Пошук політичними партіями та олігархами кандидатів на посаду президента України набирав обертів з кожними наступними виборами (парламентські, місцеві). Але більшість з них точно сподівались, що Володимир Зеленський відмовиться від другого терміну і таким чином спростить вибір чи просто дозволить організувати "міжсобойчик". Проте новорічна промова президента — це фактично старт його нової виборчої кампанії. Там прозвучали основні меседжі та сигнали. Хоч офіційно він не говорив про балотування на другий термін, але й не заперечував. І, судячи з соціології, наразі Володимир Зеленський немає серйозного конкурента у боротьбі за посаду. Це спонукає подумати, а хто і в якій ситуації може скласти йому конкуренцію не тільки на папері? Перші спроби знайти нових опонентів для Зеленського вже відбулись. Для декого це — тільки спроба подивитись на реакцію електорату, а для декого — створення повноцінного образу опонента. Проте у всіх цих спробах цікаво, чи зможуть лідери так званих опозиційних політичних партій виставити єдиного кандидата та провести велику і зрозумілу виборчу та інформаційну компанії. Чи амбіції переможуть і про підтримку йтиметься тільки в другому турі? Два роки тому багато говорили, що важливу роль на наступних президентських виборах зіграють лідери місцевого самоврядування. Боротьба з коронавірусом та намагання в умовах пандемії тримати збалансовані бюджети, відвела на другий план дії потенційних кандидатів по відновленню чи розвитку своїх політичних проєктів. Відповідно, їх роль буде не такою великою. Петро Порошенко Команда Порошенка формує для нього образ єдиної альтернативи. Наразі вони з перемінним успіхом залучають інших потенційних конкурентів до підтримки цього образу через інформаційні кампанії по врученню підозри від ДБР. Фактично, вони намагаються спровокувати головних політичних гравців до виступу на своїй стороні і фактичної публічної підтримки, як єдиного кандидата. Це розуміють в інших командах і дуже обережного висловлюють свої думки про цю справу, намагаються більше говорити не про Порошенка, а про Зеленського. Команда чинного президента теж намагається не забувати Петра Порошенка: дає йому приводи залишатись в інформаційному полі та на другому місці президентського рейтингу. Порошенко — ідеальний опонент для Зеленського, його ядро не росте, і він лідер антирейтингу. 47% не проголосують за нього за будь-яких обставин, про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" протягом 6-8 грудня 2021 року. Дмитро Разумков Дмитро Разумков — ще один опонент чинного президента. Він наразі має тільки 7,5% підтримки від виборців. Але його антирейтинг тільки 10%, що відкриває велику перспективу щодо збільшення підтримки. Для прикладу, такі кандидати як Порошенко (47%), Тимошенко (37%), Бойко (35%), Зеленський (33%), Ляшко (22%), Яценюк(17%), Кличко (17%), Мураєв (17%), Гройсман (16%), Тягнибок (14%) мають більший антирейтинг. Але тільки Зеленський (23,5%), Порошенко (13,4%), Тимошенко (9,9%) та Бойко (9,3%) вище в рейтингу підтримки. Разумков зараз номер один за перспективою. Але в нього є одна велика проблема — що робити наступні два роки до виборів, щоб збільшити підтримку. Чи вистачить ефірів, щоб люди його підтримали? У конкурентів підтримка та антирейтинг формувалися роками, а його рейтинг/антирейтинг — наразі тимчасове явище. Відсутність харизми (важко запам’ятовується виборцям) та потенційні спонсори роблять його легкою мішенню для знищення. Це розуміють і інвестори, тому шукають інші імена для підтримки, водночас продовжують шукати і інші способи, як зміцнити позицію Разумкова. "Розумні" блогери Агітаторами і потенційними технічними кандидатами, які мають забрати аудиторію у Зеленського, наразі є Дмитро Гордон та Євген Комаровський. Уся надія на їх аудиторію, а це мільйони підписників в соцмережах. Але тут є але… До прикладу, велика частина глядачів Гордона живе у Росії, і тільки третина з його аудиторії — українці. Про це неодноразово повідомляли в ЗМІ, але чомусь не розуміють його політичні інвестори. Хоча тут вже є прогрес від українських політиків, вони зрозуміли роль соцмереж та намагаються грати із Зеленським на його території. Проте наразі їх кандидати та гра — так собі. Сергій Притула Куди цікавішим та перспективнішим є Сергій Притула. Він активно працює у кількох напрямках. По-перше, він самостійно розвиває свій бренд в різних соцмережах та намагається контактувати з аудиторією, яка лише отримає право голосувати. Він займає нішу того кандидата, про якого першим подумає молода людина, перший раз прийшовши на вибори. По-друге, він бореться із Порошенком за єдиного патріотичного кандидата. І, як мінімум, у цій ніші ніхто інший не з’явиться. А із публікацією чергових розслідувань про Петра Олексійовича, Притула може стати єдиним кандидатом для "патріотів". По-третє, довкола Притули багато прихильників, які теж розвиваються як блогери та збирають довкола себе велику аудиторію. Тож йому може бути простіше працювати з інформаційним полем та молодим електоратом, що не визначився чи не хотів голосувати. По-четверте, маючи ресурс у вигляді підтримки від видання НВ (Притула є ведучим на радіо НВ) через свої ефіри він вже зараз контактує із вдумливими виборцями та тими, хто хоче включитись у виборчу кампанію з ним. По-п’яте, за допомогою різних розважальних шоу є впізнаваний для широкого кола виборців. Він єдиний, крім Зеленського, хто працює на різні цільові аудиторії, та має потенціал залучити тих, хто раніше не ходив на вибори чи робить це через раз. Але все залежить від того, як використати цей потенціал. Наразі є інструменти й мало результату. Він транслює збиті й не цікаві виборцям тези. Не пропонує нічого нового і не формує порядку денного як кандидат. Наразі він просто блогер і ведучий з активною соціальною позицією. Його почали включати в опитування як потенційного кандидата, але поки він не вийде і не заявить, що братиме участь у виборах, та не окреслить своє бачення розвитку, його не будуть сприймати серйозно. Тут головне не перетягнути, та врахувати досвід Вакарчука. … Кличко Кличко — це прізвище, яке дуже часто чути у протистоянні з Офісом президента. Усе частіше говорять, що Віталій піде на вибори, партія вже відновлена та почала піар-компанію. Але, судячи з рейтингів та антирейтингу, Віталій Кличко не буде мати шансів. А ось спробувати Володимира як кандидата — перспектива цілком реальна. По-перше, він був на дні народженні Шустера в Литві, а значить вже бере участь в домовленостях. По-друге, немає антирейтингу і про його похід в політику говорять вже не один рік. Наскільки легко буде розкрутити його як кандидата? Дуже навіть просто, але от як переконати, що він кращий за Зеленського — це вже інше питання. Володимир вже почав ставати активнішим в українському інформаційному просторі. Він одним з перших розкритикував Ломаченка за вихід на ринг, після останньої перемоги, без прапора України. Раніше таких емоційних заяв про патріотизм від нього не лунало. Неочікуваний кандидат Ще один кандидат, який може з’явитись, маловідомий в українській політиці — бізнесмен і блогер Євген Черняк. Він 19-й у Топ-100 найбагатших українців, має велику аудиторію підтримки, підприємець, який ще не був у великій політиці. Він може отримати прихильність електорату, який постійно говорить про мир та дружбу з Росією та, що головне, це мати "хліб та до хліба". Попри велику популярність серед російської аудиторії, його добре сприймають і в Україні (хоч він і відновлював репутацію Портнова). Черняк активно коментує українську політику, але каже, що аполітичний. Якщо він вирішить балотуватись, то образ успішного підприємця (покращена версія Порошенка) може спрацювати на аудиторію через відсутність попереднього політичного бекграунду. *** Бажання політичних гравців розкидати карти тільки на тих учасників, які вже зайняли активну позицію, хибне. Бо цей "розклад" дуже сильно може змінитись від появи того, кого зараз не враховує виборець. А якщо таких кандидатів буде кілька, то й ситуація може сильно змінитись. Перемога Зеленського змінила політичне поле та показала, що виборець готовий голосувати за "інших" кандидатів. Намагання опонентів запропонувати чергового "професіонала" не спрацьовує. Важливо пам’ятати, що зараз будь-які припущення щодо результатів у другому турі в тої чи іншої пари кандидатів, не більше ніж маніпуляція і спекуляція. Бо до другого туру ще треба потрапити. Адже виборча кампанія — це гра в довгу, а не опитування протягом тижня.