У першу неділю після Великодня Церква відзначає Томину (Фомину) Неділю, яка завершує Світлий післявеликодній тиждень, також її називають ще Неділею Просвічення або Провідною Неділею . Ієромонах УГКЦ Юстин Бойко розповів LVIV.MEDIA історію свята та пов’язані з ним традиції. З історичних джерел Як пояснює священник, назва Томина неділя походить від того, що в центрі уваги стоїть читання Євангелії, де згадується апостол Тома, який не був присутній при події, коли воскреслий Христос пройшов через зачинені двері до апостолів. Тома не повірив і хотів сам особисто пересвідчитися в правдивості переказаного. Христос з’явився своєму учневі. Тома торкається ран воскреслого і переконується, що це дійсно Спаситель. «Ця неділя для вірних є дуже важливою, оскільки нагадує, що воскресіння Христове є правдою, яка торкається всього людства, бо Син Божий прийшов спасти всіх. Однак є такі, що приймають віру одразу, а інші — потребують доказів», — зазначає отець Юстин. Апостол Тома якраз і є покровителем тих, які ще потребують доказів віри, тобто розумових аргументів. «Віра не суперечить розуму, бо розумом ми також віру і пізнаємо. Це дві реальності, які йдуть у нашому житті. І ця неділя показує нам, що дорога до віри лежить через розум». Інша назва — «Неділя Просвічення», зі слів священнослужителя, походить від того, що коли у 313 році імператор Костянтин видав Міланський едикт, що надавав християнам право на вільне віросповідання, багато хто став приймати хрещення у дорослому віці. Таких християн називали «просвіченними». Ієромонах пояснює, що ці віруючі потребували належного приготування, яке називалося катехуменатом і проходило цілий рік та завершувалося хрещенням у сам день Великодня. «На них одягали білу одежу, у якій охрещенні ходили цілий тиждень та знімали аж у Томину неділю. Християн називалися просвіченними, бо поки були неохрещеними, називалися «оглашенними», тобто оголошені, як такі, які готуються до хрещення», — каже отець Юстин Бойко. В цей день у Церквах роздають особливий освячений хліб —Артос [з грецької перекладається як хліб — ред.], який є символом Христа, що приходить до нас під виглядом хліба і вина. З цього дня відновлюються Таїнства хрещення та Таїнства вінчання. Народні традиції У народі цю Неділю також називають «Провідною». За віруваннями наших предків, на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. Тому прийнято впродовж тижня після Пасхи виставляти на вікно запалену свічку, щоб душі знайшли дорогу додому, а також кілька крашанок, щоб задовольнити їхній голод. У провідну неділю душі нібито повертаються назад на небо. От родичі і приходять на цвинтар попрощатися, провести їх. Кажуть, якщо в цей день іде дощ, то якась із душ ніби-то плаче через те, що Господь її не відпустив через гріхи. Нагадаємо, у Львові у післявеликодній тиждень водили гаївки. Подія відбувалася у сквері «На Валах». Кожен охочий зміг не лише ознайомитися з давніми традиціями як глядач, а й взяти безпосередню участь в цьому святковому дійстві.