Весна і літо для енергетиків є часом ремонтів, коли енергосистема у плановому режимі готується до зими. Цьогоріч енергетики мають справу не лише з плановими ремонтами, але й з необхідністю масштабного відновлення енергетичних об’єктів, які були пошкоджені внаслідок ворожих ударів. Про це розповів Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго». На сьогодні у розпорядженні «Укренерго» є менші потужності генерації електроенергії, ніж це зазвичай буває. Зокрема, жодна велика теплова чи гідроелектростанція в Україні не уникнула пошкоджень внаслідок ракетних ударів так чи інакше. Найбільше енергомережі постраждали в Одесі, Києві, Харкові, Львові, Дніпрі й Запоріжжі. «Укренерго» стикається з великою кількістю відмов обладнання, яке було пошкоджено та екстрено відновлено. Енергосистема працює з дещо зниженим запасом надійності. Окрім того, для української енергосистеми існують ризики подальших атак і руйнування магістральних мереж. Для підготовки до опалювального сезону енергетики рекордними темпами проводять роботи з відновлення об’єктів, у тому числі, на атомних електростанціях, щоб максимізувати виробіток взимку. Серед іншого, за словами голови правління НЕК «Укренерго», енергетики вже провели близько 50-60% запланованих ремонтних робіт своїх мереж. «Ми забезпечуємо рекордні для нас темпи відновлення, які не були характерні для попередніх періодів. Ми виконуємо в рази більше робіт цієї весни й цього літа, ніж зазвичай. Ми також активно займаємося доставленням і контрактуванням необхідних обсягів обладнання, щоб відновити наші підстанції. Ми залучаємо дуже активно фінансову підтримку у формі грантів і кредитів від наших західних партнерів і донорів», — розповів Володимир Кудрицький. Також українців попереджають про дефіцит електроенергії в енергосистемі. Відтак для її збалансування потрібні будуть додаткові фактори, а саме: економія електроенергії споживачами, включення додаткових енергоблоків на природному газі та імпорт електроенергії з Європи. Ще на початку літа споживачів попереджали про можливі відключення електроенергії через її нестачу в енергосистемі. Зокрема, попри те, що вдалося уникнути відключень, Україні таки доводилося декілька разів отримувати аварійну допомогу від сусідніх держав. Втім, аварійна допомога може надаватися лише у разі непередбачуваних ситуацій, які повинні траплятися вкрай рідко. Якщо ж вони ставатимуться систематично, то порятунком може стати лише імпорт електроенергії з Європи. Йдеться про 1200 МВт доступних українській енергосистемі, що еквівалентно одному атомному блоку. «Цього літа та осені для нас покриття споживання буде викликом, з яким потрібно буде справлятися за допомогою різних методів. Ми дуже сильно розраховуємо на те, що замість необхідності залучення аварійної допомоги, українські енергокомпанії використовуватимуть імпорт», — зазначив Кудрицький. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила нові граничні ціни на ринку «на добу наперед», на внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку. Наразі імпорт електроенергії неможливий через встановлений верхній ліміт ціни. «Він не заходить тоді, коли він потрібен, тобто в години найбільшого споживання, коли в Європі ціни зростають, а в Україні діє верхній ліміт ціни, який просто не дає цьому імпорту заходити в українську енергосистему з економічних причин, а не з технічних», — розповів Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго». Попри це, нижня межа ціни, яка діє в Україні, стимулює імпорт у ті години, коли він не потрібний, а саме, коли в українській енергосистемі є тимчасовий профіцит. Наприклад імпорт може заходити в українську енергосистему у сонячний вихідний день, коли на власних сонячних електростанціях високе виробництво. «У нас може йти імпорт з Європи, тому що там ціни можуть бути і від’ємні, а в нас вони тримаються на тому мінімальному рівні. Тому це цінове регулювання було явно неадекватне для нашої ситуації», — сказав Володимир Кудрицький. Чи рішення НКРЕКП було доцільним, можна буде побачити вже на початку липня, коли діятимуть нові тарифи. «Бажано, щоб ці ж імпортні обсяги дали нам можливість не включати зайвий раз енергоблоки, які працюють на природному газі, щоб не використовувати дорогоцінний ресурс природного газу. Якщо такий імпорт і в таких обсягів буде заходити, це мають бути сотні МВт, то можна сказати, що це рішення було дієвим», — зазначив голова правління НЕК «Укренерго». Нагадаємо, Україна може стати енергетичним хабом Європи та задовольнити потреби країн ЄС в енергоресурсах, однак це досить важкий та тривалий шлях. Для досягнення таких цілей українській енергетиці потрібно відновити генеруючі потужності. Зокрема, енергосистема повинна розвиватися за новим принципом, йдеться про скорочення генерації викопних джерел. Попри це, Україна ще тривалий час не зможе відмовитися від них, адже викопні джерела також забезпечують надійність роботи енергосистеми і їх треба чимось замінити.