Європейська комісія запропонує країнам ЄС спільно вийти з міжнародного енергетичного договору після того, як деякі уряди вже пообіцяли вийти з нього через кліматичні проблеми. Про це повідомило видання Reuters. Договір до Енергетичної хартії 1998 року, який підписали близько 50 країн, включаючи країни Європейського Союзу, дозволяє енергетичним компаніям судитися з урядами за політику, яка шкодить їхнім інвестиціям — система, яка спочатку була розроблена для підтримки інвестицій у цей сектор. Але в останні роки вона використовується для того, щоб оскаржити політику, яка вимагає закриття заводів, що працюють на викопному паливі. Це викликає занепокоєння в деяких європейських столицях, мовляв це є перешкодою на шляху до вирішення проблеми зміни клімату. Представник Комісії повідомив агентству Reuters, що та зробить юридичні пропозиції щодо скоординованого виходу ЄС «в найближчі тижні», після того, як країни ЄС, деякі з яких вже планують вийти з договору, не змогли домовитися про проведення реформ в рамках договору. «У нинішньому вигляді договір не відповідає інвестиційній політиці та законодавству ЄС, а також енергетичним та кліматичним цілям ЄС», — сказав речник. Чотири джерела, знайомі з перебігом переговорів, повідомили Reuters, що виконавча влада ЄС зробить цю пропозицію наступного тижня. Три з них сказали, що Брюссель розглядав можливість часткового виходу, який дозволив би деяким країнам залишитися в договорі, але відмовився від нього через юридичні проблеми. Після того, як Данія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Іспанія та Франція оголосили про намір вийти з договору, на Брюссель посилився тиск, щоб він очолив процес виходу з ЄС. Італія вийшла в 2016 році. Але проти цієї пропозиції, ймовірно, виступатимуть такі країни, як Кіпр, Угорщина та Словаччина, які заявили, що воліли б залишитися в оновленій версії угоди. Будь-яка пропозиція потребуватиме підтримки посиленої більшості країн-членів і підтримки Європейського парламенту, який публічно підтримав цю ідею. «Скоординований вихід усунув би одну з головних перешкод на шляху до досягнення обов’язкових кліматичних цілей ЄС», — сказав Лукас Шаугг, аналітик аналітичного центру Міжнародного інституту сталого розвитку. Минулого року підписанти Угоди домовилися про реформи, покликані вирішити деякі кліматичні проблеми, але вони були неоднозначно сприйняті країнами ЄС і піддані критиці з боку учасників кампанії. Без підтримки ЄС реформам було б складно пройти без підтримки ЄС. Нереформований договір містить «положення про закінчення терміну дії», яке захищає існуючі інвестиції у видобуток викопного палива в Європі протягом 20 років навіть після виходу з ЄС. Реформована версія дозволить ЄС скоротити цей термін до 10 років. Нагадаємо, під час Лондонської конференції з відновлення України, яка проходила 21-22 червня, світова спільнота обговорювала надзвичайно важливу роль зеленої металургії (Green Steel) для зміцнення української економіки.