14 серпня в церковному календарі є днем Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього та семи мучеників Маковеїв. У народі день називають ще Медовим Спасом або Спасом на воді. Це перший з трьох літніх Спасів, які настануть у серпні. LVIV.MEDIA розповідає історію та народні обряди дня. Історія свята Свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене близько ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили Константинополем для «відвертання хвороб» та очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку. В церковному календарі свято називається днем семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії й учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру в Бога. У православній традиції Маккавеїв уособлюють як символ непорушності в дотриманні християнських заповідей. Вважається, що назва свята Маковій утворилася шляхом накладення імені й співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час. Тому на Маковея у церквах святять мак, а також воду та запашні букети з трав. З цього дня розпочинається «Спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді». Народні обряди У цей день досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела. За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою — перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим. Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів — «маковійчики». З квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. Також до нього кладуть чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. У деяких регіонах до маковійного букету додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Після освячення «маковійчика» кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності. Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс — «щоб не випадало з голови волосся». Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого», приказуючи: «щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин». Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю. На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» — печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. За свідченням Михайла Максимовича, на Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого. «Шулики»: традиційна страва на Медовий Спас Українська страва шулики – це порізані на невеликі шматочки пшеничні коржики, залиті розведеним медом або цукровим сиропом разом з розтертим маком. Шулики на Медовий Спас повинні бути пісними. Для приготування шуликів нам потрібно: Для коржів: 1 кг борошна; 2 яйця; 2 склянки кефіру або кислого молока; 1 ч.л. соди (з гіркою); дрібка солі; 1,5-2 ст.л. цукру; трохи олії. Для медово-макової заправки: 200-250 г маку; 0,5 склянки цукру; 2 ст.л. меду; 2 склянки охолодженої кип'яченої води. Спосіб приготування: З вказаних інгредієнтів для коржів потрібно замісити тісто, розкачати його і посмажити на сковорідці або запекти в духовці. Тісто на шулики не повинно бути занадто густим. Щоб зробити заливку для печива, мак розтирають до появи молочка, розводять холодною водою, заправляють медом або цукром за смаком. Можна, звичайно скористаися і маковою начинкою, яку продають в крамницях. Додати до неї воду та мед. Спечені коржі дрібно ламають, розмішують з перетертим маком і залишають просочитися. Нагадаємо, Преображення Господнє, Другий або Яблучний Спас, у 2023 відзначають 19 серпня. Християни вважають, що в цей день на горі Фавор в Ізраїлі Ісус Христос явився трьом апостолам у божественній подобі. У народі свято знаменує кінець літа та новий врожай. Тому на Спаса віряни освячують у храмах фрукти та овочі. LVIV.MEDIA зібрав привітання зі святом своїми словами, у віршах та картинках.