Тривала глобальна продовольча криза стала одним із найбільш далекосяжних наслідків російської війни, сприяючи масовому голоду, бідності та передчасній смерті. Про це пише The New York Times. Кремль блокує більшість поставок з України — одного з найбільших у світі виробників пшениці. Під дипломатичним тиском Москва почала пропускати деякі судна, але продовжує обмежувати більшість поставок з України, яка разом з Росією колись експортувала чверть світового обсягу пшениці. Крім того, атаки росіян на енергетичну мережу країни також порушують потік продовольства. Так, дефіцит їжі вже посилюється через посуху на Африканському Розі та надзвичайно сувору погоду в інших частинах світу. Яка ситуація з голодом у світі зараз За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, понад 345 мільйонів людей страждають або знаходяться під загрозою гострої нестачі продовольства, що більш ніж удвічі перевищує показники 2019 року. «Зараз ми маємо справу з масштабною кризою продовольчої безпеки. Це є наслідком багатьох речей, як ми всі знаємо, включно з агресією Росії проти України», — заявив державний секретар США Ентоні Блінкен на саміті з лідерами африканських країн у Вашингтоні. Дефіцит продовольства та високі ціни завдають сильного болю Африці, Азії та Америці. Офіційні особи США особливо стурбовані Афганістаном і Єменом, які також були спустошені війною. Єгипту, Лівану та іншим великим країнам-імпортерам продовольства важко виплачувати свої борги через різке зростання витрат. Навіть у таких заможних країнах, як США та Велика Британія, стрімке зростання інфляції, спричинене частково війною, залишило бідніших людей без їжі. «Нападаючи на Україну, житницю світу, Путін атакує бідних у світі, посилюючи глобальний голод, коли люди вже знаходяться на межі голоду», — сказала Саманта Пауер, адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Яка роль України у світовій продовольчій системі Українці порівнюють ці події з Голодомором, коли радянська влада спровокувала голод в Україні, який забрав життя мільйонів людей. Водночас РФ обмежила власний експорт, збільшивши витрати в інших країнах. Найголовніше, що росіяни зупинили продаж добрив, необхідних фермерам у світі, адже до повномасштабного вторгнення Росія була найбільшим експортером добрив. Військові дії росіян в Україні також мали великий вплив: з березня до листопада Україна експортувала в середньому 3,5 мільйони тонн зернових та олійних культур на місяць, що різко знизилося із п’яти до семи мільйонів тонн на місяць, які вона експортувала до початку вторгнення в лютому. Ця цифра була б ще нижчою, якби не угода, підписана в липні ООН, Туреччиною, Росією та Україною під назвою Чорноморська зернова ініціатива, згідно з якою Росія погодилася дозволити експорт із трьох українських морських портів. Початкова угода була лише на чотири місяці, але в листопаді була продовжена ще на чотири місяці. Коли Росія погрожувала вийти з неї в жовтні, світові ціни на продовольство зросли на 5-6 відсотків, зазначила Ізобель Коулман, заступник адміністратора USAID. «Наслідки цієї війни надзвичайно, надзвичайно руйнівні. Путін штовхає мільйони людей у бідність», — сказала вона. Крім того, Росія продовжує блокувати 7 із 13 портів, які використовує Україна (загалом Україна має 18 портів, але п'ять знаходяться в Криму, який Росія анексувала у 2014 році). Тож наразі Україна використовує три порти в Чорному морі та три на Дунаї. Які фактори впливають на продовольчу кризу Ще до війни ціни на продовольство вже піднялися до найвищого рівня за понад десять років через пандемічні збої в ланцюзі поставок і повсюдну посуху. Так, США, Бразилія та Аргентина — основні світові виробники зерна — три роки поспіль переживали посуху. Зокрема, рівень річки Міссісіпі впав настільки, що баржі, які перевозять американське зерно до портів, тимчасово зупинилися. Також ослаблення багатьох іноземних валют щодо долара змусило деякі країни купувати менше продовольства на міжнародному ринку, ніж у минулі роки. «Було багато структурних проблем, а потім війна лише погіршила ситуацію», — сказала Сара Менкер, виконавчий директор Gro Intelligence, платформи кліматичних і сільськогосподарських даних, яка відстежує ціни на продукти харчування. Офіційні особи США стверджують, що російські військові навмисно атакували зернові склади в Україні, що є військовим злочином. Водночас багато фермерів в Україні пішли на війну або покинули свої землі, а інфраструктура, яка переробляла та транспортувала пшеницю та соняшникову олію на зовнішні ринки, зруйнувалася. Наприклад, на фермі за 190 миль на південь від Києва 40 із 350 працівників пішли в армію, а господарство бореться і з іншими нестачами. Кеес Хейзінга, голландський співвласник господарства, сказав, що атаки Росії на енергетичну мережу призвели до зупинки заводу, який постачає його та іншим фермам азотні добрива. Крім того, інші заводи з виробництва добрив у Європі були змушені зупинити або сповільнити виробництво минулого року через різке зростання цін на природний газ у результаті війни. «Цьогорічний урожай скоротився. І якщо росіяни так продовжуватимуть, наступного року врожай може бути ще гіршим», — сказав Кеес Хейзінга в листопаді. Також він додав, що для аграріїв в Україні різко зросли транспортні витрати. Зазначається, що до війни фермери вивозили Чорним морем 95% експорту пшениці та зерна з країни. Ферма Хейзінги платила від 23 до 24 доларів за тонну за транспортування своєї продукції до портів і на кораблі. Зараз вартість зросла більш ніж удвічі, а альтернативний маршрут — вантажівкою до Румунії — коштує 85 доларів за тонну. Кеес Хейзінга сказав, що компроміс Росії щодо чорноморських поставок допоміг, але він підозрює, що Москва гальмує операції, сповільнюючи перевірки. Все тому, що відповідно до домовленості, кожне судно, що виходить з одного з трьох українських портів у Чорному морі, повинно бути проінспектоване спільною командою українських, російських, турецьких співробітників і ООН, щойно судно досягне Стамбула. Дані ООН показують, що за останні тижні рівень перевірок знизився. Сторони домовилися розгортати по три групи щодня, сказала Ісміні Палла, речниця офісу ООН, додавши, що Організація вимагала більше. «Ми сподіваємося, що незабаром це зміниться, щоб українські порти знову могли працювати з більшою потужністю. Український експорт залишається життєво важливим елементом у боротьбі з глобальною продовольчою безпекою», — наголосила вона. Ісміні Палла додала, що рішення продовжити угоду сприяло падінню світових цін на пшеницю на 2,8 відсотки, але вони залишаються набагато вищими, ніж у попередні роки. Чи зміниться ситуація найближчим часом Зазначається, що багато фермерів використовують менше добрив на своїх полях, що призведе до зниження врожайності в найближчі сезони. Як наслідок — зростуть ціни на продукти харчування. У комюніке, оприлюдненому після завершення зустрічі лідерів країн Великої 20-ки на Балі у листопаді, заявили, що вони глибоко стурбовані викликами глобальній продовольчій безпеці, і пообіцяли підтримувати міжнародні зусилля, спрямовані на забезпечення функціонування ланцюгів постачання продовольства. «Нам потрібно зміцнювати торговельну співпрацю, а не послаблювати її», — заявив на саміті Нгозі Оконджо-Івеала, генеральний директор Світової організації торгівлі. Зокрема, уряд США витрачає близько 2 мільярдів доларів на рік на глобальну продовольчу безпеку, і після останньої великої продовольчої кризи у 2010 році він розпочав програму під назвою «Нагодуй майбутнє», яка зараз охоплює 20 країн. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Штати виділили понад 11 мільярдів доларів на вирішення продовольчої кризи. Це включає програму на 100 мільйонів доларів під назвою AGRI-Ukraine, яка допомогла приблизно 13 000 фермерам в Україні — 27% від загальної кількості — отримати доступ до фінансування, технологій, транспорту, насіння, добрив, мішків і мобільних складських одиниць. Ці зусилля можуть допомогти відновити країну, одночасно пом’якшивши глобальну продовольчу кризу — одна п’ята економіки України знаходиться в сільському господарстві, і п’ята частина робочої сили країни пов’язана з ним. «Це надзвичайно важливо для економічного виживання України», — зазначають експерти. Нагадаємо, для вивезення зерна з тимчасово окупованих територій України рф влаштувала складну контрабандну схему. Загалом від початку повномасштабного вторгнення країна-агресор заробила на цьому щонайменше 530 мільйонів доларів. Ці гроші використали для фінансування війни.