У понеділок, 25 грудня, Кабінет Міністрів України зареєстрував проєкт закону, який передбачає серйозну реформу правил мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Ми проаналізували урядові пропозиції в частині, що стосується мобілізації, та зібрали в одному тексті всі головні зміни, які можуть стати реальністю. Втім, слід пам’ятати, що це наразі лише пропозиції на рівні законопроєкту. На етапі розгляду у парламенті до них можуть вносити зміни, а остаточне рішення буде за Президентом України. Головна зміна, яку передбачає урядовий законопроєкт – зменшення віку військовозобов’язаних (саме ця категорія громадян, згідно з законодавством, підпадає під мобілізацію). Якщо зараз військовозобов’язаними є громадяни від 27 років, то проєкт закону зменшує цю межу до 25 років. Верхня межа не змінюється: 65 років для старших офіцерів та 60 – для всіх інших. Крім того, Кабмін у проєкті закону хоче чіткіше сформулювати правила мобілізації, прикрити легальні лазівки уникнення від служби, та обмежити права громадян, які ховаються від війська. Як роздаватимуть повістки? Зміни, які пропонує Кабмін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» уточнюють обов’язок громадян з’являтись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) у строк та місце, зазначені в повістці. У чинному законі такого уточнення нема. Крім того, в законопроєкті передбачено два нові обов’язки: Реєструвати електронний кабінет військовозобов’язаного у Порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. З цієї норми можна зробити висновок, що уряд планує запровадити формування електронних повісток і готує під це законодавчу базу. Проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішенням військово-лікарської комісії. Зараз такий обов’язок мають лише приписані до призовних дільниць громадяни, а також ті, хто перебуває в запасі чи у військовому резерві. Кабмін пропонує поширити цей обов’язок на усіх громадян Також законопроєкт змінює правила явки для уточнення даних. У чинному законі громадяни під час мобілізації зобов’язані «з’явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК у строки, зазначені в отриманих ними документах». Законопроєкт натомість пропонує зобов’язати громадян не чекати документа, а самостійно уточнювати свої облікові дані. Це потрібно буде зробити через ЦНАП, електронний кабінет або особисто в ТЦК протягом 20 днів з дати продовження мобілізації. Окрім того, уряд пропонує визначити чіткі вимоги до повісток. Вони повинні містити: прізвище, ім’я, по батькові та дату народження адресата; найменування ТЦК, що видав повістку; мету виклику; місце, день і час явки за викликом; підпис посадової особи; реєстраційний номер повістки; роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки. Проєкт закону визначає хто і де може вручати повістки про виклик до ТЦК. Так, повістка може бути вручена громадянину особисто: в приміщенні ТЦК — його представниками; за місцем проживання або в громадському місці — представниками ТЦК або поліцейськими; за місцем роботи — представниками ТЦК, роботодавцем або поліцейськими. Крім того, законопроєкт передбачає можливість надсилати повістки через електронний кабінет або на електронну пошту. Не з’явитись за повісткою можна лише з поважних причин, таких як стихійне лихо, хвороба чи смерть близьких родичів. Громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку, згідно з законопроєктом, будуть зобов’язані постійно мати при собі військовий квиток і пред’являти його на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Під час перевірки вони матимуть право на фото- та відеофіксацію процесу. Хто піде служити? Законопроєкт звужує коло громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Зокрема, уряд пропонує позбавити цього права: людей з інвалідністю третьої групи та одружених з ними; громадян, що доглядають хворих батьків дружини чи чоловіка (право на відстрочку залишається в осіб, що зайняті доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною або власними батьками); колишніх народних депутатів (право на відстрочку залишається за чинними нардепами); працівників Бюро економічної безпеки і Державної виконавчої служби; студентів, які здобувають другу вищу освіту (якщо вони не підвищують свій рівень освіти за однією і тією ж спеціальністю); науковців і викладачів, що мають неповну ставку (зараз від мобілізації захищає 0,75 ставки); жінок і чоловіків, чиї дід чи баба загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (право на відстрочку залишається у тих, в кого в АТО загинули чи зникли безвісти близькі родичі: чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний брат чи сестра). Також уряд хоче скасувати поняття «обмежено придатний до військової служби за станом здоров’я». Згідно із законопроєктом, комісії з питань взяття на військовий облік будуть визнавати громадян придатними, тимчасово придатними або непридатними до військової служби. Натомість законопроєкт увільняє від мобілізації громадян, які проходили військову службу та були звільнені у запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі люди, щоправда, можуть мобілізуватись за своєю згодою. Також уряд пропонує обмежити бронювання державних посадовців. Зараз бронюванню підлягають працівники органів державної влади «у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів». Законопроєкт встановлює квоти на бронювання залежно від посади: для категорії «А» — 100%, для категорій «Б» і «В» - не більш ніж половина. Законопроєкт про мобілізацію враховує ситуацію з вимушеними переселенцями. Чинний закон «Про військовий обов’язок і військову службу» забороняє у воєнний час виїзд військовозобов’язаних з місця проживання без дозволу керівника ТЦК. Зрозуміло, що в умовах масової евакуації з окупованих територій ця норма просто не працювала. Тож уряд пропонує її скасувати. Натомість військовозобов’язані ВПО муситимуть ставати на облік упродовж семи днів після реєстрації на новому місці. Окрема зміна стосується засуджених українців. Уряд пропонує мобілізувати осіб, які були засуджені до відбування покарання з випробуванням (т. зв. умовні терміни). Щоправда, їх будуть призивати лише за бажанням. Це правило також не стосується засуджених за злочини, пов’язані з військовою службою. Наприклад, дезертир чи мародер не піде до війська навіть якщо має таке бажання. Що з тими хто виїхав за кордон? Якщо парламент схвалить урядовий законопроєкт без змін, то виїзд за кордон на строк понад три місяці уже не буде підставою для зняття з військового обліку. До того, для будь-якої консульської дії громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років має показати свій військовий квиток. З цього правила буде п’ять виключень: оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей, якщо другий з батьків є іноземцем; вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини; вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном; загроза життю та здоров’ю громадянина. Також військовий квиток буде обов’язковим документом для отримання звичайного та закордонного паспорта. Обмеження та штрафи для ухилянтів Законопроєкт пропонує значно ускладнити життя військовозобов’язаним громадянам, які не з’явились у належний час до ТЦК. Для цього хочуть внести до закону «Про правовий режим воєнного стану» окрему статтю. Згідно з нею керівник ТЦК може внести ухилянта до Єдиного реєстру боржників і застосовувати до них такі обмеження: заборона виїзду за кордон; заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном (ухилянт не зможе купити чи продати квартиру або машину); заборона керувати власним автомобілем та отримати посвідчення водія; обмеження права на користування та розпорядження коштами (ухилянту можуть заблокувати банківський рахунок); відмова в укладенні кредитного договору, договору позики; призупинення будь-яких пільг та послуг від держави. Щоби зняти ці обмеження, військовозобов’язаний має прийти в ТЦК і стати на військовий облік. Одночасно з цим уряд окремим законопроєктом ініціює зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення: він пропонує серйозно підвищити штрафи для ухилянтів. Військовозобов’язані, що не зголосилися до ТЦК самостійно, зараз ризикують заплатити штраф від 850 до 1700 грн. Кабмін пропонує підвищити цю суму у десять разів: від 8500 до 17000 грн. Ще суворішим покарання буде для тих, хто ігнорує отриману повістку. На таких громадян складають постанову за ст. 210-1 КУпАП. Зараз максимальний штраф за цією статтею становить 17000 гривень. Уряд пропонує підняти його до 204 тис. грн.