У неділю, другу після Великодня, цього року це 30 квітня, Церква згадує жінок- мироносиць, а також Йосипа Ариматейського і Никодима. LVIV.MEDIA розповідає більше про історію та традиції дня. Історія свята Євангеліє Неділі Мироносиць складається з двох різних частин. У першій — йде мова про похорон Ісуса Христа та згадуються його таємні учні — Йосиф з Ариматеї і Никодим. У другій частині, Євангелист Марко розповідає про воскреслого Христа, який з’явився найперше жінкам-мироносицям. Як пише Євангеліє, люблячі і милосердні руки Йосифа з Ариматеї зняли мертве і скатоване тіло Божого Сина з хреста і поклали на руки Божої Матері. Потім, учні, намастивши Тіло Спасителя пахучими оліями і обгорнувши плащаницею, поклали до гробу. На третій день жінки, послідовниці Христа, прийшли до місця поховання свого Вчителя з ароматною олією («миро», від назви якого і походить «мироносиця»), щоб за давнім звичаєм намазати тіло покійного. Жінки хотіли віддати Ісусу останні почесті, але не змогли цього зробити, оскільки гробниця виявилася порожньою, Христос воскрес. Великоднє вітання «Христос воскрес!» першою вимовила Марія Магдалина. Саме вона розповіла апостолам про воскресіння Ісуса. Жінки-мироносиці не побоялися ні переслідувань старійшин, ні звинувачень, ні осуджень, ні інших покарань за свій вчинок. Для православних людей вони є прикладом любові та вірності. Скільки мироносиць було всього — точно невідомо. Євангеліє перераховує кілька імен: Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Марфа і Марія, Сусанна. Але разом із цими послідовницями Господа ми прославляємо подвиг й інших жінок-мироносиць, чиї імена не зберегла для нас історія. Хто ж були ці жінки? Марія Клеопова — двоюрідна сестра Діви Марії і матір апостола Якова молодшого. Чоловік Марії — Клеопа (або Алфей) — був одним з учнів Господа, якому воскреслий Христос явився на шляху до Еммауса. Марія Клеопова стояла при хресті поряд з Богородицею, ходила з ароматами до Його гробу. Вона одна з перших побачила Воскреслого і почула Його слова: «Радуйтесь!» Саломія — родичка Божої Матері. Її чоловік Заведей був простим рибалкою, а сини — Яків та Іоанн — найближчими до Господа апостолами, яких Христос покликав на апостольське служіння одними з перших. Саломія була присутня під час поховання Спасителя, приходила з ароматами до Гроба Господня. Іоанна була дружиною Хузи, домоправителя царя Ірода. Разом з іншими жінками вона служила Господу. Сусанна — благочестива жінка, яка разом з іншими ішла за Ісусом, але про її життя відомо дуже мало. Марія була сестрою Лазаря, якого воскресив Господь. Марія любила, коли до них приходив Спаситель: вона сідала біля Його ніг і уважно слухала Його слово. За декілька днів до Своєї хресної смерті Господь був у домі Симона прокаженого, куди Марія прийшла з дорогоцінним миром, яким вона з любові до Христа змастила Йому голову і ноги. Потім вона витерла ноги Спасителя своїм волоссям. На обурення Іуди, — нащо, мовляв, таке марнотратство, — Господь сказав, що вона підготувала Його тіло до погребіння. І ще Христос сказав: «Де тільки буде проповідане Євангеліє по всьому світу, сказано буде в пам’ять її і про те, що вона зробила». Марфа — сестра Лазаря й Марії. Про неї відомо тільки те, що вона піклувалася про частування для Божественного Гостя, якого з любов’ю приймала у своєму домі. Вона дуже переживала, що не встигне все приготувати, і звернулася до Христа з проханням відпустити Марію допомогти. Господь похвалив Марфу за щире служіння, але наголосив, що сестра її Марія вчинила краще, слухаючи Слово Боже. Традиції та обряди дня У День жінок-мироносиць прийнято поминати рідних, що пішли з життя. Цього дня, як і у всі релігійні дати, не можна лаятися, лихословити та бажати іншим зла, особливо це стосується близьких та рідних. Не слід також щось планувати на це свято — плани не збудуться.