• Головна
  • Війна
  • Життя під заставу: через війну в Україні суттєво зріс рівень бідності

Життя під заставу: через війну в Україні суттєво зріс рівень бідності

Чоловік тримає пустий гаманець в руках

Люди все частіше закладають свої речі у ломбарди

Від початку повномасштабного вторгнення Росії багато людей в Україні втратили роботу, і як наслідок фінансову стабільність. Вони змушені звертатися до ломбардів та закладати свої цінні речі, щоб подолати бідність.

Про це пише The Guardian.

Згідно з нещодавнім звітом Світового банку, у 2022 році в Україні рівень бідності зріс з 5,5% до 24,2%. На межі бідності опинилися ще 7,1 мільйона людей. Найгірша ситуація - в сільській місцевості. За іронією долі, саме ця частина й залишається поза увагою.

Загалом наприкінці 2022 року рівень безробіття неофіційно становив 36%, а інфляція досягла 26,6%. Регіональний директор установи у Східній Європі Аруп Банерджі попередив, що рівень бідності може різко зрости.

У київський ломбард «Скарб» 40-річна Олександра прийшла викупити свої швейні машинки. Як і всі відвідувачі магазину, вона не хоче називати своє прізвище. Вона розповідає, що в лютому 2022 року, вона працювала бухгалтером у фірмі, де працювало 14 людей, проте всі вони були звільнені через війну. Відтоді їй важко знайти постійну роботу.

Коли заощадження закінчилися, як і багато інших жителів Києва, вона пішла до ломбарду та почала закладати свої речі, щоб якось жити. Лише через рік знайшла роботу, яка дозволила їй повернути свої швейні машинки.

Касир Олександр Степанов зауважує, що в деякі дні до магазину може прийти 50 людей, щоб здати мобільні телефони та побутову техніку. За його словами, ті, хто може собі це дозволити, повернуться за товаром протягом двох тижнів. 

«Люди борються через війну. У них немає грошей. Багато хто втратив роботу, а ціни різко зросли. Найдорожче їжа, а потім паливо для машини. Деякі речі подорожчали на 40-50%. До війни моя дружина ходила в супермаркет за покупками і це коштувало 200 гривень, а зараз цей же магазин коштує 400-500» — каже чоловік.

Водночас в Ірпені ремонтують пошкоджені будівлі, працюють крани та робочі бригади. Але хоча наземна війна давно відступила від Ірпеня, економічні наслідки конфлікту все ще гостро відчуваються в місті.

Найпомітнішу ознаку бідності можна знайти в протестантській церкві в місті, де священники створили шість центрів розподілу безкоштовного хліба по всій області, найбільш завантажені в самому Ірпені. Там майже кожного дня близько 500 людей стоять у чергах за безкоштовним хлібом. Крім того, поряд стоять столики, де розкладені вживані одяг та взуття.

Там жителька Ірпеня Вероніка Правик переглядає одяг й шукає безкоштовні підгузки та дитяче молочко для свого малюка. Іноді це є, але не сьогодні. Вона розповідає, що втратила роботу і втекла з сім'єю до Іспанії на пів року. Там вона витратила усі свої заощадження й восени повернулася в Україну.

«Я не працюю, але мій чоловік працює. Через війну всі ціни зросли, і на зарплату мого чоловіка купують менше, ніж раніше, через падіння курсу долара. Нам ще потрібно знайти гроші, щоб заплатити за квартиру та обігріти її минулої зими. Я просто ніколи не уявляла, що ми так будемо жити. До війни ми все встигали. Це дуже важко, і всі страждають однаково», — каже жінка.

Пастор Віталій Колесник, який разом із колегою Василем Острієм організував роздачу хліба, описує ситуацію в Ірпені. Одним із найбільших приватних роботодавців, за його словами, був бізнес із різьби по дереву, який нараховував 400 працівників на трьох підприємствах, але його заводи сильно пошкодили під час боїв. Завод перемістили на захід України і, як наслідок, робітників в Ірпені звільнили. 

«Багато людей готові працювати тут за гроші. Зарплати вже менше ніж були, але люди підуть на все, щоб заробити гроші», — каже він. 

Економістка Олена Білан бачить поглиблення кризи, але каже, що без величезного пакета фінансової підтримки з боку міжнародної спільноти, включаючи обіцянки на суму 43 мільярди доларів, ситуація була б гіршою.

«Ми бачили падіння ВВП на 30% значною мірою через те, що Україна експортує 80% своїх товарів через порти, до яких вона більше не має доступу. У нас була інфляція 26% — знову ж таки, що могло бути гірше — але зарплати людей також залишалися незмінними, а валюта девальвувала по відношенню до долара на 20%. Найбільша проблема полягатиме в тому, як створити нові робочі місця», — зазначає економістка.

Нагадаємо, через ворожі ракетні удари в Україні суттєво зросли ціни на споживчі товари.

Пов’язані публікації

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності