Частка Росії в імпорті вугілля, природного газу та нафти з країн поза ЄС до блоку безперервно скорочується з другого кварталу 2022 року. Про це свідчать дані Європейського статистичного бюро, пише «Суспільне». «У період між 2021 і 2022 роками відбулося значне зростання імпорту енергоресурсів в ЄС як середньомісячного значення (+121%), так і в кількості (+9%). Однак у I кварталі 2023 року зафіксовано зниження обох показників. Порівняно з I кварталом 2022 року вартісне зменшення є на рівні -9,2%, а у кількості – на -3%», — йдеться у повідомленні. Так, санкції ЄС прямо чи опосередковано вплинули на російську торгівлю нафтою та природним газом. Зокрема, країни значно диверсифікували постачальників енергоносіїв. Відтак частка Росії в імпорті вугілля, природного газу та нафти з країн поза ЄС безперервно зменшувалася з другого кварталу 2022 року. Дані Євростату свідчать, що у I кварталі 2022 року РФ була найбільшим постачальником нафти з часткою 26%, то у I кварталі 2023 року частка Росії становила лише 3,2%, зменшившись на 22,8%, порівняно з I кварталом 2022 року. Водночас за той же період збільшилися обсяги постачання нафти з Норвегії (+3,8%), Саудівської Аравії (+3,4%) і США (+2,7%). Натомість подібна ситуація спостерігалась і з природним газом, адже країни ЄС звернулися до інших джерел постачання енергоносія. Тоді у I кварталі 2022 року Росія була найбільшим постачальником до ЄС з часткою 38,8%, але в I кварталі 2023 року частка Росії впала на 21,4%. Водночас що стосується зрідженого природного газу, то Росія (18,1%) була другим за величиною постачальником в ЄС після США (48,6%) у першому кварталі 2022 року. Якщо порівняти з першим кварталом 2023 року, то частка Росії впала на 4,9%. Тоді як зросли частки Норвегії (+6,5%), Катару та Алжиру (+2,4%), а частка США зменшилася на 8,4%. Нагадаємо, згідно з даними Інституту енергетики, у 2022 році імпорт скрапленого природного газу в Європу вперше перевищив обсяги, що надходять на континент по трубопроводах.