломата, який говорив на умовах анонімності. За його словами, серед більшості країн-членів ЄС є спільне розуміння того, що конфісковані кошти мають піти на купівлю зброї та боєприпасів для Збройних сил України. «Зараз Україна більше потребує грошей на зброю, а, на жаль, не на відновлення. І ми прагнемо зробити все, щоб уникнути подальших руйнувань в Україні», — сказав європейський дипломат. У пропозиції Єврокомісії йдеться, що 90% доходів від заморожених російських активів має бути використано на купівлю зброї для ЗСУ. Однак співрозмовник DW розповів, що проти цього виступає Угорщина, заявляючи, що ці гроші мають піти на що завгодно, але не на зброю для українців. Другим «суперечливим питанням» порядку денного саміту, за словами дипломата, стане дискусія про розширення ЄС. У грудні 2023 року лідери ЄС підтримали відкриття переговорів щодо вступу України та Молдови. Для того, щоб переговори розпочалися, країни-члени ЄС мають схвалити подані Єврокомісією переговорні рамки, які є дорожньою картою процесу вступу, і провести засідання міжурядової конференції — спеціально створеного органу, який безпосередньо вестиме переговори. Обидва ці рішення потребують одностайної підтримки всіх 27 лідерів Євросоюзу. Однак існує висока ймовірність, що ці два рішення не буде ухвалено під час нинішнього саміту, зазначив співрозмовник DW. «Є країни-члени, які виступають проти того, щоб відкриття перемовин з Україною та Молдовою розпочалися за бельгійського головування в ЄС», — наголосив він. Зазначимо, що головування Бельгії в ЄС триватиме до 1 липня, після чого цю естафету має перейняти Угорщина. 19 березня голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що запропонує використати 90% доходів від заморожених у Європі активів РФ на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру, а решту — спрямувати до бюджету ЄС на посилення потенціалу української оборонної промисловості.