Діагноз депресії у зрілому віці може подвоїти ризик розвитку деменції у літньому віці. У дослідженні, опублікованому у JAMA Neurology, використовувалися дані понад 1,4 мільйона громадян Данії, за якими спостерігали з 1977 по 2018 рік, сказала провідний автор дослідження доктор Холлі Елзер, епідеміолог і постійний лікар із неврології в Університеті Пенсільванії, пише CNN. Зазначається, що дослідники ідентифікували людей із діагнозом депресія та без, й спостерігали протягом багатьох років, щоб побачити, у кого пізніше в житті розвинулася деменція. Дослідники враховували такі фактори, як освіта, дохід, серцево-судинні захворювання, діабет, вживання психоактивних речовин та біполярний розлад. Великий набір даних і численні аналізи, використані дослідниками, зробили їхні висновки надійними, але дослідження обмежено недоступністю інформації, наприклад генетичних даних, сказала доктор Наталі Марчант, доцент кафедри психіатрії в Університетському коледжі Лондона, яка не брала участі в дослідженні. Так, депресія в пізньому дорослому віці часто вважається раннім симптомом деменції й багато попередніх досліджень пов'язували ці два факти. Але останнє дослідження показує зв’язок між ризиком деменції та діагнозом депресії в ранньому та середньому віці. «Тому наші результати є переконливими доказами того, що депресія є не лише раннім симптомом деменції, але й того, що депресія підвищує ризик деменції», – сказала Холлі Елзер. Як вони пов'язані Попри те, що зв’язок між депресією та деменцією був сильним, все ще є питання, на які дослідження не дало відповіді. «Наприклад, можуть існувати загальні фактори ризику депресії та деменції, які виникають на ранньому етапі життя, депресія може підвищувати ризик деменції через зміни рівнів ключових нейромедіаторів, або депресія може призводити до змін у поведінці здоров’я, що, у свою чергу, підвищує ризик деменції. Існує явна потреба в майбутніх дослідженнях, які вивчатимуть потенційні механізми, які пов’язують депресію на ранніх стадіях зрілого віку з початком деменції», — зазначила провідний автор дослідження. Водночас ще один результат, який може знадобитися для подальшого дослідження, — сильніший зв’язок між чоловіками, ніж жінками. «Це цікава знахідка, яка, я сподіваюся, буде досліджена далі. Це підтверджує ідею про те, що нам потрібно регулярно розглядати фактори ризику деменції у чоловіків і жінок окремо, оскільки можуть бути задіяні різні механізми», — зауважила Наталі Марчант. Навіщо лікувати депресію Подвійний удар депресії та деменції може бути страшним, і ви можете запитати: чи лікування зменшить ризик? Вчені зазначають, що це ще не зрозуміло. В останньому дослідженні розглядалося лікування антидепресантами протягом шести місяців після встановлення діагнозу та не було виявлено різниці в ризику між групами, які отримували лікування, і групами, які не отримували лікування. Натомість додаткові дослідження того, чи ліки та когнітивно-поведінкова терапія з різним часом і тривалістю ефективні для зниження ризику, будуть важливими для просування вперед. Попередні результати інших обсерваційних досліджень показують, що люди похилого віку, які брали участь у терапії, яка зменшила їхні симптоми депресії та/або тривоги, також мали знижений ризик майбутньої деменції. Також оскільки дослідження були спостережними, вчені не можуть сказати, чи терапія призвела до зменшення випадків деменції. «Тим не менш, піклування про своє психічне здоров’я безперечно все ще важливо для вашого благополуччя», — сказала Марчант. Водночас незалежно від ризику деменції, лікування депресії має бути пріоритетом. «Оскільки депресія надзвичайно поширена і пов’язана зі значними індивідуальними та суспільними витратами, ефективне лікування симптомів депресії має бути пріоритетом, незалежно від того, чи створюють вони ризик розвитку деменції в подальшому житті», – зазначила Елзер. Нагадаємо, нещодавно дослідження виявило зв’язок між нелікованими порушеннями зору та ймовірністю розвитку деменції.