У Львові мають намір об’єднати два заклади вищої освіти: Академію друкарства і Львівську політехніку. Крім того, уряд розглядає можливість об’єднати ще два львівські університети, однак кінцевого рішення ще немає. Про це LVIV.MEDIA розповів заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький. LVIV.MEDIA розпитав Михайла Винницького про причини реформи вищої освіти в Україні, що змушує урядовців йти на непопулярні кроки під час війни, якими львівським вишам загрожує ліквідація, а також про те, в який з вітчизняних університетів він би віддав вчитися своїх дітей. Реформа під час війни На думку Михайла Винницького, Україна повинна вийти з війни в кращому стані, ніж вона була до початку воєнних дій. Раніше урядовці часто зволікали з реформами в освіті, пояснюючи це тим, що ці зміни «не на часі». Насправді такі аргументи використовували люди, які були зацікавлені у збереженні статус-кво і не хотіли виходити зі своєї зони комфорту. «Внаслідок цього ми маємо те, що я називаю «дуже стрімкою пірамідою якості». У нас дуже хороші університети в Україні, які дають якісну і конкурентоздатну бакалаврську освіту. Але це обмежується маленькою кількістю університетів. І якщо вийти за межі найкращих 10 чи 15 університетів України, то далі – прірва якості освіти», – сказав урядовець. У 2019 році нова управлінська команда МОН разом із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти почала працювати над тим, щоби підтягнути середній рівень університетської освіти. Водночас Міносвіти намагається ліквідувати ті заклади, які дають студентам неякісну освіту. За результатами реформи, згадана Михайлом Винницьким піраміда якості має стати більш пласкою. Низький рівень освіти в приватних закладах Зі слів заступника міністра, особливо низький кваліфікаційний рівень у закладах освіти приватної форми власності, який сьогодні в Україні зареєстровано 90. «П'ять із цих приватних закладів освіти ми можемо ідентифікувати як такі, куди, образно кажучи, не соромно віддати на навчання своїх дітей. Це Український католицький університет у Львові, Київська школа економіки, Американський університет у Києві, університет Альфреда Нобеля в Дніпрі, а також університет Короля Данила в Івано–Франківську», – каже Михайло Винницький. На противагу цій п'ятірці в Україні діють чимало приватних навчальних закладів, рівень освіти яких дуже низький. Одним із критеріїв оцінки їх роботи Михайло Винницький вважає невелику кількість студентів, які там навчаються. А також — той факт, що після 2022 року у них різко зросла кількість чоловіків-студентів віком понад 27 років. Інколи зростання таких студентів сягає тисячі відсотків, каже урядовець. З його слів, це хороший спосіб оцінити чи справді у виші відбувається освітній процес, чи він просто продає чоловікам право на відстрочку від мобілізації. Галузевих університетів буде менше Що ж до державних закладів, то серед них настільки разючої різниці між якісними і неякісними університетами немає. Хоча навіть в топових закладах є не надто якісні освітні програми. Щоб покращити ситуацію, в Україні потрібне глибоке реформування системи вищої освіти. «Мова йде про перехід до моделі багатопрофільного закладу. Теперішні галузеві заклади, створені за радянських часів, готували спеціалістів для конкретних галузей так званого «народного господарства». Зараз ми визначаємо якість дещо по іншому: йде мова про формування громадянина, який здатний знайти себе на ринку праці, а ще краще — сформувати власний ринок праці, через створення власної компанії. Такі речі робляться через багатогалузеве спілкування», – зазначає Михайло Винницький. Сильні виші врятують слабших На його думку, одним з інструментів підвищення якості вищої освіти є об'єднання вишів. Зокрема, поміж тих, на кого чекає ліквідація шляхом приєднання до інших закладів, є вузькопрофільні університети. Михайло Винницький наводить приклад Української академії друкарства у Львові. За словами урядовця, зараз частка навчальних програм, які стосуються поліграфії, друкарства чи дизайну, складає не більше 50% навчальних програм академії. Зате вони мають програми з менеджменту, комп'ютерних наук, економіки, які розмили галузеві особливості Академія друкарства. «Ми приєднуємо цей заклад до багатогалузевого технічного навчального закладу — Львівської політехніки, де формується окремий підрозділ, який так і називається: Українська академія друкарства. У ньому надалі забезпечуються всі специфічні наукові програми й наукові школи, що стосуються саме поліграфії, друкарства та іміджевої складової. Але ті програми, які дублюються (комп'ютерні науки, менеджмент тощо, то вони гармонізуються зі схожими, але якіснішими програмами Львівської політехніки. Тобто схема така: в об'єднаному виші галузевий заклад залишається як підрозділ зі своєю галузевою специфікою, а те, що дублюється, гармонізується з тим, що є якіснішим у багатогалузевому закладі», — зазначив заступник міністра освіти. Він також підтвердив, що міністерство розглядає можливість об'єднання ще двох львівських вишів — Університету ветеринарної медицини та біотехнологій і Університету природокористування. В обох навчальних закладах закінчилися терміни контрактів ректорів, які дуже довго перебували на своїх посадах. Зараз в цих університетах відбуваються аудиторські перевірки. Однак жодного проєкту розпорядження Кабміну стосовно об'єднання університетів ветмедицини і природокористування поки що немає.