В НАТО є кілька великих центрів, які дуже обережно ставляться до просування України в Альянс. Про це в подкасті «Української правди» сказав дипломат, міністр закордонних справ України у 2014-2019 рр. Павло Клімкін. «Перші це американці. Другі це «класична Європа». Якщо ви побачите, це ж не тільки німці, французи, нідерландці, іспанці, італійці, а й багато країн центральної Європи. Добре, що литовці, поляки та естонці «за». А ви запитайте словаків після виборів, які там будуть у вересні, запитайте болгар, Орбан це окрема історія. Також окремо слід розглядати Туреччину. Це може бути мегаісторія. Наприклад, довго тягнеться прийняття в НАТО Фінляндії та Швеції. У турків своя логіка, хто б там не переміг на виборах», - сказав він. За словами Клімкіна, США не поспішають вступати у дискусію щодо членства України в НАТО. «Там є декілька фундаментальних причин, з яких вони не поспішають. Це не значить, що вони проти. Ми живемо в іншій системі координат, і годинник для нас по-іншому рухається. Перше це небажання США як самим, так і в компанії з країнами Заходу, вступати у прямий конфлікт з Росією. Це «червона лінія» їх політики. Вони прекрасно розуміють, що є частина російської еліти й безпосередньо Путін, хто ніколи не буде вважати нас Україною, адже вважають нас або Росією, або антиросією. Росія через це готова підняти ставки, але США не готові до цього», - зазначив дипломат. Проте він відзначив момент, який пов’язаний із солідарністю всередині НАТО і всередині Заходу, куди також належать Австралія та Південна Корея. «Ніякого «колективного Заходу» до повномасштабного вторгнення не було. Були ознаки координації та різні співпраці, але тепер він є. Наприклад китайцям він критично не подобається. Вони хотіли б окремо розмовляти з американцями, окремо з німцями, окремо з австралійцями», - розповів ексміністр закордонних справ. Нагадаємо, дипломат вважає, що майбутній саміт «Великої сімки» буде дуже важливим для архітектури безпеки України. Натомість очікувань від майбутнього саміту НАТО у Литві наразі немає.