Коли 24 червня Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз, це був історичний момент не лише для самої країни, а й для європейського проєкту в цілому. Європейські лідери в Брюсселі раз і назавжди чітко заявили, що українці заслуговують бути частиною вільної європейської сім’ї та приєднаються до ЄС. Вже наступного дня ключові особи, які приймають рішення в Україні, зустрілися, щоб обговорити, як найкраще зберегти імпульс у процесі європейської інтеграції. Більшість розглянутих питань давно стояли на порядку денному, але зараз, враховуючи війну та нещодавно наданий статус кандидата, не залишалося місця для політичних ігор, зволікань чи нерішучості. Про це віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина написала у колонці Politico. Протягом останніх кількох місяців влада провела десятки консультацій із зацікавленими сторонами як в Україні, так і з експертами Європейської комісії, Ради Європи та Венеціанської комісії, а громадянське суспільство країни уважно стежило за реформами та оцінювало їх процес. По-перше, Верховна Рада України змінила порядок відбору суддів Конституційного Суду, запровадивши етичну раду міжнародних та українських експертів, відповідальних за перевірку кандидатів, оцінку їхньої моральної поведінки та професійних навичок. Вперше відбір відбуватиметься на конкурсній основі, прозоро для громадськості та міжнародних партнерів України. Ще одним акцентом стало ефективне перезавантаження органів управління — Вищої ради юстиції (ВРЮ) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів — за участю експертів, делегованих міжнародними партнерами. У травні консультативна рада з етики завершила перевірку доброчесності кандидатів, а в серпні парламент призначив двох нових членів за своєю квотою. Кілька днів потому з’їзд вчених-юристів призначив свого члена, а другий уже готовий, і тепер з’їзд суддів збереться, щоб заповнити свою квоту в середині січня — таким чином ВРЮ запрацює. Натомість що стосується Вищої кваліфікаційної комісії суддів, то відбіркова комісія завершила розгляд усіх претендентів, з яких буде відібрано остаточних кандидатів. Крім того, призначено нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), який раніше був обраний на конкурсній основі. А процес відбору нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) розпочато відкрито та прозоро, комісією з українських та міжнародних експертів. Попри те, що вони перебувають у розпалі війни, ці антикорупційні інституції прискорили свій темп. І НАБУ, і САП регулярно публікують звіти про свою роботу, і цього року понад 150 осіб притягнуто до відповідальності та понад 40 справ потрапили до Вищого антикорупційного суду, який виніс понад 20 вироків у вигляді позбавлення волі. З цих випадків передача Збройним Силам України конфіскованих коштів на суму 1,2 мільярда гривень стала значним внеском у військові зусилля. Тим часом три закони про боротьбу з відмиванням грошей, які відповідають стандартам Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), уже ратифіковані або прийняті. Зокрема, імплементовано додатковий протокол до Конвенції РЄ про запобігання тероризму, а два інші — про міжнародне співробітництво в кримінальному судочинстві та про політику санкцій — мають бути доопрацьовані перед голосуванням у парламенті. Крім того, у грудні міжвідомча група у тісній співпраці з експертами Консультативної місії ЄС завершила роботу над розробкою комплексної стратегії реформування правоохоронного сектору України. Ба більше, у листопаді минулого року президент Володимир Зеленський запустив процес демонтажу олігархічної системи України, підписавши антиолігархічний закон. У зв’язку з цим було зроблено декілька кроків, і Україна продовжуватиме проводити консультації як з Венеціанською комісією, так і з Радою Європи, щоб забезпечити імплементацію закону юридично обґрунтованим. РНБО також затвердила положення про формування та ведення реєстру олігархів, Національне агентство з питань запобігання корупції розробило низку відповідних законопроєктів, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила положення про перевірку медіаінвесторів. Так само рекомендації ЄС дали поштовх реформі ЗМІ в Україні: у грудні парламент прийняв комплексний закон про медіа, який узгоджує законодавство країни з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, надає повноваження незалежному медіарегулятору України та відповідає відгукам, отриманим від експертів РЄ та Комісії. Також проєкт закону про національні меншини обговорено з представниками цих громад і внесено зміни згідно з рекомендаціями експертів РЄ. Цей закон визначає правові основи державної політики щодо захисту та забезпечення прав національних меншин. Реалізації закону також сприятиме державна програма «Єдність у різноманітті», яка буде розроблена за погодженням з представництвами цих громад. Зазначається, що протягом останніх місяців було зроблено значні кроки для досягнення всіх семи цілей реформи, визначених Комісією. Крім того, як уряд, так і парламент активізували роботу з наближення законодавства в рамках Угоди про асоціацію, яка є міцною основою для початку процесу інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Таким чином, зараз Україна повинна почати рухатися вперед, але це вимагає однакового рівня відданості з обох сторін. «Україна — це динамічна демократія з усіма її злетами та падіннями, і навіть незважаючи на те, що це іноді ускладнює досягнення консенсусу, ми повинні плекати й цінувати такі демократичні дебати. Зрештою, це те, за що воюють наші солдати. Щодня гинуть наші військовослужбовці та мирне населення, а наші міста потопають у темряві та холоді. Ми не можемо дозволити собі втрачати жодної хвилини», — резюмувала Стефанішина. Нагадаємо, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела першу у новому році телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським. Вона розповіла, що розраховує невдовзі приїхати в Україну з візитом.