• Головна
  • Бізнес
  • Зміни до трудового законодавства 2022: що потрібно знати працівникам та роботодавцям

Зміни до трудового законодавства 2022: що потрібно знати працівникам та роботодавцям

Зміни до трудового законодавства 2022: що потрібно знати працівникам та роботодавцям

Цьогоріч в Україні вже двічі змінювалось трудове законодавство. Зокрема, перші зміни стосуються організації трудових відносин в умовах воєнного стану та діятимуть лише на час воєнного стану.

Однак нещодавно набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин”. Він не обмежується воєнним часом.

Lviv.Media розповідає, що саме зміниться для працівників та роботодавців.

Строковий трудовий договір

Якщо на підприємстві наявні працівники зі строковим трудовим договором, то роботодавець тепер зобов’язаний інформувати таких працівників про вакансії, що відповідають їх кваліфікації, та можливість укладання безстрокового трудового договору.

Законодавство не визначає порядку та процедури інформування працівників про відповідні вакансії. Зокрема, інформувати працівника можна шляхом особистого ознайомлення, розсилки на електронну пошту, розміщення інформації в загальнодоступних місцях на підприємстві тощо.

Інформування працівників про умови роботи

Так, до початку роботи роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про:

  • місце роботи, інформацію про роботодавця та його місцезнаходження, трудову функцію і дату початку роботи;
  • визначене місце роботи, забезпечення необхідними для роботи засобами;
  • права і обов’язки, умови праці;
  • наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору — під підпис;
  • правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
  • проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
  • організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
  • тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
  • процедуру та встановлені Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Трудовий договір про дистанційну роботу

При укладанні трудового договору про дистанційну роботу тепер роботодавець зобов’язаний систематично проводити інструктажі працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.

Проводити навчання роботодавець може дистанційно, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому випадку проведенням інструктажу вважатиметься факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

Нові підстави припинення трудового договору

У новій редакції ст. 36 КЗпП доповнили новими пунктами. Таким чином, новими підставами для припинення трудових відносин є:

  • смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд.

У Міністерстві економіки України зазначають, що у разі смерті працівника, трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу.

"У трудовій книжці померлого працівника у розділі "Відомості про роботу" і дати запису у графі 3 записується: "Роботу припинено у зв'язку зі смертю", далі — заповнюється графа 4 — зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку", — повідомили у Мінекономіки.

У випадку смерті роботодавця, працівник повинен звернутися до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості із заявою про припинення трудового договору.

У заяві необхідно викласти відповідну інформацію та за наявності надати копії документів, що підтверджують смерть роботодавця.

Нова підстава для звільнення працівника

У новій редакції ст. 41 КЗпП доповнили новою підставою для звільнення з ініціативи роботодавця. Відтак, звільнити працівника можна у випадку неможливості забезпечувати його роботою, що визначена трудовим договором, у зв'язку зі знищенням виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Однак обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою повинні бути документи, які підтверджують знищення майна.

"Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо", — пояснюють у Мінекономіки.

Виплати працівникам, які проходять військову службу

Починаючи з 19 липня 2022 року роботодавці не зобов'язані зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками. Тобто, за такими працівниками зберігатиметься робоче місце, однак вони не отримуватимуть зарплати, якщо проходять службу:

  • за контрактом;
  • за призовом строковиків;
  • за призовом осіб офіцерського складу;
  • за призовом під час мобілізації на особливий період;
  • за призовом осіб з-поміж резервістів.

Зміни, що стосуються відпусток

Зміни передбачають, що заробітна плата працівникам за весь час відпустки повинна виплачуватись до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Окрім того, у трудовому законодавстві з’явився новий вид відпустки — відпустка без збереження заробітної плати терміном до 90 днів.

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, повинен звернуться до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути визначена тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.

У Мінекономіки зазначають, що така відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України “Про відпустки”.

"Законом не передбачено права роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він “виїхав за межі території України” або “набув статусу внутрішньо переміщеної особи", — додали в Міністерстві.

Зміни, що стосуються трудових спорів

У трудовому законодавстві змінили строк звернення працівника до суду. Зокрема, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Такі зміни дозволять підвищити оперативність розгляду трудових спорів, зокрема щодо невиплати заробітної плати.

Можливо, пропустили:

Бізнес

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності