Нещодавно у Львові почався черговий, уже восьмий формаційний курс Української академії лідерства. Цьогоріч її учасниками є 53 хлопців та дівчат з різних областей нашої держави. Журналісти LVIV.MEDIA вирішили подивитись та розпитати як працює ця незвична для України освітня програма. Львівський осередок Української академії лідерства розташований на вулиці Пулюя, у хостелі Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного бізнесу. Для академії тут виділили перший поверх, на якому проводять лекції та інші заняття, і дев’ятий, де студенти живуть протягом навчального року. Формаційна програма в УАЛ розрахована на хлопців і дівчат віком 16-20 років, які закінчили школу, але ще не вступили в університет. Вона триває десять місяців. За цей час через різні види діяльності підлітки досліджують себе та світ, а також вчаться самостійності, витривалості, організованості та іншим навичкам, які притаманні справжнім лідерам. “Це формаційна програма випускників шкіл, яка направлена на творення нового покоління свідомих молодих людей, які так потрібні Україні зараз. Місія програми полягає в глибинній трансформації нашого суспільства, шляхом формування генерації молодих людей, які можуть брати на себе відповідальність за своє життя та за країну і мають для цього бажання та всі необхідні навички”, — розповіла менеджерка львівського осередку академії Вероніка Чупріна. Студентів академії спонукають розвиватися у трьох напрямках: емоційному, інтелектуальному та фізичному. Емоційний розвиток відбувається через рефлексії, менторський супровід та взаємодію з різними людьми, інтелектуальний — через лекції, читання та аналіз книг і статей, дослідження різних міст, а також дослідження себе в інтелектуальному форматі. Крім того, студенти займаються спортом, тренують витривалість та стійкість. “Протягом десяти місяців студенти формують, або ж трансформують себе, змінюючи свої сталі розуміння та навички. Ми називаємо це “Геномом лідера”, — зазначила менеджерка. “Геном лідера” складається з десяти різних навичок, серед яких прийняття рішень, покладання та досягання цілей, особистісний розвиток, здатність будувати навколо себе спільноти, навички ефективної комунікації та вміння рефлексувати про прожитий досвід. Крім того, сюди входять герменевтика — вміння аналізувати та шукати сенси в книгах, проводити паралелі з реальністю, розуміти та помічати інтертекстуальності — зв’язки з іншими текстами, — а також вміння вести за собою та надихати людей власним прикладом. “Щоб це все розкрити, ми даємо студентам в кожному з цих напрямків завдання та випробування, багато з ними говоримо, багато пояснюємо. Дуже багато чого ми доносимо до студентів саме через менторство” — розповіла Вероніка. Перед вступом усі студенти УАЛ проходять відбір із кількох етапів. Його починають проводити ще на початку року, і триває він до літа. Перед вступом абітурієнти заповнюють анкету, розповідають про свою мотивацію, проходять перевірку фізичної підготовки, а також групові та індивідуальні співбесіди. “Для нас суперважливо розуміти мотивацію студента, їхній досвід, а також бачити у них бажання бути долученими до розвитку України. Ми обираємо людей, які не просто прийдуть сюди “потусуватися” на десять місяців, а які візьмуть все, чого тут навчилися, і передаватимуть його далі, будуть цим ділитися”, — наголосила Вероніка. Коли студенти вже вступають в академію, на них чекає насичений розклад та інтенсивне навчання. Типовий навчальний день тут розпочинається о 6:45, та закінчується о 21:00. У цьому проміжку вміщаються руханка, душ, три приймання їжі, лекції та тренінги, рефлексії, час на самостійне опрацювання книг, обговорення літератури, заняття спортом, відпочинок, а часто ще й волонтерство та різні заходи. “Щодня відбувається дуже багато всього цікавого, і часто, щоб згадати все, що було вчора, потрібно глянути в розклад”, — розповіла нам Вікторія, студентка УАЛ. Усі лекції проходять на першому поверсі хостела. Для студентів запрошують спікерів з усієї країни, серед них український історик та публіцист Ярослав Грицак, громадський діяч Валерій Пекар, заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький, завкафедри міжнародних відносин «Києво-Могилянської академії» Максим Яковлєв. Переважно програма зосереджена на гуманітарних спеціальностях, студентам намагаються запропонувати якнайширший спектр цих наук — від філософії, політології та культурології до метафізики. “Їх потім нічого не лякає. Люди бояться того, що їм невідоме — лідерства, публічних виступів, журналістів, політиків тощо, бо з ними не стикаються. А коли вони під час навчання зустрічаються з багатьма штуками, людьми, концепціями, поглядами тощо, вони вже не такі перелякані, як всі ми. Наших студентів світ лякає вже не так сильно, як звичайного випускника школи”, — зазначив ментор Дмитро. Окрім навчання в осередку, студенти досліджують різні населені пункти України та Європи. “Наприкінці листопада ми проводимо такий собі фестиваль-з’їзд “Софія Київська”, туди приїжджають студенти з усіх осередків. На цей з’їзд ми запрошуємо різних політиків та урядовців. Наші студенти на цей момент вже настільки проактивні та бачили так багато цікавих людей, що їм уже цікаво, а чим же ці особливі? Вони ставлять різні питання, розумні й не дуже, часто незручні, та досліджують, як можна перелаштувати та змінити систему ”, — розповів Дмитро. Важливою частиною навчання в академії є розвиток самостійності у студентів. Підлітків спонукають приймати самостійні рішення та брати на себе відповідальність за їхні наслідки, вчать шукати ефективні розв'язання проблем та конфліктів. “Мабуть, лише 20% того, що ми тут проходимо — це навчальна програма, а все решта — це наша ініціатива“, — розповіла Катерина, студентка УАЛ. Також вона зауважила, що під час навчання студентів підштовхують до того, щоб бути корисними для громади, у якій вони проживають під час проходження програми. “Я зараз є частиною суспільного департаменту, ми організовуємо проєкти для розвитку молоді у Львові та в області. Ми будемо вчити школярів, як генерувати ідеї, будемо їх менторити та допомагати втілювати проєкти. Я б ніколи не могла подумати, що у 17 років буду організовуватиму проєкт з тренінгами в 73 громадах. Звучить наче неймовірно складно, але мені дали цю можливість та необхідну підтримку, і я можу робити все, що захочу, так, як я це бачу. Нас тут не ставлять в рамки, нам кажуть: “ви пропонуєте, а ми можемо вам допомогти та якось вас скоординувати”. Ми уже набрали команду та вчора презентували наш проєкт іншим студентам, адже у всіх багато роботи, і важко простежити, хто що робить. З грудня ми вже почнемо проводити ці тренінги, і це дуже класно. Так само з усім іншим: з волонтерством ми самі вирішуємо, хто куди поїде та що робитиме, на руханці та заняттях спортом обираємо собі вправи. Крім того, у нас є блоки від студентів, коли ми самі шукаємо та запрошуємо спікерів чи лекторів, або ж самостійно готуємо матеріал для лекцій”, — розповіла студентка Вікторія. Під час навчання в академії студентів супроводжують ментори, наразі у львівському осередку їх є п’ять і кожен з них опікується 10-11 студентами. Вони готують для підлітків лекції, а також є їхніми порадниками та підтримкою. Студентка Катерина розповідає про них так: “Ментор — це щось посередині між другом та вчителем. Це дуже допомагає, особливо в такі часи формації, коли багато всього відбувається і треба це все усвідомлювати, якось обдумувати та рефлексувати. Що мені особисто подобається в менторах — це взаємодія без дистанції. На відміну від спілкування з вчителем у школі, або з психологом, тут немає такої ж формальності чи медичності. Це просто розмова, під час якої можна виговоритись, поділитися думками та тим, що турбує. Такі бесіди дуже допомагають, адже вони наближені до нас, вони дуже справжні та теплі”. Вечори студентів академії часто проходять у кімнаті відпочинку. Тут вони влаштовують спільні перегляди фільмів, творчі вечори та групові рефлексії. Попри насичений графік і лише один вихідний — неділю, — студенти позитивно відгукуються про процес навчання. “Звісно, бувають дні, коли втомлюєшся, адже багато подій, справ, інформації та цікавих людей, але я люблю відчувати цю втому, бо тоді розумію, що живу повноцінним життям. Я бачу, що мій потенціал тут залучений, і мені не буває нудно. Важко лише перші кілька днів, але люди адаптовуються до всього — як травинка пробивається через бетон, так і ми. Насправді коли я поїхала на канікули додому, мені цього всього дуже не вистачало“, — розповіла студентка Катерина. Ментор Дмитро також зазначив: “Коли студенти проходять такий 10-місячний інтенсив, вони призвичаюються швидко та багато працювати, як двигун. Після цього вони вже розуміють, що все доступно, все реально, і що все можна зробити та встигнути“. Після закінчення академії випускники не отримують ніяких дипломів чи сертифікатів. Менеджерка Вероніка пояснила це так: “До нас студенти приходять не за папірцями, а за розвитком та зміною себе, а це ніякими дипломами не таврується“.