Останнім часом між Верховною Радою та мерами міст розпочалося відкрите протистояння. Суперечки точаться щодо законопроєкту №5655 про зміну системи містобудування. Детальніше про те, що пропонує Парламент та чому міські голови не згодні з цим, читайте у матеріалі LVIV.MEDIA. Чому Верховна Рада хоче ухвалити законопроєкт №5655 За словами заступниці голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, законопроєкт №5655, який парламент готовий ухвалити остаточно, зруйнує монополію місцевої влади на ухвалення рішень у будівельній галузі. Вона каже, що представники багатьох галузей зіштовхуються із непрозорістю умов містобудування — від виділення земельної ділянки до дозволу на будівництво. «Потім ти починаєш будівництво, до тебе місцева влада ходить і перевіряє, скільки хоче. Паралельно ти можеш отримати сюрприз, наприклад, об’єкт, де ти проводиш реконструкцію, визнають пам’яткою архітектури, потім в тебе ще раз вивернуть всі кишені і заставлять з домовленостями ввести об’єкт в експлуатацію. Інколи можуть попросити і долю в бізнесі. Інколи закриють очі на всі порушення і не побачать, як десятки об’єктів будуються незаконно», — зазначає Шуляк. Також вона наголошує, що законопроєкт № 5655 руйнує монополію місцевої влади на ухвалення рішень в усьому будівельному процесі. Саме тому маленькі громади підтримують законопроєкт, а великі міста з будинками-монстрами пручаються. «Видача цих документів буде автоматизована через використання Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва. Другий пазл, де ми ламаємо монополію, коли вводимо змішану систему містобудівного контролю: не тільки місцева влада зможе контролювати будівництво об’єктів та вводити в експлуатацію, але й уповноважені особи з містобудівного контролю», — пояснила нардепка. Водночас залишається Державна архітектурна інспекція з питань містобудування (ДІАМ) як орган контролю над будівництвом великих державних об’єктів, які будують за державні кошти. Цю ж позицію підтримує віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. У Facebook він заявив, що в Україні вперше на рівні закону пропонують прибрати чиновників від ухвалення рішень у будівельній сфері, автоматизуючи процес на підставі прозорих алгоритмів і перевірки даних в інших реєстрах та кадастрах. «Сфера будівництва — унікальний приклад справжньої цифрової реформи. Завдяки експериментам Кабінету Міністрів України більшість послуг щодо початку будівництва і введення в експлуатацію надаються онлайн через портал «Дія». Уся ж паперова документація поступово переводиться в електронну в єдиній системі», — написав Федоров. Хто виступає проти законопроєкту №5655 Голови 39 українських міст, сіл та селищ зробили категоричну спільну заяву щодо законопроєкту № 5655 та так званої містобудівної реформи. Заява оприлюднена на сайті Асоціації міст України і підписана особисто мерами. «Ми, голови українських міст, сіл і селищ, висловлюємо свою позицію та наголошуємо, що у цьому питанні абсолютно одностайні та категорично проти ухвалення цього законопроєкту. Не можна допустити ухвалення цього документа у тій редакції, яка існує наразі», — йдеться у тексті заяви. Підписанти заяви називають низку вагомих причин для відхилення законопроєкту №5655, адже він: створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок, а тим хто зайде, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування; контроль і нагляд місцевого самоврядування знищуються шляхом заміни їх на моніторинг, який містить лише спостерігання за самовільним будівництвом; вводить будівельну амністію та відшкодування вартості будівництва самовільним забудовникам з місцевого бюджету; порушує права власників земельних ділянок, адже відповідальності за самовільне будівництво не буде; ліквідовує можливість громадськості контролювати законність забудови та впливати на незаконні будівництва; знищує досягнення реформи децентралізації, вся галузь централізується та звільняється від реального контролю. «Асоціація міст України вже неодноразово зверталася до голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради з проханням спільно доопрацювати дискусійний законопроєкт щодо реформування містобудівної діяльності. Наголошуємо на дотриманні прозорих процедур і антикорупційних норм, гарантуванні безпеки мешканців, збереженні досягнень реформи децентралізації в законопроєкті та необхідності доопрацювання проєкту», — йдеться в заяві. Також наголошується на необхідності широкого громадського обговорення, консультацій з професійними середовищами. Заяву підписали, зокрема, міський голова Києва, а також мери обласних центрів — Львова, Хмельницького, Тернополя, Чернігова, Рівного, Житомира, Дніпра, Івано-Франківська, Ужгорода, Миколаєва, Луцька. Так, міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що група українських парламентарів вважає, що виходить, що «права мають усі, крім українських громад». «Згідно з пропонованим законопроєктом контрольні функції отримає приватна інспектуюча компанія. Її може створити, наприклад, сам забудовник. Натомість представники міської ради навіть не матимуть права потрапити на територію, де відбувається будівництво», — заначив Садовий. Він наголосив, що ця реформа потребує широкого обговорення і можливості почути всі сторони процесу, адже не можна говорити про місцеве самоврядування без місцевого самоврядування. «Нам пропонують керувати містом, але зав’язують руки. Мені дуже прикро, що це відбувається сьогодні», — додав Садовий. Натомість мер Києва Віталій Кличко відреагував на цей законопроєкт, зазначивши, що фактично він повністю нівелює контроль міст за будівництвом. І створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. А тим, хто зайде, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування. «Таким чином, самовільне будівництво стає повністю легалізованим, порушуючи права як власників земельних ділянок, так і мешканців громад», — заявив Кличко. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків теж виступив проти прийняття містобудівного законопроєкту. «Фактично забираються повноваження громади, громадські слухання. Місцеві органи влади вже не будуть дотичні до будівництва, все будівництво буде в Києві. Якщо цей законопроєкт ухвалять, то будов таких, як Мельника, стане ще більше», — заявив Марцінків, пригадавши справу франківського забудовника Івана Мельника та його M Group Development. Зокрема, люди, які придбали житло на умовах дольової участі в компанії Івана Мельника, так і не отримали своїх квартир. Через невиконання M Group Development своїх зобов’язань потерпіли до 5 тисяч людей. Реакція Мінінфраструктури на занепокоєння мерів У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України заявили, що вітають відкриту дискусію, яка триває вже півтора року. Там зазначили, що мери та інші особи, які виступають проти законопроєкту, використовують відверті маніпуляції та міфи, адже мають власний інтерес у хаотичній і ніким неконтрольованій забудові міст. Зокрема, у міністерстві перерахували ці міфи та дали їм спростування. Міф 1: передбачається монопольний централізований допуск виключно своїх будівельників на ринок, без жодного впливу місцевого самоврядування. Обмежене коло осіб матиме унікальні права: самі будують, самі себе контролюють і самі вводять в експлуатацію. Втім зазначається, що право на виконання будівельних робіт можна отримати в випадку, якщо всі документи є в реєстрах та кадастрах, вони дійсні. «Купити» таке право неможливо саме через запровадження електронної системи. Також законопроєктом №5655 не змінюється орган, який здійснює ліцензування. Це був і залишиться ДІАМ. Водночас законом передбачено жорстку відповідальність за будь-які подібні порушення — власники таких субʼєктів нестимуть відповідальність грошовими штрафами, власним майном та правом працювати на цьому ринку. Міф 2: право приватного контролю буде надано монопольному органу без жодної відповідальності за це. Проте приватний контроль не замінює державний. Ці структури, які існуватимуть паралельно. Україна вже має досвід демонополізації у будівельній сфері. Зокрема, технічна інвентаризація та експертиза проєктної документації на будівництво можуть бути замовлені у приватного виконавця. При цьому складні інфраструктурні об’єкти зі значним класом наслідків (мости, метро, шляхопроводи), об’єкти, замовниками яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, чи культурної спадщини національного значення залишаються у сфері контролю винятково ДІАМу. Міф 3: органи місцевого самоврядування втратять функції контролю та нагляду і стануть спостерігачами самовільного будівництва. Натомість законопроєкт розмежовує функції моніторингу забудови, містобудівного контролю та державного містобудівного нагляду, які будуть здійснюватися різними суб’єктами. При цьому органи місцевого самоврядування отримають нові повноваження, а саме: можливість здійснення державної реєстрації права на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (така реєстрація буде здійснюватись державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно, які є працівниками органів місцевого самоврядування); обов’язок здійснення моніторингу забудови; містобудівний контроль за об’єктами будівництва незалежно від класу наслідків (відповідальності), якщо їх замовником будівництва вибрано у якості такого органу; містобудівний контроль за об’єктами самочинного будівництва (у випадку невиконання приписів органу містобудівного контролю). Міф 4: буде скасовано відповідальність за самовільне будівництво і порушені права власників земельних ділянок через можливість будувати на землях без оформлення права власності. Але законопроєктом не передбачається можливості здійснювати будівельні роботи за відсутності оформленого права власності або права користування земельної ділянкою. Винятки, які передбачає законопроєкт, існують і сьогодні — вони стосуються, зокрема, реконструкції автомобільних доріг, капітального ремонту або реконструкції існуючих об’єктів без зміни геометричних розмірів їх фундаментів. Міф 5: вводиться будівельна амністія та відшкодування вартості будівництва самовільним забудовникам з місцевого бюджету Натомість, якщо власник земельної ділянки не заперечує проти будівлі чи споруди на його земельній ділянці, і суд визнає право власності на такий об’єкт саме за власником, справедливим є отримання компенсації. При цьому, якщо власником земельної ділянки є приватна особа, то про жодну компенсацію за рахунок бюджетних коштів не йдеться. Така норма існує і сьогодні. Але, якщо власник земельної ділянки заперечує проти «легалізації» об’єкта самочинного будівництва, він може вимагати примусового демонтажу (знесення) об’єкту. Будь-якої компенсації особі, яка здійснила самочинне будівництво, у разі примусового демонтажу такого об’єкта законопроєктом не передбачено. Демонтаж здійснюється за рахунок порушника. До того ж, за самовільне захоплення земельної ділянки передбачена кримінальна відповідальність.