Головна світова комунікаційна гра поточного дня розігралась навколо чотирьох чинників: перший — заява МЗС Британії: «Світ не може допустити, щоб війна в Україні тривала ще 500 днів», — Джеймс Клеверлі; другий — президент ПАР Сиріл Рамафоса зізнався, що Росія загрожувала йому війною, якщо він арештує Путіна під час саміту БРІКС; третій — Іран заявив про невизнання анексії Росією територій України; четвертий — готується арешт Трампа у справі про штурм Капітолію 6 січня. Отже, на нашому столі відразу чотири карти, які хоч і взаємопов’язані між собою, але почали розігруватися одночасно. Лише нагадаємо, що напередодні проведення саміту НАТО всі учасники світової турбулентності «грали» навколо однієї карти — Запорізька АЕС, загрозу вибуху якої «ліквідував» Китай, і це надало Пекіну певних сподівань не потрапити на шпальти вільнюського комюніке в образі антигероя. Однак в останній момент весь «банк» забирає Туреччина «перевертаючи стіл» та фактично повністю міняючи повістку дня саміту НАТО, — і Китай вже не «герой-рятівник», а такий самий як Росія. Перший чинник, як раз вказує на те, що настає час для так званого комбінованого наступу проти вказаних антигероїв, коли до українського контрнаступу проти Росії більш активно доєднаються наші союзники, але все більше проти Китаю. Саме звідси випливає сьогоднішні слова Міністра оборони Великобританії Бена Уоллеса: «Українці показали, як треба воювати у ХХІ столітті та виявилися прикладом для багатьох інших народів». Формат такого наступу наразі невідомий, втім у світові медіа все частіше просочується інформація про введення іноземних військ на територію України. Сьогодні це прокоментував і Міністр оборони України, який підкреслив, що для цього треба змінити Конституцію. Тим не менш, враховуючи наші попередні висновки — комбінація розпочнеться з серпня, місяця-де епіцентром таких заходів стане саміт БРІКС (22-24 серпня). Звідсіля бере свій початок другий чинник — адже головною інтригою серпня залишається питання представництва Росії на саміті БРІКС, де приїзд або не приїзд Путіна принесе неприємні наслідки. Втім відвертість Президента ПАР, що Кремль йому погрожує війною вже принесли йому неприємності, оскільки це перебиває його гру з виходом із зернової угоди, та хитрою спробою відновити реалізацію свого підсанкційного зерна. Довідково. Після виходу із зернової угоди Росія готова безкоштовно замінити постачання українського зерна для країн, що його потребують, — Пєсков. На додачу до цього прямодушність Сиріла Рамафоса дозволила офіційному Києву розпочати прямі комунікаційні заходи з Анкарою щодо доставки українського зерна до країн Африки в обхід Росії. При цьому Захід вже підтримав таку місію, як і Африка, яка судячи з реакції у ЗМІ налякалась кремлівських погроз щодо війни. Також варто нагадати, що 27-28 липня має відбутись саміт Росія — Африка, де агресор сподівається отримати хоч якусь підтримку своїх дій. Утім після відвертості з боку ПАР лідери африканських країн схоже ще більше зрозуміли, що бонуси від співпраці з Росією вкрай примарні та ще й небезпечні. До цього слід додати про анонсовану зустріч Президента Туреччини з Путіним, де Ердоган у властивій йому манері знову зіграє на зерновій угоді, після чого оголосить себе рятівником Близького Сходу та Африки. Саме такий порядок денний схоже прорахували і в Ірані де раптом заявили, що не визнають анексії Росією територій України. Це третій чинник, але який заслуговує більш детального вивчення, оскільки для більш глибокого осмислення наведеного замало даних.Однак вже можна сміливо сказати, що така заява з боку Тегерану — це не тільки результат сьогоднішнього турне Ердогана по країнам Близького Сходу, але й реалізація нового оборонного плану, який був затверджений у Вільнюсі. В якому роль України спільно з Туреччиною передбачена в частині виконання заходів «Південного плану» для Середземного та Чорного морів. А замало даних через те, що після цієї іранської заяви на російському ТБ раптом захвилювались про свою так звану сирійську кампанію, де окремо звучали тези, що Росії невдовзі доведеться вступити у пряме військове зіткнення з Туреччиною з ініціативи останньої, і що бойові дії відбудуться у Сирії, у Закавказзі та на Чорному морі. Щодо четвертого чинника, головного — Трампа. Сьогодні йому висувають федеральні кримінальні звинувачення за 6 січня, тобто за спробу держперевороту. Відомо, що Трампу доведеться постати перед колегією присяжних, що, як зазначає сам Трамп, «майже завжди означає арешт і висунення звинувачень». Важливість цього чинника полягає в тому, що висунення звинувачень за спробу держперевороту зводить нанівець не тільки всі китайсько-російські спроби повернути Трампа у президентське крісло, але й всі їх плани заморозити війну. Нагадаємо, зараз у Вашингтоні працює ватиканський кардинал Дзупі. Довідково. ISW: Москва піде на спробу наступу на 1-2 напрямках, тим самим затримавши удар Збройних Сил України змусивши їх оборонятися. Адже Росія за будь-що намагається мінімізувати шанси вдалого наступу Збройних Сил України, вважаючи, що якщо наступ з проривом не відбудеться, Захід сам наполягатиме на замороженні війни. Тож мета Москви полягає в тому, щоб, незважаючи на власні втрати, стримувати Збройні Сили України до точки, коли наступ стане неможливим — тобто до зимового етапу. Щоб до президентських перегонів у США вже Вашингтон сам хотів цього замороження. Але прибирання Трампа — повністю невілює план на тотальне заморожування війни. Що стосується дій ворога та його союзників А тим часом кремлівський диктатор намагаючись продемонструвати, що він все-таки має одну перевагу над Заходом таку як — час, доручив посилити військову пропаганду в школах і вузах, а також знову активізував свій старий наратив про «корейський варіант» для України. Нагадаємо, що перший хто на практиці почав впроваджувати «корейський варіант» був Арестович. Висновки 1. Нав’язуючи війну на виснаження, в Кремлі сподіваються «пересидіти» лідерів Заходу: наступного року будуть вибори президента США і відповідно депутатів Європарламенту. А далі відкриваються виборчі сезони в низці європейських країн. Саме тому слова Глави МЗС Британії про те, що «Світ не може допустити, щоб війна в Україні тривала ще 500 днів», — набувають особливої ваги. Адже у Кремлі покладаються на слабкості демократії і прагнуть домогтися якщо не капітуляції, то хоча б принизливого для українців перемир’я. Однак останній варіант, передбачається у Спільній декларації Великої Сімки на підтримку України, де говориться про необхідність стримати і знеохотити Росію від подальших нападів на Україну. На додачу до цього, слід не забувати, що прийняті нові оборонні плани НАТО вже починають реалізовуватись, де поїздка Ердогана на Близький Схід є прямим воєнно-політичним символом зазначеного. 2. Тим часом, підрив Кримського мосту — ніщо інше, як сигнал для підвищення ставок у серпні, а потім «переворот столу», щоб план на тотальне заморожування війни було остаточно знищено.