У середу, 15 листопада, розпочинається Різдвяний піст, який триватиме 40 днів і завершиться перед Різдвом 25 грудня. Значення посту Протоієрей Михайло Омелян розповідає, що слово піст походить із давньонімецької мови від слова "fasto". Зі слів священника, воно означає "триматися міцно чогось" або "утверджуватися в чомусь": в добрі, в бажанні виправити своє життя, триматися на шляху добра, віддалитися від зла, стримати язик, приборкати в собі гнів, лихослів’я, брехню. "Якщо згадати слова Ісуса Христа, де Він закликає покаятися, бо наблизилося Царство Небесне, найперше акцентує на духовному, а не наголошує на тому, що не їсти м’яса і молочних продуктів. Утримання від певного роду їжі – це засіб, а не мета. Кожен українець зараз проходить великі випробування війною. Багато людей пройшли окупацію, де була нестача харчів, тому в цьому році головний акцент не на тому, які обмеження віряни матимуть в їжі, а в духовному постуванні", – каже отець Михайло. Не обмежуватися в їжі у період великого посту, з його слів, можна подорожуючим (в дорозі понад 8 годин). Хворим та тим, хто важко працює чи "харчується зі столу інших". "Зараз через війну багато українців стали переселенцями в Україні та біженцями за кордоном. Є й ті, хто голодує чи залишилися без житла.Тому їм також дозволено їсти те, що дозволяють обставини". Викладачка християнської етики Оксана Гусак зазначає, що в році є чотири пости. Два з них великі — Великодній та Різдвяний. “Великодній піст є важким, бо ми переживаємо моменти страждань Христа і всі Літургії наповнені покаянними молитвами, то Різдвяний — піст радісний. Бо це є час очікування. Це те саме, як в родині готуються до народження дитини і всі сповнені трепету в очікуванні особливого моменту”, — каже Оксана Гусак. З її слів, у Церкві є партикулярне право, яке встановлює правила посту. У часи Різдвяного посту заборонені гучні забави та розваги, у середу та п’ятницю потрібно утримуватись від м’ясних та молочних страв. “Людина повинна сама відчути, що їй зробити, щоб стати на крок ближче до Бога. Для прикладу, мені як вегетаріанці, відмова від м’яса не буде постом і тоді треба відривати від серця те, що відриває від Бога. І тому кожен має собі зробити власну постанову. Церква ніколи не робить наголосу на їжі. Вона забороняє гріх, щоб людина звернула увагу на свої слова, думки, вчинки. Посту не треба Богові, він потрібен нам. Але аскетичний спосіб життя, він більше зближує нас з Творцем. Чим більше ми віддаляємось від матеріального, тим більше здобуваємо у духовному плані”, — наголошує викладачка. Що можна їсти в піст Основу раціону в піст, як правило, складають крупи: гречана, вівсяна, перлова, рис та пшоно у будь-якому вигляді. Введіть у домашнє меню каші на воді з додаванням овочів, плов із сухофруктами, голубці з пшоном, перець, фарширований рисом та грибами. Також багато корисних вітамінів можна отримати, вживаючи овочі та зелень. Включайте в щоденне меню картоплю, моркву, буряк та гарбуз. Не забувайте про капусту. На столі має бути не тільки білокачанна, а й червонокачанна, кольорова, броколі, брюссельська та пекінська. Можна доповнити меню солоними огірками, консервованими помідорами, квашеною капустою. Ще один варіант пісного меню – різні супи без м'ясного бульйону. Джерелом білка без м'яса під час Різдвяного посту можуть стати всі види бобових. Горох, квасолю, сочевицю, сою та нут використовуйте для супів та гарнірів. Урізноманітнити раціон також можна грибами. Солоні грузді, мариновані опеньки чи лисички, суп із сушених грибів – ці страви досить калорійні та зможуть забезпечити ситність надовго. Жодних обмежень для горіхів та насіння. Додавайте їх у страви, наприклад, салати, або їжте просто так. На десерт можна ласувати фруктами та ягодами. Церква звільняє від посту: дітей до 14 років; вагітних; матерів після пологів; жінок, які годують грудьми; людей, які досягли 60 років.