Тернопільський апеляційний суд змінив запобіжний захід двом обвинуваченим в замаху на львівського бізнесмена Богдана Копитка. За “законом Савченко” Івана Кольцова та Станіслава Монте відпустили на волю через 7,5 років, замість призначених 15 років. Про це йдеться в ухвалі суду від 26 червня. 37-річний чернівчанин Станіслав Монте та 36-річний росіянин Іван Кольцов у березні 2024 року були засуджені до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за співучасть у замаху на життя бізнесмена зі Львова Богдана Копитка на прізвисько “Копито”. Під час виконання замаху через підрив автомобіля посеред дороги загинули троє охоронців Копитка. Цим же ж вироком Шевченківський районний суд засудив до довічного ув’язнення львів’янина Дмитра Гаврилюка. Двоє причетних до замаху вже відбули термін Після цього Дмитро Гаврилюк оскаржив вирок в Тернопільському апеляційному суді. Оскільки цей суд взяв справу до розгляду, вирок Шевченківського районного суду не вступив у законну силу, і всі троє обвинувачених досі не набули статусу засуджених. Тому для них продовжував діяти запобіжний захід — тримання під вартою. Тож Монте та Кольцов не могли вийти на волю, хоча відбули призначене їм покарання. Вирок суду першої інстанції оголосили 19 березня 2024 року, тоді як Монте і Кольцова затримали ще 26 вересня 2016 року. Упродовж слідства та судового розгляду вони перебували під вартою. Тож на момент оголошення вироку їм не вистачало кілька днів до моменту, коли їхній термін відбування покарання сплине за “законом Савченко”. Відтак тоді, коли цей термін сплив — їхні адвокати подали клопотання про звільнення з-під варти. Тернопільський апеляційний суд задовольнив клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу, пояснивши, що тримання під вартою втратило свою актуальність. “Відповідно до ухваленого вироку обвинувачені на даний час уже повністю відбули призначене їм покарання і за наслідками апеляційного розгляду їх становище не може бути погіршено”, — йдеться в ухвалі суду. Відтак тепер Кольцова та Монте звільнили з-під варти й зобов’язали прибувати за кожною вимогою до суду, а також не відлучатися із населеного пункту, в яких вони зареєстровані, проживають чи перебувають, без дозволу суду. Справа про замах на Богдана Копитка До слова, замах на власника Львівського холодокомбінату Богдана Копитка, стався 29 серпня 2016 року на трасі біля Старого Села Пустомитівського району. Тоді підірвали один із автомобілів супроводу Копитка, після чого обстріляли авто з автоматичної зброї. Внаслідок підриву загинули троє охоронців підприємця, ще один отримав важкі поранення. За підозрою у причетності до організації та скоєння замаху на бізнесмена восени 2016 року поліцейські затримали кількох осіб. Наступного року до суду скерували скеровано обвинувальні акти щодо п’ятьох осіб: Дмитра Гаврилюка, а також колишніх бійців батальйону "Айдар" Станіслава Монте, Павла Антоненка, Івана Кольцова і Вадима Цукерника. Останні, згідно з версією слідства, за виконання замаху отримали аванс в розмірі 600 тис. грн, а загалом вартість "замовлення" оцінювали у 2,6 млн грн. На етапі досудового та судового слідства щонайменше двоє з обвинувачених, Цукерник і Монте, неодноразово змінювали свідчення, частково визнаючи свою провину. Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії у травні 2022 року Цукерника та Антоненка мобілізували до лав ЗСУ, а кримінальні провадження проти них зупинили. За версією Детектив.інфо, причину замаху слід шукати в конфлікті двох львівських авторитетів періоду 1990-х років Богдана Копитка і Володимира Дідуха на прізвисько “Морда”. Саме з останнім підприємцем нібито співпрацював Гаврилюк напередодні скоєння замаху.