Колишній голова Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Олександр Лієв у понеділок, 5 лютого, пройшов «публічний поліграф», щоб довести свою невинуватість. Однак на запитанні про вказівки від керівництва Лієв провалився, повідомило «Громадське». У розпорядженні журналістів опинилися результати з передтестового дослідження Лієва. Також кореспондент «Громадського» побував на публічній перевірці. Лієва та ще чотирьох людей підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. За даними Служби безпеки України, у 2022 році посадовці Міноборони уклали контракт на закупівлю гуртової партії мінометних пострілів із компанією «Львівський Арсенал». Потім Міноборони перерахувало на рахунки підприємства гроші, однак боєприпаси компанія так і не відправила. Дослідження на поліграфі Олександр Лієв організував сам. Перед публічним поліграфом 5 лютого, ексчиновник пройшов передтестове дослідження. Всього Лієву поставили сім запитань: Чи отримував Лієв неправомірну вигоду (кошти, майно, цінності, криптовалюту, послуги) за результатами контракту з ТОВ «Львівський Арсенал»? Чи був знайомий із керівником ТОВ «Львівський Арсенал» Юрієм Збітнєвим та представником компанії Sevotech Олексієм Хорошаєвим на час укладення контракту? Та чи мав із ними змову? Чи мав із ними контакти, окрім офіційного листування? Чи знав Лієв наперед, що цей контракт не буде виконаний? Чи наполягав Лієв на включені в контракт положень про штрафні санкції у 200 млн грн у разі зриву контракту? Чи отримував Лієв вказівку від керівництва на укладання контракту з «Львівським Арсеналом» від керівників Міністерства оборони? Чи мав намір Лієв виїхати за межі України з метою переховування від слідства? Чи готовий Лієв сприяти слідству у встановленні істини у цій справі? За результатами передтестового дослідження від 2 лютого, які опинилися у журналістів, Лієв дав неправдиву відповідь на одне із запитань. Воно стосувалося того, чи отримував експосадвоець вказівку від керівництва на укладання контракту з «Львівським Арсеналом» від керівників Міністерства Оборони. 2 лютого Олександр Лієв відповів на це запитання «ні», і ця відповідь, на думку поліграфолога, була неправдивою. 5 лютого на це саме запитання Лієв відповів: «ні… і так, і ні, тут…» Коли його попросили дати точну відповідь на запитання, він сказав: «ні, тут треба пояснювати». Зрештою поліграфолог зняв запитання через те, що воно «не було сприйнято респондентом», і у Лієва виникло «підвищене реагування». Нагадаємо, За даними СБУ, у серпні 2022 року посадовці Міноборони уклали контракт на закупівлю гуртової партії артилерійських снарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Потім Міноборони перерахувало на рахунки підприємства гроші, однак артснаряди компанія не відправила. Надалі «Львівський арсенал» переказав гроші словацькій компанії Sevotech, до ради директорів якої входить колишній чиновник «Укроборонпрому» Олексій Хорошаєв. Своєю чергою Sevotech переказала частину грошей хорватській WDG, якою володіє сім’я місцевого торговця зброєю Звонка Зубака. Однак хорвати замість купівлі зброї витратили ці гроші на свій розсуд, зокрема — купили зруйнований завод з виробництва пороху в Боснії та Герцеговині. Решту грошей, які залишилися на рахунках «Львівського арсеналу», арештували. Зазначимо, що у травні 2022 року Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. Але фактично компанія доставила 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів. Прокурор звернув увагу на те, що Лієв мав про це знати, оскільки його департамент робив перевірку ризиків контракту. 26 січня стало відомо, що Міноборони відсудило у «Львівського арсеналу» 1,5 млрд грн. А 27 січня СБУ затримала ексчиновника Міноборони Олександра Лієва, який фігурує в цій справі, під час спроби перетнути кордон. Загалом у цій справі повідомили про підозру п’ятьом чинним і колишнім працівникам Міноборони, а також керівникам «Львівського арсеналу» та представнику іноземної структури. Серед підозрюваних також є Тоомас Нахкур — чинний керівник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, якого 2 лютого відсторонили від посади. Усім підозрюваним інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою.