За результатами дослідження Ради бізнес-омбудсмена, понад 40% активного бізнесу зіштовхнулося з блокуванням податкових накладних. Про це на пресконференції розповів бізнес-омбудсмен Роман Ващук. У четвертому кварталі 2022 року Державна податкова служба блокувала податкові накладні понад 65 тис. бізнесам. Тим часом у цей період активно працювали та подавали податкові накладні 161,5 тис. бізнесів. За словами Романа Ващука, є два різні бачення системи СМКОР: з боку держави та бізнесу. Так, держава заявляє про 1-2% блокування податкових накладних, однак підприємці наводять дані про блокування 65 тис., а це близько 40% від усього активного бізнесу. При ризиковості платника, податкова говорить, що бізнес може працювати, втім для бізнесу це означає його закриття. Окрім того, держава заявляє, що для того, щоб оскаржити і розморозити податкову накладну необхідна одна година. Попри це, згідно з опитуванням Ради бізнес-омбудсмена, насправді йдеться про понад 12 годин. Також Ващук зазначив, що система СМКОР була запроваджена для боротьби зі схемами та після її запровадження близько 2/3 схем податкових з ПДВ в Україні було ліквідовано. «В раді бізнес-омбудсмена немає суперечки із системою, як такою. Є щораз більше впроваджень, розширень автоматичних критеріїв, які реально допроваджують систему до ручного поновного керування», — заявив бізнес-омбудсмен. Виокремлено основні проблеми системи СМКОР: непередбачуване регулювання; масовість проблем серед платників; тенденція переходу до ручного контролю; розмитість критеріїв ризиковості; неоднорідність практики у регіонах; відсутність можливості адміністративного оскарження. У грудні 2022 — лютому 2023 року були внесені зміни до Порядку 1165. За словами Романа Ващука, ці зміни дещо покращили ситуацію для бізнесу. «Були зроблені зміни, щоб зменшити ці катастрофічні наслідки, які настали у жовтні. Вони дещо покращили ситуацію, і, як нам кажуть у Комітеті ВРУ, Мінфіні та ДПС, на квітень готуються ще нові зміни, які мають покращити ситуацію, але кардинально вони її ще не змінили», — пояснив Ващук. Також у Раді бізнес-омбудсмена зазначили, що протягом останніх років було отримано майже 4 тис. скарг від бізнесу на функціонування системи СМКОР. Основними принципами системи мали б бути: передбачуваність — обговорення із бізнесом перед внесенням змін; ризикоорієнтованість — реальна оцінка ризиків та програмування їх в автоматичну систему; бізнесоорієнтованість — не перешкоджати бізнесу вести свою діяльність; диджиталізація — розвиток автоматичної системи та підключення її до держави у смартфоні; комунікація — надавати бізнесу роз’яснення щодо внесених змін. Так, пропонується ввести справжню автоматизацію та ризикоорієнтованість. «Якщо вона вимагає як адміністративного, так і фінансового вкладу наперед бізнесу, а це є унікальним аспектом української системи, що вона фактично вимагає від бізнесу, щоб він вкладав гроші наперед. Ці гроші „зависають“ і її частиною держава користується.Чим довше вона блокує [ред.- податкові накладні], тим довше вона отримує безоплатний кредит від бізнесу», — пояснив бізнес-омбудсмен. Також пропонується проводити справжній аналіз та прогнозування регуляторного впливу. Йдеться про те, щоб орієнтуватися на слова бізнесу про те, який вплив зміни на нього будуть мати. Ще однією рекомендацією є запровадження СМКОР-запобіжників. «Якщо навіть з тої чи іншої причини бізнес доходить до якоїсь грані, то варто наперед дати йому сигнал — жовте світло», — сказав Роман Ващук. Рада бізнес-омбудсмена рекомендує коригувати адміністративні правки згідно з висновками судів, адже податкова програє 90-95% справ щодо блокування податкових накладних. Також пропонується інформувати бізнес щодо ризикових контрагентів. «Є країни, які мають білі списки контрагентів, є країни, які мають чорні списки. В Україні таких списків немає і кожному потрібно вгадувати чи хтось ризикований, чи ні. Краще інформувати про те, що ви уклали договір із фірмою, яка є ризикована», — заявив бізнес-омбудсмен. Серед іншого пропонується розширити доступність даних до ключових показників, аби бізнес міг їх бачити та аналізувати. Додамо, на початку повномасштабного вторгнення в Україні бізнесу запропонували перейти на спрощену систему оподаткування та замість сплати ПДВ платити податок у розмірі 2% від виторгу. У 2022 році такою пільгою скористалися понад 150 тисяч бізнесів. Попри те, що в Україні ще не скасували спрощену систему оподаткування, бізнес почав повертатися на загальну систему оподаткування та сплачують ПДВ. Так, станом на початок березня від спрощеної системи оподаткування відмовилися 3 359 бізнесів, йдеться про 2 952 компаній та 407 ФОП. Нагадаємо, в Україні працює 85 600 підприємств, які фактично сплачують ПДВ, але робота десятків тисяч фактично заблокована. Зокрема, в Україні діє масштабна корупційна схема з ручного управління податками, яка сприяє збагаченню окремих чиновників і посадовців. Про це на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо економічної безпеки з питання корупції та схем незаконного блокування податкових накладних заявив журналіст видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов. За його інформацією, в Україні працює 85 600 підприємств, які фактично сплачують ПДВ. З них, за даними парламентського податкового комітету, заблоковані податкові накладні зафіксовано у 15-20%. Важливо, що увагу на роботу обласних податківців звертав голова Львівської ОВА Максим Козицький. Він повідомляв про ймовірні махінації у діяльності обласного Головного управління ДПС. Голова області офіційно заявив, що обласні підприємці скаржаться до ОВА на незрозуміле ухвалення рішень про відшкодування податку на додану вартість. Тоді Львівська ОВА звернулась із запитом до місцевої податкової, де відмовились надати будь-яку інформацію. За даними обласної військової адміністрації, серед 135 суб’єктів підприємницької діяльності, яким від початку 2022 року було відшкодовано загалом понад 1 млрд 165 млн грн ПДВ, 13 фірм не мали жодного працівника, але їм відшкодували 129 млн грн.