Наприкінці минулого року Львівська ОДА затвердила регіональну програму інформатизації “Цифрова Львівщина” на 2022-2024 роки. На реалізацію програми виділили понад 15 мільйонів гривень. Lviv.Media розповідає, які ініціативи у галузі диджиталізації реалізують у 2022 на Львівщині. Будівництво нових ЦНАПів У законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі” йдеться про те, що громади з кількістю населення понад 10 тисяч мешканців до кінця 22 року обов'язково мають відкрити ЦНАПи. На Львівщині є 16 таких громад. У них живе близько 142 тисяч мешканців. “Держава цьогоріч допомагає таким громадам субвенцією на відкриття ЦНАПів. На неї вже виділили 231 мільйон в бюджеті. Проте ми розуміємо, що наші громади самотужки не зможуть відкрити центри і можливо навіть не всі зможуть отримати субвенцію. Тож ми вирішили їм допомогти співфінансуванням”, — розповідає Lviv.Media начальник управління з питань цифрового розвитку Львівської ОДА Максим Столярчук.. Так, відповідно до вимог регіональної програми інформатизації рівень співфінансування громади має бути не менше 25%, а також у громаді має бути відсутній ЦНАП. Обласна ж адміністрація планує кожній громаді виділити ще 10-25% вартості проєктів ЦНАПів. Це дозволить отримати від держави співфінансування, яке дозволить повністю реалізувати проєкт. Додамо, що окремо є 4 громади на Львівщині, де мешкає менш ніж 10 тисяч мешканців. Ці громади можуть подаватися на субвенцію і цьогоріч, але це не обов'язково. Вони можуть облаштувати ЦНАПи ще у 2023 році. Електронний документообіг у громадах З 73 громад Львівщини лише 2 мають систему електронного документообігу. Це Львівська і Зимноводівська громади. “Усім іншим громадам ми пишемо листи на звичайну електронну пошту. Вони можуть потрапити в спам, вони нічим не захищені, не сприяють виконавчій дисципліні і адмініструванню процесів. І тому ми плануємо забезпечити громади системою електронного документообігу”, — каже Максим Столярчук.. Проте таке рішення потребує багато роботи. Адже на електронний документообіг у програмі інформатизації передбачили 4 мільйони, але коштів потрібно щонайменше у 3 рази більше. “У зв'язку з цим ми будемо прописувати механізм співфінансування для громад. Він буде ґрунтуватися на кількості працівників у громаді, яким потрібні ліцензії, і на індексі податкоспроможності громади. Таким чином ми акумулюємо достатньо грошей і проведемо один великий тендер на закупівлю системи документообігу”, — ділиться Максим Столярчук.. До речі, технічну підтримку системи Львівська ОДА забезпечуватиме. Також компанію, яка надаватиме ліцензію на систему документообігу, зобов'яжуть забезпечити постійну підтримку громад упродовж року інформаційними матеріалами, лекціями, відеоуроками для того, щоб максимально комфортно перейти на електронний документообіг. Додамо, сучасні системи документообігу мають різні додаткові модулі, які дозволяють приєднувати реєстри. Таким чином деякі публічні послуги зможуть перевести в електронний варіант. У перспективі створять особисті кабінети мешканців області, де можна буде подати запит на певну інформацію, а з різних реєстрів підтягуватимуться дані, які формуватимуть відповідь на запит. Цифровізація державного архіву Львівської області Державний архів Львівської області — один з найбільших у Європі. Там зберігають понад 2,5 мільйона томів справ 18–21 століть. Документи об’єднані у понад 5100 фондів, а науково-довідковий апарат архіву утворює майже 13 тисяч описів справ. Проте наразі в архіві вже майже не лишилося місця “Це несе ризики збереження документів. Тому ми передбачили понад 800 тисяч гривень на цифровізацію архіву. За ці кошти ми облаштуємо 5 робочих місць для працівників архіву, розпочнемо роботи над розробкою сайту архіву, де можна буде ознайомитися з документами, оцифруємо 100-200 тисяч документів. Це цілком реально, адже у 2021 році архів своїми силами оцифрував 40 тисяч документів”, — говорить Максим Столярчук.. Також команда студентів Львівської політехніки розробляє для архіву систему на основі штучного інтелекту, яка допомагатиме знаходитиме документи в архіві. Адже наразі номенклатури справ знають тільки працівники й, якщо людина хворіє чи змінила роботу, деякі документи знайти важко. Оцифрування всіх публічних адміністративних послуг ЛОДА До кінця 2022 року усі послуги Львівської ОДА можна буде отримати онлайн. Зараз управління з питань цифрового розвитку збирає зі всіх підрозділів інформацію про послуги, які вони надають людям. Далі створять систему, щоб документи на всі ці послуги можна було подати онлайн. І це завдання мінімум на 2022 рік. Водночас завдання максимум — перевести ці послуги у цифрову площину. “Тобто людина даватиме запит, а ми налаштувавши роботу з різними реєстрами, готуватимемо одразу відповідь”, — пояснює Максим Столярчук.. Проте поки що не відомо, чи вдасться зробити портал вже у 2022 році. Розширення послуг у ЦНАПах Нещодавно у Дрогобичі відкрили Дія.Центр, де розташувався Центр надання адмінпослуг міськради. Цей ЦНАП зараз надає понад 400 послуг. Водночас на Львівщині є громади, де у ЦНАПах є лише 40 послуг. “За законом, якщо у ЦНАПі немає обладнання для друку паспортів і інших документів, він має надавати щонайменше 170 послуг. Там, де є обладнання, має бути майже 200 послуг. Відповідно ми хочемо підняти якість і кількість послуг по Львівщині. Для цього будемо працювати з громадами, допомагати їм розширювати перелік послуг та проводити навчання”, — додає Максим Столярчук.. Загалом у планах, щоб Львівщина увійшла у трійку областей за кількість послуг у ЦНАПах. Відкриття центру Дія.Бізнес Дія.Бізнес — це центр підтримки підприємців, на який держава не витрачає ресурсів. Його мають відкривати за кошти підприємців-спонсорів. “Зараз в Україні є близько 10 центрів Дія.Бізнес. Основне їхнє завдання — підтримка підприємців-початківців. Там можна отримати консультації, потестувати ідею, пройти навчання чи курси підприємництва”, — пояснює Максим Столярчук.. Наразі на Львівщині шукають підприємців, які зможуть інвестувати у центр Дія.Бізнес. Нагадаємо, 25 громад Львівщини зможуть під’єднати інтернет коштом держави.