До єдиного кіберпростору закликають долучитись всі країни «цивілізованого світу»
Україна закликає створити єдину глобальну організацію, яка б допомагала ділитися інформацією про загрози та готуватися до майбутніх атак, оскільки Росія атакує українську критичну інфраструктуру та прагне створити максимальний хаос.
Про це пише Politico.
«Кібер Організація Об’єднаних Націй» є однією з низки зусиль, до якої, як сподіваються українські чиновники, долучиться світова спільнота. Зазначається, що Росія поєднує кібератаки з ракетними ударами, щоб створити якомога більше проблем для українців узимку.
«Нам потрібна кібероб’єднана нація, нації, об’єднані в кіберпросторі, щоб захистити себе, ефективно захистити наш світ на майбутнє, кіберсвіт і наш реальний, звичайний світ. Що нам дійсно потрібно в цій ситуації, так це хаб або місце, де ми можемо обмінюватися інформацією, підтримувати один одного та взаємодіяти», — сказав Юрій Щиголь, голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Після року постійних російських кібератак на українську критичну інфраструктуру, таку як енергетичні системи та супутниковий зв’язок, існує потреба в «єдиному кіберпросторі», в якому будуть країни «цивілізованого світу». Це майже напевно означало б виключення звідти Росії та її союзників.
«Кібератаки стануть такими ж потужними або, можливо, навіть потужнішими, ніж звичайні атаки, а наслідки кібератак настільки масштабні, що не варто недооцінювати наслідки», — зазначив Щиголь.
- Дата публікації
Оприлюднено спільну консультацію з кібербезпеки, опубліковану Агентством кібербезпеки та безпеки інфраструктури, щодо деструктивного зловмисного програмного забезпечення, націленого на організації в Україні, 28 лютого 2022 р.
Чи підтримають цю ідею союзники України, наразі незрозуміло, хоча Щиголь сказав, що «партнери, як правило, погоджуються з Україною, перш за все Сполучені Штати», щодо пошуку простору для безпечної координації роботи над новими технологіями. Втім речник Бюро кіберпростору та цифрової політики Державного департаменту США відмовився коментувати цю ідею.
Водночас Крістофер Пейнтер, який працював кіберкоординатором Держдепу в адміністраціях Обами і Трампа, порівняв цю ідею з «великою групою наметів». Він каже, що порівнювати це з Організацією Об’єднаних Націй без включення кожної країни «насправді не підходить».
«Чи має бути якась формальна група, це предмет дебатів, оскільки вона може бути більш гнучкою, хоча й неформальною. Але я погоджуюся, що посилення співпраці та колективної відповідальності є абсолютно необхідними, враховуючи загрозу, і хоча ми не досягли успіхів у цьому в минулому, вторгнення в Україну стимулювало безпрецедентну колективну залученість і співпрацю низки країн», — зазначив Пейнтер.
- Дата публікації
У звіті, підготовленому спільно SSSCIP і Радою економічної безпеки України, детально описано масштаби кібератак Росії на українську критичну інфраструктуру в поєднанні з фізичними атаками. Приклади включають:
- масштабну кібератаку на українські урядові та банківські сайти за тиждень до російського вторгнення у лютому минулого року;
- березневу кібератаку на українські телеканали;
- кібератаку на вебсайт львівської мерії.
Багато кібератак, схоже, здійснюються у відповідь на дії України та її союзників проти Росії. Наприклад, системи Сенату Польщі та Європейського парламенту в жовтні та листопаді відповідно зазнали атаки після голосування за визнання Росії державою-спонсором тероризму. У серпні потужна кібератака була спрямована на вебсайт українського агентства з атомної енергетики в той же день, коли воно опублікувало інформацію про потенційне ядерне випромінювання, яке є джерелом російської окупації Запорізької атомної електростанції.
У результаті цього та іншого досвіду звіт наполягає не лише на створенні «Кібер ООН», але й на тому, щоб світ визнав кібератаки, які призводять до збою критично важливих цивільних служб, воєнними злочинами через страждання, які вони можуть спричинити. Крім того, український уряд хоче змінити юридичне визначення агресії, вперше визначене ООН у 1974 році, включивши в нього використання кіберзброї.
«Разом із нашими партнерами ми зараз маємо переосмислити техніку, нові методи ведення війни, тому що тепер елемент кіберзахисту включений у будь-які військові дії», — сказав Щиголь.
Українська влада збирає докази кібератак на критично важливі системи російськими хакерами, щоб надати їх Міжнародному кримінальному суду в Гаазі в рамках більш широкого розслідування російських воєнних злочинів. Йдеться про імена окремих хакерів і груп кіберзлочинців.
«Кібератаки несуть неминучу небезпеку, причому реальну. Наші науковці, наші юристи разом зі своїми колегами намагаються фактично зробити докази, зібрані в кіберпросторі, матеріалами, прийнятними та певним чином важливими», — сказав голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
- Дата публікації
Попри те, що Україна працює над зміною міжнародних норм щодо кіберагресії, атаки посилюються. Зокрема, українська група реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації у 2022 році відстежила понад 2 000 кібератак, спрямованих на українські організації, більшість з яких була спрямована на цивільні служби. Ці темпи, ймовірно, не сповільняться, оскільки конфлікт затягується, а Росія стає все більш відчайдушною.
«Можна сказати точно, точно одне, що нападів у нас цього року не буде менше. Треба думати про об’єкти таких атак, адже, швидше за все, ними залишаться найважливіші для життя в країні об’єкти критичної інфраструктури», — сказав Щиголь.
Нагадаємо, LVIV.MEDIA підготувало поради, як підвищити рівень безпеки свого браузера.