Зазвичай про травми говорять взимку. Адже зрозуміло, підморозило, слизько, один необачний рух і біди не уникнути. Однак, як стверджують лікарі, влітку нещасних випадків стається не менше, оскільки є період активного відпочинку, ігор на свіжому повітрі, пірнання та купання. А травми є серйозними і потребують тривалого лікування. Журналістка LVIV.MEDIA поспілкувалася із завідувачем травматологічного відділення Першого територіального медичного об’єднання Львова Володимиром Мельником про види травм та домедичну допомогу. Травми влітку Однією з поширених травм, які виникають у теплу пору року, є пошкодження у дорожньо-транспортних пригодах. «Травмування влітку трапляються також через ДТП. Люди взимку їздять обачливо і якщо навіть стається ДТП, то в основному пошкоджень зазнають автомобілі, а не люди. А влітку, коли сухі дороги, водії часто перевищують швидкість або їздять на критично допустимих швидкостях і стаються аварії. Люди травмуються частіше та серйозніше», — говорить лікар. За словами Володимира Мельника, ще один вид травм пов’язаний із падінням: «Вже зараз достигають черешні, потім підуть вишні, яблука і особливо період збирання горіхів: господарі обривають плоди з дерев та падають з висоти». У теплу пору року починається заготівля дрів і йдуть у рух різні інструменти, якими нерідко люди калічаться. «Також у цей сезон стає більше виробничих травм. Для прикладу в лікарню поступають люди, які травмувались на будівництві. Ну і одна з новинок — це падіння з електросамоката. Коли керувальники не дотримуються швидкісного режиму, або не дотримуються способу пересування, тобто їдуть по двоє, деколи і по троє на електроскутері», — пояснює травматолог. Як зазначає медик, літня травма нерідко є тяжчою, ніж зимова: «Зимові травми, як правило, ізоляційні, йшов, впав на руку — зламав руку, йшов, впав, підвернув ногу — зламав ногу. Коли стається ДТП, коли є падіння з висоти, чи травми через поріз інструментами, то це не передбачувана травма, і з нею працювати тяжче. Вона з часом залучає декілька ділянок тіла: голова, грудна, клітка, живіт, що становить загрозу життю, і залучає скелетну травму в руки, ноги та хребет». Трапляються пошкодження при пірнанні, адже літо — золота пора для купання у відкритих водоймах. «Побутує думка, що здебільшого травмуються люди у стані сп’яніння. Та ні, п’яні там можуть не розрахувати сили і десь поплисти, а серйозних травмувань зазнають молоді хлопці, які хочуть показати при компаніях, як вони пірнають.І попередньо, не помірявши глибини, пірнають з першого разу. Та ламають шийні хребці, які часто ускладнюються травмою спинного мозку з неврологічними дефіцитами. Тобто, після того не працюють ні руки, ні ноги та повноцінно не працюють внутрішні органи. Є високий ступінь інвалідизації», — говорить лікар. Домедична допомога при травмуванні Як пояснює Володимир Мельник, якщо людина травмувала руку, ногу, або певну ділянку кінцівки, то найперше потрібно прикласти холод. Якщо є знеболювальні, можна дати ці препарати. Якщо людина бачить, що є патологічна рухливість, тобто наявність руху в атипових місцях, потрібно зафіксувати травму підручними засобами. Зараз є в автомобільних аптечках стандартні пневматичні шини чи драбинки. Але можуть бути і підручні засоби, для прикладу картон, складений у кілька разів чи дощечки, щоб зафіксувати від суглоба до суглоба уражену кінцівку. І потрібно постраждалого швидко доправити в травматологічний пункт. Якщо ж є травми з поєднанням кількох ділянок тіла, то домедична допомога дуже часто зводиться до того, щоб не нашкодити. Тобто, якщо людину не можна витягнути з автомобіля, їй треба допомогти в межах автомобіля: «Викликати швидку допомогу, викликати пожежників, щоб її правильно дістали з автомобіля. Тобто дуже часто є травма шиї або тазу, і якщо не фахово діставати людину, то можна більше нашкодити аніж допомогти.У такій ситуації найперше треба встановити контакт з людиною, чи вона контактна чи неконтактна, запитати, що її найбільше турбує, і з’ясувати чи немає критичної кровотечі», — описує план дій травматолог. Ознаками критичної кровотечі, може бути: кров, що пульсує та/або швидко витікає з рани; пляма крові на одязі, що швидко розповзається; калюжа крові навколо постраждалого; ампутація кінцівки; відкриті переломи кісток. У таких випадках потрібно накласти на рану чисту, стерильну серветку. Якщо травмувалась кінцівка, потрібно накласти джгут чи зупинити кровотечу будь-якими підручними засобами, або притиснути місце кровотечі та дочекатись приїзду швидкої. «Якщо людина не затиснута, а перебуває десь на видимій площі, то покласти її на рівну поверхню, якщо є кровотеча, намагатися зупинити кровотечу, бо це найважливіше. Пересвідчитися, що людина спокійно дихає, і тоді очікувати швидку допомогу. Якщо людина не дихає, тоді треба розпочати реанімаційні засоби», — розповідає Мельник. Але, як каже лікар, у такому випадку варто звертатись до всіх оточуючих персонально: «Чи ви вмієте надавати першу до домедичну допомогу?». І шукати людину, яка вміє. Якщо такі знайдуться, а ситуація критична, тоді треба розпочинати на місці реанімаційні заходи. Якщо ситуація чекає, тобто людина в свідомості і немає критичної кровотечі, потрібно чекати медиків чи парамедиків. Ну і пірнальники теж те саме. Треба потопельника дістати з води, покласти на спину, пересвідчитись, що він не наковтався води. Якщо наковтався води, то надавати першу допомогу та реанімаційні заходи. Відновлення дихання і кровообігу. І шукати спеціалізовану допомогу. Володимир Мельник ділиться медзакладами у Льові, куди можна звернутися при отриманні травми: «У Львові функціонують три травматологічних пункти: на Виговського в межах поліклініки, в лікарні Святого Луки, в народі восьма лікарня, і травматологічний пункт в лікарні Святого Пантелеймона Першого територіального медичного об’єднання, в народі Топольна». Нагадаємо, LVIV.MEDIA зібрало перелік основних медичних установ, їхні адреси та контакти.