Шахта "Степова" належить до державного підприємства "Львіввугілля". Тут працює більше 1200 людей. Шахта розташована у Львівсько-Волинському вугільному басейні у селі Глухів Червоноградського району. Вважається найбільш прибутковою шахтою на Львівщині. Lviv.Media відвідало об'єкт, аби на власні очі побачити, як працюють шахтарі. Усі фото — нашого фотокореспондента Микити Печеника.Спочатку нам проводять екскурсію на поверхні. Тут теж є багато об'єктів, які важливі для підтримки "життєдіяльності" шахти.На поверхневій території шахти є багато вже відпрацьованого обладнання, а також того, що ще придатне для роботи.Це — склади вугілля, які поповнюються з конвеєрів.Це — свята Варвара або свята Барбара на європейський лад. Її вважають покровителькою шахтарів та інших небезпечних професій. Статуї святій Варварі зустрічають робітників в шахті усюди — від головного входу до підземелля. Проходячи повз неї, працівники моляться перед робочою зміною. До речі, вітаються тут за своєю традицією — "Дай Боже".Мешканці з прилеглих населених пунктів добираються на роботу по-різному. Хтось автобусом, хтось власним авто, а хтось і на велосипеді. Тут шахтарі, що працюють під землею, беруть кисень та інші засоби індивідуального захисту.Взагалі, безпека тут — передусім, і навколишнє середовище про це постійно нагадує.Перед спуском кожен працівник має взяти два однакових номерки різних фігур. Круг здають перед спуском, а трикутник після повернення на поверхню. Так перевіряють, чи ніхто не загубився. Попередньо в зошит записують усіх з їхніми номерками.Спуск та виїзд з шахти — строго за графіком та лише групами. До слова, перша зміна — ремонтна, вони не видобувають вугілля, а працюють над станом робочого обладнання. Загалом змін — 4 за добу.Разом із ремонтною зміною ми опускаємось вниз на глибину 550 м під поверхнею землі. Кліть, тобто кабіна "ліфта", "летить" вниз зі швидкістю 6 м/c.Нетренованим людям перший час доведеться звикати до іншого тиску та його різкої зміни. Перші хвилини вуха може злегка закласти. Ходити тут доводиться і по дошках, і по породах, і по воді.Ці ремонтники працюють над укріпленням проходів та іншим обладнанням.Це — прохідницький комбайн КСП-32, призначений для механізованої відбійки та навантаження грязьової маси.А так шахтарі працюють в лавах — горизонтальних штучно створених порожнинах, утворених шляхом виймання корисних копалин та інших порід з метою подальшої експлуатації. Стоячи працювати тут неможливо, лише сидячи, а то й лежачи. А до місця роботи треба повзти разом з інструментами та обладнанням.Це — спосіб зв'язку із поверхнею.Завдяки таким трубам як ці у підземеллі шахти відбувається вентиляція та циркуляція повітря, аби шахтарі мали чим дихати. Шкідливий газ метан, якого на такій глибині вистачає, висмоктується.А у цьому підземному медпункті працює пані Мар'яна. Тут вона працює вже три роки, перед цим сім років працювала у поверхневому медпункті. Каже, що звикати було складно перший рік. Медпункт мусить працювати і під землею, адже опускати та піднімати кліть заради 1-2 людей не дуже раціонально.І ще трохи світлин шахтарів.А це диспетчерська. Тут слідкують за всім, що відбувається у шахті в режимі реального часу.А це їдальня шахти "Степової". Ціни тут, між іншим, досить лояльні. Сюди полюбляють заходити не тільки працівники шахти, а й ті, хто тут проїздом, наприклад далекобійники.Шахта — це масштабний і дуже злагоджений механізм. Робота цих людей — непроста і надвідповідальна. Функціонування шахти особливо важливе для регіону і Львівщини загалом.