Зараз Україна сильно залежить від викопного палива, на частку якого припадало близько 70% її первинного енергопостачання у 2020 році. Російське вторгнення призвело до окупації (Запорізької атомної електростанції та близько 44% загальних теплових потужностей) та руйнування критичної енергетичної інфраструктури, що спричинило різке зниження загального енергопостачання, тоді як попит на електроенергію до жовтня 2022 року впав на 40%. Про це йдеться у звіті Європейської економічної комісії ООН. З огляду на їх високий невикористаний потенціал в країні, біоенергетика, гідро-, сонячна та вітрова генерація можуть стати будівельними блоками майбутньої енергетичної системи України, забезпечуючи майже 80% від загального виробництва енергії до 2050 року. За умови, що ключові стратегії та інвестиції будуть запроваджені та доповнені ядерною енергетикою, відновлювані джерела енергії можуть просунути Україну до вуглецево-нейтрального майбутнього. Це основні висновки сценаріїв шляху, розроблених ЄЕК ООН на основі Інструментарію вуглецевої нейтральності ЄЕК ООН, опублікованого напередодні Конференції з відновлення України. «Цей звіт має на меті слугувати дорожньою картою для політиків та зацікавлених сторін, надаючи ідеї та рекомендації щодо енергетичного переходу України. ЄЕК ООН продовжуватиме співпрацювати з українським урядом, міжнародними організаціями та партнерами у напрямку відбудови та відновлення заради справедливого та сталого майбутнього для України відповідно до глобальних кліматичних зобов'язань», — сказала Виконавчий секретар ЄЕК ООН Ольга Алгаєрова. Зменшення залежності від викопного палива та посилення енергетичної безпеки Досягнення вуглецевої нейтральності вимагатиме радикальної трансформації, включаючи поетапну відмову від викопного палива, значне підвищення енергоефективності та використання сучасної біоенергії. Енергоємність української економіки в три-чотири рази вища, ніж у середньому по Європейському Союзу, що обумовлено високим попитом на опалення житлових будинків, промисловою структурою, яка зосереджена на капітало- та енергоємній діяльності, а також енергоефективною промисловою, енергетичною та будівельною інфраструктурою через десятиліття недоінвестування. Впроваджуючи підвищення енергоефективності та електрифікацію, Україна може стримати зростання попиту та досягти значного зниження енергоємності до 60% до 2050 року. Зусилля з декарбонізації в усіх секторах матимуть важливе значення для зменшення залежності від викопного палива. У доповіді оцінюється потенціал зниження залежності від викопного палива на 93% у транспортному секторі, 97% у промисловому секторі та майже на 100% у будівлях до 2050 року. Широка декарбонізація може призвести до подвоєння попиту на електроенергію. Крім того, перехід до вуглецево-нейтральної енергетичної системи підвищить стійкість та незалежність енергетичної системи України. Звіт передбачає сценарій переходу до вітчизняних відновлюваних джерел енергії та технологій з низьким рівнем викидів, що зробить Україну самодостатньою з точки зору первинної енергії, досягнувши 98% до середини століття. Ця трансформація не лише сприятиме енергетичній безпеці, але й пом'якшить вплив регіональних та глобальних енергетичних криз на Україну. Необхідні масштабні інвестиції Реалізація цих амбітних цілей потребуватиме збільшення щорічних інвестицій на 30 млрд євро на рік, або приблизно на 15% ВВП до 2050 року в різних секторах, включаючи транспорт, житлові будинки, промисловість, виробництво електроенергії та відновлювані джерела енергії. Інвестиції в енергетику повинні досягти 9,5 млрд євро щорічно, з додатковими інвестиціями, необхідними в енергетичну інфраструктуру (наприклад, електромережі, теплові мережі, газопроводи). Пріоритетність інвестицій у чисті та ефективні пристрої кінцевих користувачів, а також потроєння інвестицій у виробництво електроенергії, особливо в акумулятори, біоенергетику, вітер та сонячні технології, матиме вирішальне значення для досягнення вуглецевої нейтральності. Сценарій побудований на припущеннях, що всі окуповані території будуть відновлені; а захоплені та пошкоджені виробничі потужності повертаються та відновлюються до 2025 року. Імпорт та експорт водню, біометану чи іншого зеленого палива/енергії не брався до уваги. Нагадаємо, змагання за подолання зміни клімату перетворюються на міжнародну гонку за великі інвестиції, інновації, регулювання та надійність основних ланцюгів постачання сировини. Попри те, що світові лідери, здавалося б, в одній команді зі скорочення викидів парникових газів (ПГ), все ж ведуться глобальні зелені війни.